Скандальний закон про серіали думають, як виправити, а депутатам "світить" повістка. Плани Ради на тиждень

Другий тиждень поспіль народні депутати працюють в пленарному режимі. У планах на найближчі чотири дні – більше сорока законів. "Ми приймаємо зараз закони двох типів: для потреб фронту і для потреб реформ", – говорить лідер Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко.

АРМІЯ. Серед фронтових ініціатив – відразу цілий блок поправок. "На цьому тижні багато законопроектів щодо грошового забезпечення (військовослужбовців – ред.), щодо гарантій тих, хто в полоні, в заручниках", – розповів учора за підсумками засідання погоджувальної комісії нардеп від "Народного фронту" Сергій Пашинський.

Так, зокрема, в найближчі дні парламентарії мають намір прийняти в першому читанні поправки, які дозволять отримувати грошове забезпечення сім'ям міліціонерів, які опинилися в полоні у бойовиків так званих "ДНР" і "ЛНР". "Сім'ям зазначених працівників міліції щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, в розмірах, встановлених працівнику міліції в день захоплення його в полон або в заручники, або зникнення безвісти", – йдеться в тексті законопроекту, підготовленого групою депутатів на чолі з комбатом Андрієм Тетеруком.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також підготовлено депутатами законопроект, що дозволяє бійцям добровольчих батальйонів, які вирушили на фронт навесні, коли їх формування ще не встигли увійти до складу Нацгвардії або Міноборони, також офіційно отримати статус учасників бойових дій, з усіма витікаючими посібниками та пільгами. До сваволі самозваних "добровольців-фронтовиків" це не призведе, запевняє Пашинський. "Повірте, таких людей дуже небагато", – каже він, депутати вже все підрахували.

Серед пропонованих ініціатив – урядовий законопроект з уточненнями програми держоборонзамовлення, і ще один проект соратників Арсенія Яценюка по партії. За словами Вікторії Сюмар, комбати з "Народного фронту" вирішили змінити закон про мобілізацію і зняти з мешканців залу "під куполом" на Грушевського досі належний їм імунітет від призову на фронт. "Депутати зможуть бути прикладом для українців", – підкреслює Сюмар. У сьогоднішньому порядку депутатської мобілізації немає, але на тижні хочуть розглянути – в "Народному фронті" наполягають.

БІЙ ЧЕРЕЗ КІНО. А ось до прийнятого на минулому тижні законопроекту, який заборонив трансляцію російських серіалів, передач і фільмів, схоже, доведеться повернутися – норма, як і раніше спірна, і самі депутати так до кінця і не визначилися, за що ж вони віддали голоси.

Нагадаємо: цей документ, в його початковій редакції, був покликаний захистити українського телеглядача від російського медіапродукту, який пропагує діяльність правоохоронних і військових органів РФ. Але під час обговорення в стінах парламенту в нього внесли кілька правок з голосу, і закон перетворився. Тепер, як пояснюють депутати (остаточного тексту на сайті ВР досі немає), він забороняє не тільки серіали "про ментів", але і всі інші, зняті в Росії. Якщо президент підпише закон у цій редакції, у телеканалів на переформування списку і закупівлю нових програм залишиться всього два місяці. Але цього часу, за словами медіаекспертів, критично недостатньо для того, щоб домовитися про покупку нових серіалів і сформувати повноцінні ефіри.

Під час голосування в законопроект №1317 з голосу було внесено кілька правок. Одна з них, від нардепа Олега Ляшка, забороняла до показу всю медіапродукцію РФ, зняту після 1991 року. Варіант цей поправці в письмовому варіанті до другого читання запропонувала Вікторія Сюмар: у ній йшлося лише про заборону продукції, знятої після 1 січня 2014 року. А ось продукцію періоду з 1991 по 2014 рік транслювати можна, якщо в ній немає пропаганди, чи то пак горезвісних правоохоронних і військових органів РФ.

У результаті ж, як стверджують депутати, досі незрозуміло, чия саме поправка пішла в закон. Сама Сюмар стверджує, що прийнята була поправка Ляшко, яка забороняє всю продукцію, зняту до 2014 року. Це означає, українським телеканалам цілком можна транслювати фільми епохи СРСР. А ось все, що знімалося в незалежній Росії, відтепер заборонено. "Вона (поправка Ляшко. – ред.) взагалі забороняє все, що було знято в Російській Федерації з 1991 року... Всі російські фільми та серіали", – сказала Вікторія Сюмар. Але переконатися, чи так це, поки не можна – адже, повторимося, закону в остаточній редакції на сайті Ради поки немає.

"До кінця неясно, в якій саме редакції прийнятий законопроект, – говорить нам і нардеп від" БПП "Микола Томенко. – Я голосував в редакції, яка забороняла б фільми і серіали, які пропагують російську армію, НКВД і т. д. Щодо заборони всього, що вийшло після 1 січня 2014 року, теж потрібно уточнити: те, що вироблено на території РФ, або те, що має статус нацпродукту. Тому що у нас багато продукції, виготовленої російсько-українськими компаніями".

У минулу п'ятницю у ВР зареєстрували постанову про скасування ухваленого напередодні закону: його підготували лідер фракції ОБ Юрій Бойко і його колега, Михайло Папієв, посилаючись на те, що закон прийняли з порушеннями регламенту. Про необхідність переглянути закон говорять і провладні депутати. "Якщо мова йде про заборону всієї продукції РФ, то потрібно думати про перехідний період. Два місяці – це дуже мало, повинна бути можливість закупити європейські серіали або працювати з українськими виробниками. Річний цикл переходу, на мій погляд, більш реалістичний. Потрібно чітко уточнити перехідний період і саму норму, – каже Томенко. – Регламент дає можливість внести в закон уточнення". Я думаю, що нам краще було б провести ще одне голосування і уточнити нашу позицію по цій поправці".

Юристи, до речі, закон оцінюють негативно. "Регулювати ці питання необхідно, але точковими рішеннями регулятора. А закон рубає як сокирою – в той час, як треба філігранно виточити. Ми, відверто кажучи, сумніваємося, що закон буде підписаний. Такі жорсткі заходи не ведуть до порозуміння і примирення, і від появи такого закону взаєморозуміння між Сходом і Заходом більше не стане. Ті, хто закон підтримує, впливу російських програм і так не піддаються. Але очевидно, що більша частина населення Сходу сприйме міру негативно", – коментує директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.

Не відповідає закон і міжнародним стандартам. "Є таке поняття, як нагальна суспільна потреба. Закон, який обмежує свободу слова в разі, коли реально потрібно захистити більш важливі інтереси, як сьогодні – виключення сепаратизму. Але якщо мета, шляхом цього закону, досягнута не буде, то тест на свободу слова він не проходить", – говорить експерт.

ІНОЗЕМЦІ В ЗМІ. Ще одна вельми спірна норма, що регулює діяльність ЗМІ, в першу чергу телеканалів, стоїть на порядку, але чи буде вона розглянута, а головне – в якому варіанті прийнята – поки не ясно. Мова про законопроект №1768, що забороняє іноземцям бути власниками українських телеканалів, в тому числі, через посередників або офшори. Медійники його критикували неодноразово, побоюючись, що він чреватий не так переділом ринку; на минулому тижні він двічі з'являвся на порядку і двічі переносився. Депутати визнають – не згоди по ключовим положенням. Потрібно міняти.

За словами того ж Томенко, повна заборона іноземного фінансування – дурість. Якщо мова йде про фінансування державою-агресором – то так, забороняти необхідно, але при цьому потрібно дати власникам каналу час, перехідний період, щоб вони могли змінити структуру власності. "Це стосуватиметься і проблеми офшорного фінансування, скажімо, якщо у каналу є значна частина коштів з офшорних компаній, також потрібно буде привести у відповідність, зробити прозорою процедуру власності. Але, знову ж, потрібно, щоб була прописана чітка формула – як і яким чином це зробити", – говорить нардеп від БПП. Терміни, на його думку, повинні складати півроку-рік. У такому варіанті пропрезидентська сила голосу за законопроект дати готова.

ГОНТАРЄВА В СЕКРЕТІ. У парламенті знову чекають Валерію Гонтарєву. Глава НБУ звітувала перед нардепами в кінці січня (щоправда, домагалися її уваги вони, за словами самих парламентаріїв, більше місяця).

Сьогодні головного банкіра викликали знову – на засідання комітету з фінполітики і банківської діяльності, повідомили в прес-службі його глави. Але звітувати про долю гривні цього разу Гонтарева буде за закритими дверима, без присутності ЗМІ.

Питання про можливу відставку реальне, говорить нам один з нардепів, але "фінальне слово" все одно буде не за парламентом, а за президентом. "Комітет вже одного разу висловлював недовіру діяльності Гонтаревої, але у Порошенка тоді сказали почекати", – резюмує він.