Запровадити не можна оскаржити: чи можна оскаржити рішення РНБО про блокування телеканалів

5 лютого, 17:00

Олександра Романюк , Ігор Тимофєєв

Телеканали були закриті відразу після підписання указу, але до його опублікування

Реалізаця рішення РНБО про санкції щодо фізичних і юридичних осіб, яке зачепило нардепа Тараса Козака та його телеканали, має юридичні вади, тому може бути оскаржене у Верховному Суді. Але навіть в цьому випадку влада може тягнути зі скасуванням указу про блокування телеканалів, про це говорять опитані сайтом "Сьоогодні" експерти-юристи.

Реклама

На думку Миколи Максимова, адвоката ЮК Riyako & Partners, судовий процес оскарження рішення РНБО може тягнутися місяцями, а в окремих випадках і роками.

"Судові засідання можуть переноситися за заявою сторін або через зайнятість судді в іншій справі. Однак позивачі можуть просити суд забезпечити позовну заяву і тимчасово зупинити дію рішення РНБО. Таке рішення для забезпечення позову може бути оскаржене, однак має бути виконане негайно", – говорить експерт.

Отже, говорить юрист, в разі забезпечення судом позовів компаній, телеканалам яких заборонили трансляцію на території України, шляхом призупинення рішення РНБО, такі канали зможуть продовжити мовлення.

Читайте також: Блокування каналів: указ Зеленського про санкції оскаржений у Верховному суді

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, вважає, що указ № 43/2021 "Про рішення РНБО від 2 лютого 2021 року" Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" суперечить Конституції, що може говорити про перспективу прийняття рішення на користь позивача.

Реклама

По-друге, продовжує юрист, якщо читати сам указ, то він дійсний з моменту опублікування, а канали закрили відразу після підписання указу, але до його опублікування. Тобто у осіб, які поспішили закрити канали, вже є склад злочинів згідно ст. ст. 171 і 364, 365 КК України.

"І по-третє, найвищу юридичну силу має рішення суду. Позови про оскарження актів президента розглядає Касаційний адмінсуд Верховного Суду як суду першої інстанції. Термін розгляду справи судом першої інстанції, відповідно до норм Кодексу адмінсудочинства України, загалом – не більше 60 днів з моменту відкриття провадження. Якщо буде прийняте рішення, з яким хтось із учасників буде не згоден, він може подати апеляційну скаргу до того ж Верховного Суду, але вона буде розглянута Великою Палатою. Термін розгляду апеляційної скарги – теж не більше 60 днів з дня відкриття провадження", – пояснює Ясько.

Він додав, що в українській практиці є рішення про оскарження указів президента, які були винесені через рік з дня відкриття провадження у справі. Але, оскільки такий позов є резонансним, можна розраховувати на дотримання термінів розгляду.

"Тому, якщо судом буде ухвалено рішення про визнання незаконним (протиправним) указу президента і стягнення грошової компенсації або виплати якихось сум, то після набуття чинності цього рішення, вони (рішення судів) повинні виконуватися", – говорить керуючий партнер ЮК Winner .

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження, додав він.

Читайте також: Санкції проти каналів: у "112", ZIK та NewsOne відібрали доменні імена

Руслан Сидорович, член Асоціації правників України та партнер Ario Law Firm, народний депутат VIII скликання, також не виключив можливості оскарження відповідного указу президента зацікавленими особами.

Реклама

Він пояснив, що порядок оскарження дій або бездіяльності президента регулюється Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ). Так, згідно з ч. 4 ст. 22 КАСУ, оскарження актів, дій чи бездіяльності президента віднесено до повноважень Верховного Суду. Отже, твердження окремих авторів у соцмережах про можливість зупинення дії указу президента Окружним адміністративним судом Києва не відповідає процесуальному закону.

"Самі рішення РНБО не оскаржуються, тому що, згідно з ст.107 Конституції, рішення РНБО вводяться в дію указом президента. Відповідно, оскаржуються не рішення РНБО, а саме укази президента", – говорить юрист.

Те, що оскарження актів, дій чи бездіяльності президента віднесено до виключних повноважень саме Верховного Суду, не випадково, адже ці питання мають особливе суспільне значення, а рішення таких спорів вимагає віднесення до компетенції судового органу, який за своїм статусом має формуватися з найпрофесійніших представників правової спільноти, продовжує Сидорович. А, згідно з ч. 3 ст. 23 КАСУ, апеляційною інстанцією під час оскарження дій або бездіяльності президента є Велика Палата Верховного Суду.

"Особливість провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності президента України визначена ст. 266 КАСУ. Зокрема, ч. 2 цієї статті визначає, що такі справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів", – продовжує Сидорович.

Він додав, що ч.5 ст. 266 дублює положення ст. 23 КАСУ, якою визначається, що апеляційною інстанцією є Велика Палата Верховного Суду (ВПВС) і не передбачає касаційної інстанції. Тобто в разі оскарження будь-якого указу президента, рішення суду набирає чинності або після апеляційного розгляду ВПВС, або після закінчення строку на апеляційне оскарження – в разі, якщо апеляція подана не буде.

Нагадаємо, секретар РНБО Олексій Данилов розповів подробиці спецоперації, внаслідок якої були запроваджені санкції проти нардепа Тараса Козака і телеканалів "112", Newsone і ZIK. За його словами, санкції проти каналів готували 8 місяців.

Також повідомлялося, що після закриття трьох телеканалів у Верховній Раді пригрозили президенту Володимиру Зеленському імпічментом.

Відео: Сьогодні
Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти