Чому Путін про Україну навіть не згадав – експерти аналізують виступ президента РФ

/ Фото: Reuters/Evgenia Novozhenina

Президент Росії Володимир Путін звернувся з щорічним посланням до Федеральних зборів в "Манежі" в середу, 21 квітня. Під час свого зверненняглава держави говорив переважно про внутрішні проблеми країни, серед яких вихід з кризи, спровокованої коронавірусом, і соціальні питання. Про зовнішню політику і питання безпеки російський лідер сказав буквально кілька слів.

Що сказав Путін про зовнішню політику

Зокрема, Путін зазначив, що Росія – привітна країна, відкрита для справжніх друзів. "А якщо хтось не хоче вести діалог і вибирає зарозумілий тон, Росія завжди знайде шлях відстояти свою позицію", – підкреслив він.

Окрему увагу президент приділив нещодавнім подіям в Мінську, згадавши при цьому і Україну. "Практика перероджується в небезпечне. У тому числі прямі факти перевороту в Білорусі. І вони не знаходять осуду колективного Заходу. Можна як завгодно ставитися до президента України Януковича, можна мати точку зору стосовно політики Лукашенка, але практика організації переворотів, вбивства вищих осіб – це неймовірно, звичайно", – сказав Путін.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Президент також зазначив, що Росія поводиться "стримано і скромно, часто не відповідає на відверте хамство. "Ми хочемо мати добрі відносини, ми не хочемо спалювати мости. Сподіваюся, нікому не прийде в голову перейти у відносинах з Росією "червону межу". Відповідь Росії буде швидкою, асиметричною і жорсткою. Організатори будь-яких провокацій, які загрожують корінним інтересам нашої безпеки, пошкодують про скоєне так, як давно вже ні про що не шкодували", – пригрозив Путін.

Що хотіла почути світова спільнота

Напередодні виступу Путіна європейські та й російські експерти ділилися припущеннями про те, що він все таки скаже. Серед припущень були поширені такі:

• пояснить свою політику по відношенню до України;
• визнає "ЛНР" і "ДНР";
• оголосить про остаточне оформлення Союзної держави Росії і Білорусії;
• скаже щось про переговори з президентом США Джо Байденом, відносини з Європою.

Нічого такого в промові президента РФ не прозвучало.

Фаза мовчання з натяком на Україну

На думку політолога, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, Путін навмисне не стосувався теми України і перейшов у фазу мовчання, тим самим показуючи невизнання чинної української влади. "Після подій в Україні 2014 року Росія фактично не вважала законним президентом Петра Порошенка. Цю тему Путін пустив по дотичній, згадавши про нещодавні події в Білорусі. Він же не просто так вперше перейшов на риторику з використанням слова "переворот", – зазначив Карасьов.

Експерт додав, що у Путіна були натягнуті стосунки з Порошенком, такі ж відносини зараз у нього із Зеленським. "Від Зеленського чекали, що він буде поступливішим. Саме тому в Кремлі ігнорують телефонні дзвінки Зеленського і голови українського МЗС Кулеби", – пояснює Карасьов.

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вважає, що в ігноруванні теми України Путіним є елемент зневаги. "Президент Росії вважає, що немає сенсу говорити про відносини з Україною, оскільки, на його думку, Україна не є самостійною країною, а повністю підпорядковується Заходу", – говорить Бортник.

Питання "ЛДНР" відкладене, але ненадовго

Експерти також звернули увагу, що Путін не торкнувся теми визнання "ЛДНР". "У ОРДЛО чекали, що президент Росії оголосить про приєднання Донбасу до Росії, але цього не сталося. Незважаючи на те, що Путін хоче переформатувати Україну, він вважає, що поки таке оголошення робити рано, оскільки що після нього доведеться діяти, а не розчаровувати порожніми обіцянками", – зазначив Карасьов.

Руслан Бортник впевнений, що в своєму зверненні Путін спеціально не згадував Україну, щоб не бути звинуваченим в ескалації конфлікту. "Зараз триває переговорний процес, Путін не хоче бути звинуваченим в ескалації конфлікту. Тим більше в Росії скоро вибори до Держдуми. Зараз Кремль сконцентрувався на внутрішніх питаннях, а зовнішні відклав, але думаю, що ненадовго", – підсумував Бортник.

Говорив, що хотіли почути

Набагато ґрунтовніше Путін говорив про внутрішні російські справи. Всього близько 20 хвилин він витратив на аналіз зовнішньополітичної ситуації. Внутрішнім питань відвів більше години.

Експерти відзначають, що в цьому сенсі його промова цілком відповідає очікуванням росіян. За даними опитувань, що проводилися з початку року російським Фондом громадської думки (ФОМ), росіян хвилюють:

• проблеми охорони здоров'я (70%);
• боротьба з корупцією (58%);
• проблеми освіти (50%);
• розвиток економіки (43%);
• підтримка соціально незахищених громадян (43%).

Строго кажучи, Путін говорив саме про ці проблеми. Практично не торкнувся питання корупції. Виходить, говорив те, що хотіли почути. Показово, що проблеми Донбасу, визнання "ЛНР" і "ДНР" росіян абсолютно не хвилюють. Також, судячи з цих даних, росіяни не цікавляться війною з Україною. Напевно, частково і з цієї причини всі ці питання Путін і обійшов стороною.

Як повідомляли новини "Сьогодні", заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров назвав слова Зеленського про спробу закінчити війну через прямі переговори з Путіним "заявою хорошого актора", в якій немає сенсу, і що нібито президент України просто вирішив перехопити ініціативу напередодні послання Путіна. Тим часом у Зеленського пояснили пропозицію Путіну.

Також ми повідомляли, що пропозиція президента Володимира Зеленського про зустріч на Донбасі для проведення переговорів передана російському лідерові Володимиру Путіну.