Верховна Рада підтримала законопроєкт №4651 про введення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування чиновниками. За відповідний документ проголосували 307 народних депутатів. Сайт "Сьогодні" з'ясував, чим загрожує закон чиновникам, наскільки він корисний для українського суспільства і важливий для авторитету України в світі.
Так, законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу.
Яке покарання загрожує чиновникам за цим законом?
- За умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які перевищують 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 135 000 – 4 540 000 грн), – штраф 51-68 тис грн або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
- За брехню в декларації на суму від 4 540 000 грн – штраф 68-85 тис грн або громадські роботи 150-240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
- За умисне неподання декларації – штраф 42 500-51 000 грн або громадські роботи 150-240 годин. Спочатку планувався ще й тюремний строк, але замінили його на обмеження свободи на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Нардеп від "Голосу" Олександра Устінова зазначила, що тепер вигідніше взагалі не вносити дані до декларації, ніж збрехати і сісти у в'язницю.
Чому закон важливий?
Основна ідея закону – неподання декларацій і брехня в них – корупційні кримінальні злочини, за які загрожує тюремне ув'язнення.
На думку члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепа від фракції "Слуга народу" Олексія Устенка, цей закон вкрай важливий.
"Приховування доходів чиновників це не тільки обман держави, а й її громадян насамперед. Покарання за недостовірні дані необхідно посилити. Держслужбовці зобов'язані нести відповідальність. Несправедливо, наприклад, не задекларувати пентхаус в Маямі і заплатити за це штраф у кілька тисяч гривень. Я проголосував за закон", – говорить "Сьогодні" депутат.
Крім того, боротьба з корупцією, в тому числі за допомогою системи е-декларування, була однією з вимог західних партнерів, які виділили на реформи в Україні мільярди євро кредитів і допомоги. Про це нам говорить директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов .
"У влади є зобов'язання перед іноземними партнерами, які необхідно виконувати. Ухвалення закону вплине на налагодження довірчих відносин із Заходом. Зеленський показує світові, що у нас на держслужбі має бути все прозоро", – говорить політолог.
Показуха чи коефіцієнт корисної дії?
Адвокат Іван Ліберман вважає, що демонстрація світу боротьби з корупцією в Україні – це і є основна мета української влади. Однак, за його словами, далі "красивої картинки" справа не піде і нікого з чиновників не посадять.
"Декларативно-афішний закон, який показує нібито боротьбу з корупціонерами і хабарниками. Але реальні терміни чиновникам не світять", – говорить "Сьогодні" адвокат.
Як пояснює Ліберман, держслужбовці можуть уникнути суворої відповідальності завдяки українському Кримінальному кодексу, в якому є низка "лазівок". "По-перше, складно довести, що внесення недостовірних даних було зроблено навмисне, а не через помилки або забудькуватість, наприклад. По-друге, є низка пом'якшуючих обставин, таких як позитивна характеристика з роботи, утримання батьків або дітей і інших. Наявність двох пом'якшуючих обставин може бути підставою для застосування покарання нижче найнижчої межі. Таким чином виходимо на штраф або умовний строк. По суті, жоден чиновник не сяде. У цьому законі більше "показухи", ніж коефіцієнта корисної дії", – говорить адвокат.
Крім того, варто відзначити, що закон фактично передбачає "амністію" всіх порушень в деклараціях чиновників за минулі роки. Період декларування завершився 1 квітня, а закон про кримінальну відповідальність не передбачає зворотної дії в часі.
Нагадаємо, система електронного декларування запрацювала в Україні 2016 року. Повноцінний її запуск був останнім і основним зобов'язанням України для надання Києву безвізового режиму з ЄС. Також е-декларування було однією з умов надання Україні фінансової допомоги від ЄС і видачі наступного траншу кредиту МВФ. Чиновників і політиків зобов'язали публічно показувати свої доходи, а за невнесення до декларацій прибутку або майна – загрожувала кримінальна відповідальність.
Злочини чи кримінальні проступки
У жовтні 2020 року Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, вирішивши, що це "надмірне покарання". Офіс президента відразу ж почав отримувати незадоволені сигнали від західних партнерів, які вимагали від влади вжиття заходів.
У грудні 2020 року депутати Верховної Ради ухвалили новий закон про декларації, який не передбачав тюремне ув'язнення, але кримінальна відповідальність загрожувала чиновникам, які навмисне внесла до декларації недостовірні відомості на суму від мільйона гривень. За такі дії порушникам закону світив штраф до 51 тис грн або до 240 годин громадських робіт. Неподання декларації і брехня в ній стали вважатися не злочинами, а кримінальними проступками. Цей документ розкритикувало Національне агентство по запобіганню корупції (НАПКА), яке закликало Володимира Зеленського накласти вето і не підписувати закон.
Не задовольнив цей закон і західних партнерів. "Венеціанська комісія" і посли "Великої сімки" закликали владу України саджати чиновників у в'язницю за брехню в деклараціях.
Проте Зеленський не наклав вето на цей документ, але незабаром вніс до Ради новий законопроєкт, який повертає позбавлення волі чиновникам-брехунам, за який сьогодні проголосували нардепи.
Як повідомляли новини "Сьогодні", на початку грудня 2020 року Верховна Рада повернула покарання за брехню в деклараціях. Мінімальний поріг, з якого настає відповідальність для чиновників, – за брехню на суму від 227 000 грн світить адміністративна відповідальність.