Вступ України до НАТО і ЄС – чому "Люблінський трикутник" важливий

У Вільнюсі відбулося третє засідання "Люблінського трикутника". Фото: колаж "Сьогодні"

У Вільнюсі відбулося третє засідання "Люблінського трикутника", під час якого міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба, Литви Габріелюс Ландсбергіс і Польщі Збігнєв Рау підписали низку нових документів, в тому числі декларацію про підтримку України в НАТО і ЄС. Сайт "Сьогодні" з'ясував, що вирішили голови дипломатичних відомств і чому ця зустріч важлива для України.

Що підписали міністри

Зустріч відбулася на полях 4-ої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні. Як повідомила пресслужба МЗС України, міністри підписали:

• дорожню карту подальшої взаємодії;
• декларацію про європейську спадщину і загальні цінності;
• декларацію про підтримку України в НАТО і ЄС.

Голови дипломатичних відомств також прийняли План спільних дій з протидії дезінформації.

Голови МЗС України, Литви та Польщі підписали низку документів

Що говориться в документах

Дорожня карта визначає основні напрямки співробітництва "Люблінського трикутника", серед яких безпека, оборона, енергетика, протидія кіберзагрозам, торгівля, культура і боротьба з пандемією COVID-19.

Декларація про європейську спадщину і культурні цінності визнає Конституцію Пилипа Орлика як невід'ємну частину загального культурно-правової спадщини України, Литви та Польщі, яка значною мірою сформувала європейську ідентичність українців, литовців і поляків.

"Документ також засуджує російську агресію, тимчасову окупацію українських територій і деструктивні дії Росії в Чорному морі. У ньому також висловлюється підтримка" Кримської платформі "і підтверджується намір сторін тісно співпрацювати для деокупації Кримського півострова", – зазначили в МЗС України.

Декларація про підтримку України в НАТО і ЄС підтверджує підтримку Литви і Польщі в інтеграції України в НАТО і Євросоюз.

План дій боротьби проти дезінформації та пропаганди передбачає розробку механізму спільного реагування на російські дестабілізуючі кампанії і посилення інституційної спроможності з протидії гібридним загрозам.

Міністри підписали декларацію про підтримку України в НАТО і ЄС

Спільне майбутнє України в ЄС і НАТО

Як зазначив голова українського МЗС Дмитро Кулеба, на засіданні були підписані важливі документи. "Вони відображають загальне європейське минуле, спільну протидія сучасним викликам і спільне майбутнє України в ЄС і НАТО разом з Польщею і Литвою. "Люблінський трикутник" зміцнюється, наповнюється практичними механізмами взаємодії і набуває нової ваги. Фактично ми пропонуємо альтернативу "русскому міру" в нашому регіоні" , – заявив міністр.

Крім того, голови української, литовської та польської дипломатії приділили ключову увагу викликам в регіоні: російській агресії проти України, мілітаризації Чорноморського регіону, ситуації в Білорусі, загрозам "Північного потоку – 2".

У ході зустрічі міністри також обмінялися думками про ситуацію в Білорусі і погодилися, що "Люблінський трикутник" продовжить підтримувати білоруський народ в його прагненні жити у вільній демократичній країні, де захищені права людини.

Перспективи для України

Політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов називає засідання "Люблінського трикутника" дуже важливим для України.

"Литва і Польща виступають нашими провідниками в ЄС і НАТО, можна сказати, адвокатами. Підтримка цих країн може допомогти нашій країні стати членом Євросоюзу і Північноатлантичного альянсу", – говорить Карасьов.

Політолог Вадим Карасьов: перенесення зустрічі – дипломатична доцільність. Фото: facebook.com/vadim.karasev

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник також зазначає, що Литва і Польща є головними лобістами українських інтересів в ЄС і НАТО.

"Звичайно, прийняття рішення щодо України від Литви і Польщі не залежить, але все ж їхні голоси – це додаткова підтримка України. І це дуже важливо", – пояснює він.

Субблоки по регіонах

Як пояснюють політологи, сьогодні в світі активно формуються регіональні блоки.

"ЄС і НАТО – це великі макросоюзи, в яких є свої субблоки по регіонах. "Люблінський трикутник" – один з них. Вибудовування добросусідських відносин на рівні держав це завжди корисно. Країни виживають, коли спираються на коаліції стратегічного і економічного партнерства", – говорить Карасьов.

У той же час Руслан Бортник звернув увагу на тезу Кулеби, що "Люблінський трикутник" є альтернативою "русскому міру".

"Йдеться про поширення впливу Росії на наближені до неї регіони. Зокрема, на Білорусь, яка дедалі більше зближується з РФ. "Люблінський трикутник" фіксує координацію України, Литви і Польщі в питанні відносин з Білоруссю, які в даний час стали досить ворожими", – говорить Бортник.

"Зближення Білорусі з Росією і білоруська криза змушують Україну, Литву і Польщу виробляти загальну стратегію", – додав Карасьов.

Політолог Руслан Бортник: Українська влада знаходиться у невизначенності. Фото: facebook.com/ruslan.bortnik.3

На думку експертів, засідання "Люблінського трикутника" навряд чи можна назвати епохальним заходом, але все ж воно є дуже важливим.

"Жодних глобальних змін воно зараз не принесе. Але завдяки таким зустрічам і засіданням українська дипломатія крок за кроком поліпшує геополітичне становище країни", – пояснив Карасьов.

Що таке "Люблінський трикутник"

"Люблінський трикутник" – тристороння платформа для політичного, економічного і соціального співробітництва між Україною, Польщею та Литвою. Спільна декларація міністрів закордонних справ цих країн про створення формату була підписана 28 липня 2020 року в Любліні (Польща). Співпраця трьох країн не обмежується лише питаннями безпеки, йдеться також про економіку, торгівлю, інвестиції, туризм, інфраструктуру.

17 вересня 2020 року пройшла перша зустріч голів МЗС країн "Люблінського трикутника" в форматі відеоконференції. Вони визначили основні напрямки діяльності "Люблінського трикутника".

Згідно з Спільною декларацією Литви, Польщі та України, міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів і за участю обраних партнерів. Вони також організовують консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють в цих міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках "Люблінського трикутника".

Нагадаємо, сьогодні, 7 липня, президент Володимир Зеленський продовжив візит до Литви. Він вже зустрівся з лідером держави і взяв участь в "українському" форумі.

Як повідомляли новини "Сьогодні", першого дня візиту, 6 липня, Зеленський зустрічався з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Серед іншого вони обговорили пріоритети двосторонньої взаємодії в контексті підготовки до 23-го саміту Україна – ЄС, який відбудеться в Києві 12 жовтня.

Читайте також в нашому матеріалі, чого чекати Україні від переговорів з Гітанасом Науседою і Шарлем Мішелем.