Створення ТСК щодо нападів на Гандзюк і активістів: плюси та мінуси рішення Ради

6 листопада 2018, 17:33

Дмитро Дубенський

Юристи та експерти прокоментували деякі підводні камені роботи слідчих комісій та причини їх неефективності

Катерина Гандзюк. Фото: facebook.com/uakateryna

Катерина Гандзюк. Фото: facebook.com/uakateryna

Резонансний напад на активістку Катерину Гандзюк , яка згодом померла від хімічних опіків, знову актуалізував у Верховній Раді питання створення спеціальних слідчих комісій, які займалися б розслідуванням гучних злочинів. Поки ж депутати ухалили постанову про запуск роботи Тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка повинна буде одночасно з правоохоронцями розслідувати замахи на активістів і шукати докази з підозрюваними.

Реклама

Проте, як підтвердили сайту "Сьогодні" юристи та деякі експерти, без спеціального закону про роботу слідчих комісій діяльність ТСК хоч і регулюється українською нормативно-правовою базою, комісія обмежена в своїх повноваженнях, її висновки носять необов'язковий характер, діяльність таких тимчасових комісій часто пов'язана з політичними спекуляціями, а до результатів роботи ТСК може виникати багато питань і критики в заангажованості.

Юрист Ростислав Кравець в цілому вважає малоефективною роботу існуючих тимчасових слідчих комісій і не бачить перспектив ухвалення цільового закону про запуск механізму роботи спеціальних слідчих комісій.

"На сьогодні тимчасові спеціальні слідчі комісії носять виключно політичний характер, і це вже було доведено не раз. Щоб вони почали нормально працювати, необхідно ухвалити окремий закон, який би регламентував їх права, діяльність і відповідні обов'язки, які перед ними ставляться", – підкреслив він.

Однак, за словами Кравця, запуск механізму роботи ТСК гальмується через велику політику і популізм, тому що "це одна з підстав імпічменту".

"Всі ці гучні заяви про такий закон відповідають тим же ініціативам про позбавлення депутатської недоторканності, подвійного громадянства і іншим подібним темам, винесеним під політичними гаслами. Створити комісію непросто, треба їй певні права дати і т.д. Але у нас же вирок виносить суд, не слідча комісія, не президент, не генпрокурор, не активісти і всі інші. Відповідно, комісіям треба дати якийсь статус, а також статус зібраним ними доказам. Поки це все не врегульовано, подібне питання є виключно просто популізмом активістів як з одного боку, так і з іншого", – пояснив Кравець.

Адвокат Антон Бойко теж нагадав сайту "Сьогодні", що ідея ухвалення спеціального закону про роботу і статус спецкомісій витає в українському парламенті і політикумі досить давно, але при їх запуску необхідно враховувати кілька важливих аспектів.

"Питання створення цих спеціальних слідчих комісій піднімається давно, але зараз вони ситуативно створюються під щось. Однак в будь-якому випадку розслідуванням повинні займатися спеціальні органи, але під процесуальним контролем депутатів, тому що вони мають різний рівень освіти, компетенції і т.д.", – зазначив він.

Реклама

У свою чергу юрист Юрій Білоус уточнив сайту "Сьогодні", що зараз створення і робота ТСК регулюються регламентом Верховної Ради на підставі відповідної статті Конституції. Висновки комісії можуть прийматися слідством до відома, але вони не носять визначального характеру. Він спрогнозував також, що зараз після створення ТСК одним з ризиків є те, що члени комісії будуть їздити по ефірах і робити багато політичних заяв, а не встановлювати юридичні обставини (а також докази і відомості) при розслідуванні злочинів проти Гандзюк та інших активістів. Проте, на його думку, в ідеалі робота ТСК може бути корисною для слідства.

"Головне, в складі Верховної Ради є достатня кількість депутатів-юристів, адвокатів і звичайно в такому розслідуванні, якщо цю тимчасову комісію створили, в ній повинно бути велика кількість і колишніх співробітників органів внутрішніх справ, і колишніх адвокатів, – тобто представників юридичної спільноти, які можуть не тільки як народні обранці впливати на хід розслідування в рамках ТСК, а й, звичайно, як фахівці у певній галузі вносити свій вклад для досягнення мети, для якої ця комісія створюється", – сказав він.

Білоус нагадав, що слідчі і прокурори, відповідно до глави 20 Кримінального кодексу України, мають досить широкий інструментарій, і вони можуть ним користуватися для притягнення винних у цьому злочині до відповідальності, але "звичайно, ТСК буде як психологічний фактор впливати на те, щоб слідство не заминалось, щоб його кудись не сховали, щоб не спустили на гальмах, і щоб у рамках проведення слідства нардепами висновки теж були враховані в рамках кримінального провадження".

Він нагадав, що Рада за результатами проведення ТСК своїх слідчих дій може при необхідності направляти матеріали для вивчення і реагування, наприклад, генпрокурору, президенту, прем'єр-міністру і в будь-який орган державної влади, органи місцевого самоврядування або будь-якій посадовій особі.

"Однак найголовніше: для слідства/розслідування визначального характеру ці матеріали (висновки) не мають. Але в цьому, звичайно, є якась логіка – навіщо тоді слідство? Ми всі теж платимо податки і утримуємо правоохоронні органи. Але навіщо мені йти і працювати замість них, якщо вони є ?!", – додав юрист.

Раніше в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Олеся Яхно-Бєлковська вказувала, що ТСК створюється в більшій мірі, щоб підігрівати увагу громадськості та правоохоронців до справи Гандзюк та інших активістів, які постраждали або загинули від дій злочинців.

"На законодавчому рівні ТСК не має ніяких повноважень, якщо ми говоримо про слідство. А мова йде про активну публічну кампанії в тій ситуації і з тими подіями, що відбуваються навколо Каті Гандзюк", – сказала вона, визнавши при цьому, що справа про напад активістки вже почала набувати серйозного політичного відтінку.

Нагадаємо, 4 листопада, стало відомо про смерть Гандзюк. Померла вона від відірваного тромбу прямо в лікарні. Активістка боролася з корупцією в правоохоронних органах і серед чиновників, тому на неї було скоєно напад – її облили сірчаною кислотою. Безпосереднім виконавцем нападу на Гандзюк був Микита Грабчук. Він вилив на активістку літр сірчаної кислоти, в результаті чого вона отримала 40% хімічних опіків. Як повідомив нардеп Антон Геращенко, підозрюваному в організації вбивства Гандзюк може загрожувати довічне ув'язнення.

Реклама

Також стало відомо, що слідчі змінили кваліфікацію нападу на чиновника Херсонської міськради, кваліфікувавши його як закінчений злочин за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України ( "Умисне вбивство, вчинене групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення").

На смерть Гандзюк відреагував і президент Петро Порошенко. Голова держави дав розпорядження правоохоронцям – винні в нападі на активістку повинні бути покарані.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти