На Сході продовжують вимагати проведення референдуму про устрій країни і мову
Наприклад, мер Донецька Олександр Лук'янченко виступає за прийняття закону про місцевий референдум, губернатор області Сергій Тарута – за національний референдум одночасно з виборами президента. У владі питання актуальним не вважають.
"Ми зняли питання федералізації. Від нього вже всі відмовилися, – сказав "Сегодня" лідер фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. – Є умовно мовне питання, про що говорять ПР і КПУ, але зміна державної мови – це зміна першого розділу Конституції, що вимагає 300 голосів і референдуму. ПР і КПУ не вистачить голосів. Питання децентралізації можна вирішити в рамках конституційної реформи. А проблему мови можна вирішити в рамках закону, який писала ПР (присвоїти російській мові особливий статус. – Авт.). Хочуть поправок – будь ласка. Зараз домінуючим стане питання стандартів життя і зарплат, а не російської мови".
У ПР вважають, що референдум потрібен, але тільки щодо мови. "Була б політволя, можна організувати. Якщо провести референдум одночасно з президентськими виборами – це економія бюджетних коштів. Також це можливість знизити градус політичної температури. Ми б показали Південному Сходу, що Київ їх чує, що їхні побажання враховують. Якщо говорити про результати соцопитувань (60% – за єдину держмову. – Авт.), то тут потрібно прийняти правильне рішення. Якщо 30-40% висловиться за другу російську, ми не повинні відкидати таку частину населення. Це ж не 10 на 90, не 20 на 80. Також референдум би стимулював людей прийти і проголосувати за президента, що підвищує явку, – сказав нам заступник голови фракції ПР Михайло Чечетов. – А ось питання децентралізації треба вирішувати в межах Конституції, а не на референдумі".
ЧИМ ДОПОМОЖЕ. На думку Олександра Палія, референдум паралельно з виборами міг би допомогти зняти загрозу зриву на Сході: "Але навіщо виносити туди питання, відповіді на які вже є в суспільстві? Відповідно до соцопитувань, близько 70% громадян виступають проти федералізації, близько 60% – за єдину державну мову. Децентралізації хочуть і влада, і ПР. Це має сенс, тільки, щоб федералісти не блокували дільниці на виборах".
Питання референдуму актуальне як ніколи, не згоден Володимир Фесенко. "Це допомогло б зняти напругу на Південному Сході. Другий важливий момент: референдум одночасно з виборами президента – це практично єдиний спосіб провести вибори на Донбасі. Питання, що виносяться, – вже предмет домовленостей: це може бути і статус російської, і ставлення до федералізації, і децентралізації. Але це треба зафіксувати як разовий ексклюзивний акт. Шанс домовитися про референдум є, але рішення потрібно ухвалювати до кінця квітня. Інакше технічно організувати його часу не буде. А місцевий референдум, який оголосила так звана "Донецька народна республіка", неконституційний".
Політолог Вадим Карасьов у свою чергу категорично проти референдуму навесні: "Зараз він навряд чи актуальний з технічних причин: його важко підготувати за місяць. Референдум – це завжди спосіб маніпуляції, і тут потрібно сформулювати питання правильно. До нього потрібна загальнонаціональна дискусія, щоб люди зрозуміли, навіщо потрібен референдум. Наспіх проведене голосування, коли думка населення виходитиме з міфів, не стане національним вибором. Я б запропонував провести референдум восени. А зараз можна було б укласти конституційний договір, який гарантує права регіонам – щодо мови та розширення їхніх прав".