Паспортний скандал на Закарпатті: нові загрози для нацбезпеки від Кремля чи спекуляції

27 вересня 2018, 17:05

Дмитро Дубенський

Експерти по-різному оцінюють чергові тертя України з Угорщиною, але не виключають втручання РФ

У рамках триваючої агресії проти України Росія дійсно могла реанімувати ідею про відхід низки українських територій під контроль деяких західних країн-сусідів, а також намагається зараз "розгойдати" ситуацію в них, використовуючи міжнаціональне питання. 

Реклама

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан.

"Спецслужби ще 15-20 років тому повідомляли/інформували вище військово-політичне керівництво України про те, що відбувається в західних областях і які загрози для її національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності несуть в собі кроки сусідніх європейських країн (Польщі, Угорщини та Румунії ). Але ситуація розвивалася, як розвивається зараз, і як ми бачимо, знову ці країни активізують міжнаціональне питання з урахуванням того, що Україна нібито ослабла, РФ її мучить, агресивно на неї впливає. І це добра нагода, щоб спробувати вирішити свої внутрішні проблеми за рахунок зовнішніх завоювань", – підкреслив він.

Коментуючи недавній скандал з угорськими паспортами і новий виток українсько-угорських непорозумінь, ветеран зовнішньої розвідки нагадав, що невипадково зовсім недавно прем'єр-міністр Угорщини Петер Сійярто перебував з візитом в РФ.

"Він зустрічався з президентом Російської Федерації Путіним, і зрозуміло, про що вони там говорили. На мою думку, сучасна Угорщина – сателіт РФ, і вона намагається свої внутрішні проблеми (як і росіяни) вирішити за рахунок зовнішніх завоювань. У першу чергу, продукувати і провокувати ситуацію на Закарпатті, в Береговому і так далі. Тобто там, де компактно проживають угорці", – сказав генерал-лейтенант.

Він нагадав, що ідею розчленувати західні регіони України кілька років тому запустив на вищому рівні лідер російської партії ЛДПР Володимир Жириновський, який визнавав, що РФ хоче домовитися з Польщею, Угорщиною і Румунією про розподіл українських територій. Агресивну антиукраїнську пропозицію Путіна свого часу підтвердив і Дональд Туск, який перебував у статусі голови Ради ЄС.

При цьому, Василь Богдан додав, що в свою чергу ще після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності її західні сусіди почали проводити завуальовану антиукраїнську політику під прикриттям деяких соціально-економічних програм.

"Угорці, румуни і поляки давно вже, років 20 тому, починали цю роботу таким чином: у місцях компактного проживання свого етносу намагалися спочатку ввести, наприклад, "картку поляка", "картку румуна", "картку угорця" з тим, щоб, по-перше, якось стимулювати там відродження їх ідентичності, по-друге, щоб їх люди вчилися в навчальних закладах цих країн, і, по-третє, стратегія була спрямована на те, щоб з часом зробити наших людей громадянами цих країн, в порушення українського законодавства дати їм подвійне громадянство. З початку сусіди мали намір вимагати культурно-національну автономію (в місцях компактного проживання своїх етносів), а потім – і національно-територіальну", – пояснив розвідник.

Реклама

Факт тривалої і планомірної "угорської експансії" підтвердив сайту "Сегодня" військовий експерт Михайло Жирохов.

"Всі останні 25 років Угорщина цілеспрямовано проводила, скажімо так, "матеріалізацію" Закарпаття. Всі, хто відвідують цей регіон, відзначають, що нарівні з українським прапором на всіх державних установах висять угорські державні прапори. Наприклад, підтримка місцевого населення була на рівні освіти. З того, що я знаю, вчителі, які викладали на угорській мові, отримували додаткову зарплату через благодійні фонди, які спонсорувались Угорщиною. тобто в цьому випадку проходила культурна експансія, на яку Київ і вся інша Україна закривала очі. Склалася приблизно така ж ситуація, тільки ще гірше, ніж була на Донбасі до 2014 року", – підкреслив він.

Але в той же час, як зазначив Жирохов, з військової точки зору Україні побоюватися Угорщини не варто.

"Якщо Угорщина діє самостійно без ЄС і НАТО, то для України вона не представляє ніякої загрози. Наскільки я пам'ятаю, на озброєнні у угорської армії аж 30 танків і пара десятків літаків. Тому, якщо брати військову складову, то конфлікт з Угорщиною як небезпека для України навіть не стоїть. Тому що, швидше за все, НАТО і Євросоюз не підтримують Угорщину в таких екстремальних націоналістичних виступах", – пояснив військовий експерт.

У той же час деякі соціологи кажуть, що якихось радикальних сепаратистських і українофобських настроїв на Закарпатті немає, а скандальне питання з подвійним громадянством частково викликане проблематикою трудової міграції.

"Ніяких актуальних соціологічних цифр не маю, але у мене є великий досвід перебування на Закарпатті. Тому ствердно можу говорити, що якраз у тих краях (як колись казали в Криму, і я це чув часто) заявляють, мовляв," а що нам ваша Україна дала?". Так ось, на Закарпатті є схоже висловлювання. Люди кажуть, "ми переїхали кордон, і ми вже там – європейці" і т.д. Тому настрою не стільки відцентрові, скільки майже міграційні. Цим людям дуже зручно мотатися на заробітки, перевозити щось через кордон або, навіть скажу прямо, займатися контрабандою. Або ж заробляти гроші за пару кілометрів, але в Угорщині, а витрачати або будувати свої будинки в Україні", – розповів сайту" Сегодня "керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Тому, за його словами, говорити про якийсь явний сепаратизм не слід, але той факт, "що можливості для заробітків в Угорщині для українців є вищими, ніж в Закарпатській області в Україні, це – очевидно".

"Таким чином, я б не говорив про відцентрованість, а виключно – про економічні інтереси мешканців прикордонної зони", – резюмував соціолог.

У свою чергу заступник директора Центру соціальних технологій "Соціополіс" Сергій Литвинов у коментарі сайту "Сегодня" додав, що питання паспортизації досить заполітизоване у зв'язку з конфліктом на сході України і побоюваннями, викликаними військовою агресією РФ.

"Але на мій погляд, тут є ще й економічний аспект. І значно важливіший. Тому що якраз у Закарпатській області понад 55% опитаних мають родичів, які за останні півроку тимчасово були за кордоном або проживають там тривалий час. Тобто, фактично більшість сімей мають одного з членів, хто працює, вчиться або живе за кордоном. Це в першу чергу Угорщина, Румунія, інші країни ЄС. Для людей, які там працюють, мають бізнес або родичів, важливо володіти ще якимось документом крім паспорта громадянина України", – сказав він.

Реклама

За словами Литвинова, така прагматична позиція склалася у більшості жителів, які проживають на Закарпатті, причому не тільки в угорців, однак це явище не пов'язане з якимось етнічним, культурним або політичним сепаратизмом.

Проте, експерт допускає, що Росія намагається отримати вигоду з "розгойдування" Закарпаття. Кремль не може безпосередньо впливати на угорський фактор у рамках гібридної агресії проти України, але здійснює свою політику через русинську меншину.

"На цю громаду Кремль дійсно має значний вплив і фінансує "русинський" сепаратизм. Однак безпосередньо до паспортного скандалу це не має відношення", – пояснив він.

Як повідомлялося, раніше координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат Дмитро Тимчук повідомляв, що російські спецслужби почали інформаційно-пропагандистську кампанію по дестабілізації ситуації на Закарпатті, впливаючи на чутливу тему українсько-угорських відносин через етнічний фактор у регіоні.

Про те, що зараз відбувається в Береговому та Закарпатській області, читайте на сайті "Сьогодні" в матеріалі "На кордоні з Євросоюзом Україні не треба брязкати зброєю": інтерв'ю з Геннадієм Москалем" .

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти