Увійти в ЄС і НАТО, але без Донбасу – 9 простих запитань про переговори Байден – Путін

14 квітня, 06:00

Андрей Хрусталев Андрей Хрусталев

Війні кінець – політичні експерти пояснюють, чому на переговори президентів Росії і США покладають великі сподівання і чому це так важливо для України

Президент США Джо Байден зателефонував президенту Росії Володимиру Путіну. Дзвінок відбувся 13 березня. Мова зайшла про те, щоб Росія відвела війська від кордонів України. Байден також обговорив хакерські атаки і втручання у вибори в США. А потім співрозмовники обмінялися побажаннями щодо майбутніх відносин двох країн. Вирішено було зустрітися і переговорити особисто. Дата зустрічі поки не призначена, місце теж. Поки що ясно тільки, що це буде нейтральна територія. Тобто не Росія і не США.

Реклама

Українські політичні експерти одностайні в думці, що зустріч буде надзвичайно важливою, насамперед для України. Думка це спірна. Обама з Путіним зустрічався 13 разів, і це не завадило Путіну анексувати Крим і окупувати більшу частину Донбасу. Але бентежить одностайність експертів. Вони стверджують: Байден і Путін мають домовитися про новий формат безпеки в Європі. Це може означати кінець війні на Донбасі, Мінським угодам і можливість вступу України в НАТО і Євросоюз. Хай не одразу. Але без перешкод. А також без Криму і Донбасу.

Де і коли відбудеться зустріч двох президентів?

На думку політолога, керівника Strategic Group Sofia Андрія Єрмолаєва, зустріч двох президентів може пройти в столиці Фінляндії Гельсінкі. Також Єрмолаєв вважає, що відбутися зустріч може набагато швидше, ніж багато хто прогнозує.

Чому Байден не зустрічається із Зеленським, але просить аудієнції у глави держави-агресора?

Реклама

Росія стягує війська до кордонів нашої країни. Зустріч Байдена і Зеленського не зможе вирішити цю проблему. Моральна підтримка – не найголовніше, що потрібно в ситуації, що склалася. Виходить, зустріч президентів США і Росії набагато важливіша.

Сам факт цієї зустрічі – для нас дуже велике досягнення. Так вважають у "Слузі народу".

"Так, Байдена, напевно, змусили зателефонувати Путіну. І для Путіна це якась маленька перемога – психологічна або політична. Але це для України важливо, тому що війни не буде. Особисті амбіції або гордість Байдена не перешкоджають практичній меті", – говорить економістка, народна депутатка України з фракції "Слуга народу" Роксолана Підласа.

Чи є альтернатива у переговорів президентів США і Росії?

Реклама

Альтернатива завжди є. Але в нинішній ситуації альтернативою може стати війна на території України. В останні тижні абсолютно реальною стала загроза того, що війська Російської Федерації вторгнуться на територію України. Збройні сили України можуть потрапити в оточення на лівому березі Дніпра.

Оскільки Мінські переговори зайшли в глухий кут, Росія здатна влаштувати збройний конфлікт, мета якого – нав'язати нові мирні угоди. Саме так вона "укладала" з Україною ті самі Мінські угоди – після поразки ЗСУ, завданої під Дебальцевим у січні – лютому 2015 року.

Як зазначає ексголова СБУ України, глава партії "Сила і Честь" Ігор Смешко, Україна тепер, як і в 2015 році, не готова до протистояння Росії.

"Там 126 батальйонно-тактичних груп, у нас теоретично 80. Але непорівнянні повітряно-космічні сили. Якщо вони будуть застосовуватися, то буде поразка. Наші ВВС радянських часів. Вони для Росії як відкрита карта... "- зазначає Смешко.

На думку Смешка, переговори Байдена і Путіна для України надзвичайно корисні, оскільки дають шанс виграти час.

"Розмова президентів США і Росії необхідна для переосмислення ситуації, в якій опинилася наша країна. У будь-якій державі є чотири елементи державної сили: економіка, армія, дипломатична політика та інформаційна політика – внутрішня і зовнішня. За всіма чотирма показниками ми програємо. Ми не можемо конкурувати з агресором, який окупував частину нашої території. Немає жодного з цих елементів, за яким ми б вигравали", – зазначає Смешко.

Реклама

А точно не буде війни, якщо Байден і Путін зустрінуться і поговорять?

Швидше за все, не буде. У цьому впевнений німецький політолог і журналіст-міжнародник Олександр Рар:

"Не буде війни на Донбасі, раз Байден і Путін все-таки починають якісь переговори. Не стосовно України, а з усіх питань, які глибоко розстроїли відносини між Вашингтоном і Москвою. Мені здається, що зустріч, можливо, набагато швидше відбудеться, ніж ми думаємо. І Німеччина це підтримує. Німеччина вже давно – хоча вона цього не визнає – втратила вплив на Україну. І на Росію теж – якщо у неї взагалі був колись такий вплив", – каже Рар.

Що ж виходить? Росія перемогла?

Можна сказати і так. Вона свого домоглася. Можливо, Росія концентрувала війська на кордоні з Україною саме для того, щоб зустріч двох президентів відбулася. Але, на думку політолога, директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, ця перемога тактична.

"Я вважаю, що Росія тактично виграла із цим дзвінком. Фактично змусила США і президента Байдена піти на переговори з Путіним. Це після заяви Байдена про те, що Путін – вбивця. Росія змусила США до діалогу, який був давно поставлений на паузу. Сьогодні на кону зустріч президентів, запрошення Росії на кліматичний саміт. Це те, чого хотів Путін, – розмови на рівних".

Однак Бортник зазначає, що поки можна говорити тільки про паузу. Проблема повністю не вирішилася.

"Це в найкращому разі дипломатична пауза. Тепер ми залишаємося "підвішеними" на цю зустріч. А якщо зустріч піде погано?" – вважає Бортник.

Що отримає Україна, якщо переговори пройдуть добре?

Ряд українських експертів висловлюють сміливу думку. Вони вважають, що переговори приведуть до формування нової системи колективної безпеки в Європі. У цій новій системі в України з'явиться шанс вступити в НАТО і Євросоюз. Росія більше не буде протидіяти, як вона робила з 2014 року. Політолог Андрій Єрмолаєв частково поділяє цю тезу. На його думку, переговори в мінському форматі більше не будуть актуальні. Україна втратить шанс повернути Донбас. Зате перед нею відкриються нові можливості.

"Що стосується України, тут, мені здається, створена ситуація, в якій почнеться визнання нового стану речей. І частиною цього нового стану речей є припинення мінської "Нормандії", поступова легітимація новоутворень на Донбасі. І питання полягатиме в іншому: як будувати відносини з цим новоствореним Донбасом. У зв'язку з цим я вважаю абсолютно логічним, що перед розмовою Байдена з Путіним була інформація про проведення розмови президента Росії з президентом Фінляндії, прозвучала ідея проведення ювілейного саміту в Гельсінкі-2025 і реабілітована теза про розрядку в Європі і дух Гельсінкі. Про що в 2025-му будуть говорити в Гельсінкі? Напевно, про нові правила гри європейської та євразійської безпеки", – вважає Єрмолаєв.

Що таке "дух Гельсінкі", про який говорить експерт? У 1975 році після двох років переговорів СРСР і США, а також ще 33 держави, серед них майже всі країни Європи, підписали Гельсінкський пакт. У ньому був закріплені принципи колективної безпеки в Європі, на яких надалі будувалися міжнародні відносини:

  • повага суверенітету окремих держав,
  • утримання від загрози силою або її застосування,
  • непорушність територіальних кордонів і цілісності держав,
  • мирне вирішення спорів,
  • невтручання у внутрішні справи,
  • право народів на самовизначення і рівноправність.

Фактично система колективної безпеки в Європі була зруйнована в 2014 році, коли Росія напала на Україну. Тепер є шанс побудувати нову систему.

А навіщо нова система колективної безпеки, якщо була стара?

Стара перестала працювати через суперечності між Росією і НАТО. Після розпаду СРСР Росія стверджувала, що наближення НАТО до її кордонів загрожує її суверенітету. Ситуація особливо загострилася після того, як в НАТО вступили колишні республіки СРСР: Литва, Латвія, Естонія. Це сталося в 2004 році.

У тому-таки році в Україні відбулася Помаранчева революція. І, на думку Москви, Україна теж стала на шлях приєднання до НАТО.

Тим часом, за раніше досягнутими домовленостями між Росією, країнами ЄС і США, Україна мала залишатися позаблоковою державою. Тобто ще в 90-ті роки нашу долю вирішували без нашої участі.

Саме заради нейтрального статусу України в 1994 році був підписаний той самий Будапештський меморандум, за яким наша країна відмовилася від ядерної зброї. В обмін вона отримала гарантії безпеки від Росії, США і Великої Британії.

У 2014 році Путін вирішив, що Україна остаточно відмовилася від свого нейтрального статусу, взявши курс на євроатлантичну інтеграцію. Тому він почав агресію проти України. І вся ця система безпеки відразу ж упала.

Український дипломат, колишній перший заступник глави МЗС України Олександр Чалий з цього приводу згадує, що в нульові роки президент Віктор Ющенко заявив про намір України вступити до НАТО. Але лідери європейських країн тоді висловилися проти. Оскільки вони теж боялися порушити чинну на той момент систему колективної безпеки в Європі. У 2008 році в Бухаресті пройшов 20 саміт країн – членів НАТО. Очікувалося, що на ньому Україна приєднається до ПДЧ – плану дій для членства в Альянсі. Але цього не сталося. За тим самітом закріпилося прізвисько – "саміт великих надій і великих скандалів".

"Я був на зустрічі Меркель і Ющенка відразу після конференції в Бухаресті. Ангела Меркель сама попросилася на цю зустріч. Це при тому, що вона погано ставилася до Ющенка – він образив її протокольно в 2005 році. Він відхилив її персональне запрошення приїхати на приватну зустріч, – згадує Чалий. – Віктор Андрійович її запитав: чому ви проти? Вона дуже спокійно сказала: пане президенте, доти, доки ваше членство в НАТО буде більше загрожувати нашій безпеці, ніж нечленство, я, стратегічно захищаючи інтереси Німеччини, буду проти".

Виходить, нова система безпеки може зняти з порядку денного "українську заборону". І тому Україна тут явно у виграші.

Україна отримає лише перспективи чи буде якась конкретика?

На думку Андрія Єрмолаєва, конкретика вже є. Україна скоро отримає фінансову допомогу. Ймовірно, керівництво країни вже в курсі всього цього.

"Україна отримала підтвердження, що за її спиною північноатлантичний Захід. Багато чого обіцяно. Включно з останньою інформацією, що, може, їй нададуть фінансову допомогу щодо боргів у цьому році від МВФ. Я думаю, що це пакет заходів, який означає, що Україні тепер будуть допомагати", – каже Єрмолаєв.

І що ж виходить? Україна виграла, Росія виграла... Хто тоді програв?

"Мабуть, постраждалою стороною є Євросоюз, який відчув свою слабкість", – зазначає Єрмолаєв.

Крим і Донбас ми втратимо назавжди?

Не факт. Тут найважливіше, щоб більшість українських громадян, які живуть на окупованих територіях, захотіли повернутися. У цьому серед них нині немає єдності. Причина – економічне становище нашої країни. Україна повинна проводити реформи, боротися з корупцією, створювати сучасну економіку. Це може вийти – якщо Україні перестануть заважати. Йдеться і про зовнішні впливи, і про внутрішні. Якщо життя в Україні суттєво поліпшиться, окуповані території можуть бути повернуті до її складу. Так сталося, наприклад, з НДР. Водночас дуже важлива дипломатичний складник.

"Україна у жодному разі не повинна відмовлятися від Донбасу і Криму", – стверджує Олександр Чалий.

Як повідомляв сайт "Сьогодні", раніше президент США Джо Байден переговорив телефоном з президентом України Володимиром Зеленським. Йшлося про ймовірність військової агресії Росії стосовно України. У березні 2021 року Байден відмовився від переговорів з Путіним у форматі відеоконференції – така пропозиція надійшла з Кремля.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти