Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач ІV сесія Верховної Ради, яка стартувала на початку вересня, обіцяє бути непростою. Депутати збираються розглянути багато вкрай важливих і серйозних законопроєктів- починаючи від проєктів змін до Конституції (більшість яких були схвалені у першому читанні ще минулої осені, а тепер очікують остаточного затвердження 300 голосами), закінчуючи реформою децентралізації. У затвердженому порядку денному сесії численні економічні законопроєкти, проєкти в правоохоронній сфері, соціальні питання.
Але є серед них і такі, що вирізняються своєю неординарністю, екстравагантністю, а часом і курйозні. Зрозуміло, кожен з таких проєктів є важливим, призначеним вирішувати ту чи іншу нагальну проблему або ж є відлунням передвиборчих обіцянок авторів. Але з боку ці документи виглядають, щонайменше цікаво. Сайт "Сьогодні" склав топ таких законопроєктів.
"Всеукраїнський перепис котів"
Про перший з проєктів нашого списку читачі сайту "Сьогодні" напевно вже чули. Йдеться про поданий групою депутатів законопроєкт № 3796 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, яких тримають в неволі". Документ не так давно наробив галасу в ЗМІ та соцмережах: активісти побачили в ньому спробу створити чергову корупційну схему, обклавши "даниною" власників котів, собак, хом'ячків та іншої домашньої живності. Народ обурився від самої постановки питання.
Якщо коротко, проєкт пропонує ідентифікувати і реєструвати(робити це будуть агенти з ідентифікації) домашніх тварин. Список звіряток, які підлягають ідентифікації, має скласти Кабмін. У пояснювальній записці автори аргументували необхідність реєстрації найкращими намірами: реєстрація допоможе і власника втраченої тварини знайти, і кількість безпритульних регулювати, і карати поганих господарів за недбале поводження з тваринами. Та й взагалі відповідає європейській практиці (що правда). Але, як часто це буває, громадськість ідеї не зрозуміла.
А загалом, якщо не зважати на несприйнятий "перепис", законопроєкт непоганий: він і братів менших захищає, і відлов бродячих тварин нормує, і роботу притулків та зоопарків регламентує.
Перенесення Дня Незалежності України
Ідея належить позафракційній депутатці Оксані Савчук. У проєкті закону "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо Дня Незалежності України" (№ 2206) парламентарій пропонує святкувати День Незалежності України 22 січня. Ініціативу Оксана Савчук аргументує потребою відновити історичну справедливість, визнати спадкоємність сучасної держави Україна від Української Народної Республіки. Як відомо, 22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила IV Універсал, яким проголосила незалежність УНР. Саме цей день депутат пропонує святкувати як День Незалежності. Втім, 24 серпня теж будуть святкувати- але як День відновлення Незалежності України.
Загалом ідея може виборцям і сподобатися – складно уявити, щоб хтось виступав проти додаткового вихідного дня. А ось на державному рівні можуть виникнути заперечення. Як зауважили фахівці Головного науково-експертного управління ВР, "призначення додаткового святкового дня 22 січня призведе до порушення встановленого балансу неробочих і робочих днів, наслідком чого, своєю чергою, стане, зокрема, зменшення бюджетних надходжень" . Крім того, виникли у експертів питання щодо офіційних урочистостей.
"Варто врахувати і те, що за традицією до Дня Незалежності України проводиться низкам святково-урочистих заходів (як на державному, так і на місцевому рівні), таких, наприклад, як військовий парад, влаштовуються святкові програми тощо. У зв'язку з цим виникає питання доцільності проведення таких заходів ще й 22 січня, що потребує додаткових коштів з державного бюджету", – зазначають експерти у своєму висновку.
Стоп фуа-гра!
Ще один окремий випадок регулює документ, розроблений народним депутатом Антоном Яценком. Проєкт закону № 3580 "Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо заборони імпорту фуа-гра", як неважко здогадатися, пропонує заборонити імпорт в Україну цього екзотичного продукту. "Фуа-гра – це продукт насильницького годування птахів для збільшення їхньої печінки, і, на думку вчених, цей дорогий продукт містить потенційну небезпеку для людського здоров'я. Виробництво фуа-гра вже заборонене в більшості країн ЄС, Ізраїлі, Туреччині, Індії, Великій Британії та інших країнах", – аргументує автор.
Важко сказати, які обсяги імпорту фуа-гра в Україні та скільки цього продукту на рік з'їдає середньостатистичний українець. Можна лише припустити, що і перший, і другий показник досить незначні – про цей дійсно дорогий (баночка 125 г коштує близько 700 гривень) делікатес більшість громадян знає хіба що з серіалів.
Але річ навіть не у тім. Стаття 17 закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", яку пропонують змінити, містить загальні заборони на імпорт в Україну. Наприклад, заборону імпортувати "продукцію і послуги, які містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо". Або забороняє "імпорт товарів, здійснюваний з порушенням прав інтелектуальної власності". Конкретизація списку – прерогатива органів виконавчої влади. Про що і вказали експерти Головного науково-експертного управління ВР. Крім того, як зазначають і експерти, і депутати з комітету з питань євроінтеграції ВР, затвердження закону в такому вигляді може викликати питання з боку ЄС. Тому якщо і забороняти – то не тільки імпорт фуа-гра, а й виробництво цього продукту в Україні.
"Помоскалили та й відчалили"
До розряду "сміх крізь сльози" можна віднести законопроєкт народного депутата Бориса Приходька "Про оплату праці в одномандатному виборчому окрузі № 210". Історія створення проєкту банальна. У липні минулого року, нагадаємо, відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України. Забезпечували їх на платній основі, за кошти з держбюджету сотні тисяч членів окружних і дільничних комісій. Люди відпрацювали, отримали гроші й розійшлися. Але отримали не всі.
Як зазначає автор проєкту в пояснювальній записці, "при використанні окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу № 210 коштів держбюджету України... мали місце численні порушення, зокрема в частині оплати праці членів окружної, дільничних виборчих комісій та залучених до роботи в цих комісіях працівників". Була проведена ревізія, складений акт. ЦВК звернулася до поліції. Але проблема в тому, що, згідно із законодавством, окружні комісії припиняють існування незабаром після виборів. А разом з ними, виявляється, зникають механізми оплати праці членів дільничних комісій.
Поки правоохоронці розбираються, куди поділися гроші, нещасні люди, які гарували на виборах понад рік тому, домагаються належної зарплати. Але щоб заплатити її, потрібен спеціальний закон. Фахівці Головного науково-експертного управління ВР, утім, розкритикували проєкт. Зазначивши у висновку, що закони України загалом регулюють "найбільш важливі суспільні відносини, встановлюючи тривалі загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів цих відносин". А тут якийсь одиничний локальний випадок. Тож експерти порекомендували автору врегулювати це питання ширше та універсальніше – внести відповідні зміни до Виборчого кодексу.
"Тричі герой бюджетного наповнення"
Народний депутат Сергій Гривко пропонує парламентаріям стимулювати громадян до поповнення бюджетів усіх рівнів. Стимули прописані в законопроєкті № 2753 "Про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України, бюджетів територіальних громад та про почесні відзнаки "За наповнення державного бюджету України", "За наповнення бюджету області", "За наповнення бюджету територіальної громади".
Коротко суть: громадянин може передати державі або місцевій громаді ідею, авторське право або навіть якийсь матеріальний ресурс (наприклад, ділянку землі). Якщо держава або громада на цьому непогано зароблять, громадянину належить відсоток з надходження до відповідного бюджету і "медалька". Відсоток пропонується на рівні 0,1% від прибутку, отриманого від реалізації ідеї держбюджетом, і 1% від прибутку обласних бюджетів та бюджетів громад. Заробити зможуть всі: нижня планка доходу, після якої автор ідеї отримує право на відсотки, невисока – для держбюджету це 200 неоподатковуваних мінімумів, для інших бюджетів – 50.
Не зайвими на цьому святі життя будуть і чиновники, люди, які за службовим обов'язком повинні працювати над наповненням бюджету. Суб'єктам, на яких поширюється дія закону "Про запобігання корупції", також дозволяється подавати заяви (пропозиції) щодо впровадження додаткових доходів бюджетів. Крім матеріальної нагороди, раціоналізаторів пропонується нагороджувати відзнаками "За наповнення державного бюджету України", "За наповнення бюджету області", "За наповнення бюджету територіальної громади". Кількість відзнак, які може отримати громадянин, не обмежена.
Загалом ідея стимулювати громадян поповнювати бюджет цілком розумна. Хоча її і важко реалізувати в житті: як зазначив у своєму висновку Мінфін, реалізація вимагає комплексного внесення змін до багатьох законів і кодексів. Ось що бентежить в проєкті, то це запровадження чергових "відзнак", що пробуджує яскраві спогади про радянські часи. Мабуть, на матеріальних стимулах автору слід було б і зупинитися.
Думки громадян стосовно реєстрації домашніх вихованців розділилася: якщо одні не проти платити за "чипування" котів та собак, інших хвилюють додаткові витрати:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми