Денис Беспалов
редактор розділів Політика і Економіка" У вівторок, 16 лютого, замість того, щоб просто скасувати правку, яка переносить впровадження електронного декларування доходів чиновників на 2017 рік, народні обранці додали в закон ряд "нововведень", які істотно пом'якшують вимоги щодо декларування.
Через такі дії парламентарів, як відзначають експерти, надання Україні безвізового режиму може знову опинитися під загрозою.
Як відомо, в рамках плану дій по безвізової лібералізації з ЄС, Київ взяв на себе ряд зобов'язання, в тому числі, і в питанні боротьби з корупцією.
З цією метою і було прийнято закон "Про запобігання корупції", який серед іншого визначав, що вже в 2016 році в Україні повинна бути впроваджена система електронного декларування доходів чиновників.
Разом з тим, вже через тиждень після прийняття цього закону Верховна Рада прийняла бюджет на 2016 року, в якому відклала декларації мінімум на 2017 рік. Як з'ясувалося, таку правку вніс заступник голови депутатської групи "Воля народу" Андрій Деркач.
Після того, як це стало відомо широкій громадськості, вибухнув скандал і українська влада пообіцяла виправити непорозуміння.
А глава Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський попередив, що Євросоюз може не прийняти рішення про введення безвізового режиму з Україною в 2016 році, скандальну відстрочку декларування залишив поза увагою.
І ось, 16 лютого, був прийнятий закон №3755 про скасування цієї норми. Разом з тим, ініціатор цього законопроекту депутат від БПП Вадим Денисенко вніс з голосу ряд правок законопроект.
Зокрема, як повідомлялося (точний текст правок поки не опублікований), згідно з поправками, вступ в силу пункту про покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації відстрочили до 1 січня 2017 року.
Також депутати постановили, що в декларації має бути зазначено цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 150 мінімальних заробітних плат (у чинному законі "Про запобігання корупції" ця сума становить 50 мінімальних зарплат).
Крім того підвищена вартість подарунків, які потрібно вказувати в декларації, з 50 до 150 мінімальних зарплат. Такi ж змiни стосуються подарунків у вигляді грошових коштів. Відповідно до прийнятого законопроекту, не підлягають декларуванню грошові активи, загальна вартість яких не перевищує 15 мінімальних зарплат.
Відомості про витрати, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності на нерухомість та інші активи, вказуються тільки в разі, якщо розмір відповідної витрати перевищує 150 мінімальних зарплат.
Також Рада постановила, що в декларації вказуються відомості не про місце реєстрації та фактичного проживання, а зареєстроване місце проживання.
Крім того, парламент відкоригував визначення "члени сім'ї" в законі "Про запобігання корупції". Згідно новому формулюванні, члени сім'ї – особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають загальні права та обов'язки, крім осіб, чиї стосунки не мають сімейного характеру, а саме: особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, в тому числі повнолітні , батьки, особи, які перебувають під опікунством, які спільно проживають.
Різка критика
Подібні дії народних депутатів викликали різку критику, як з боку деяких їхніх колег, так і з боку громадськості.
"Державні чиновники і політики отримали право брехати в деклараціях. Законом на рік відкладено настання кримінальної відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях", – написав у себе в Facebook народний депутат від БПП Сергій Лещенко.
Крім того, за його словами, закон також послаблює антикорупційні практики. "Він обмежив кількість родичів, чиє майно треба декларувати, і підвищив поріг декларування коштовностей і подарунків втричі – з 50 до 150 мінімальних зарплат (тобто можна не декларувати "подарунки" ціною 200 000 гривень!)", – Написав депутат.
Фактично парламент зробив крок назад в антикорупційному законодавстві, вважає глава Антикорупційного комітету ВР, нардеп від "Самопомочі" Єгор Соболєв. "Ті, хто збреше в деклараціях, ще мінімум два роки не будуть відповідати перед законом. І отримали ще безліч можливостей приховувати майно. Тексту цього шахрайства ніхто не бачив. Все прямо з трибуни зачитав депутат від Блоку Порошенко Вадим Денисенко. Готуємо протест про порушення регламенту", – написав він у facebook.
А глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що нинішній склад парламенту просто не здатний проводити нормальні реформи. "Народні депутати коаліції розмінюють наш безвізовий режим на безпеку своїх корупційних доходів", – написав він у Facebook.
У той же час екс-нардеп і політолог Тарас Чорновіл допускає, що другий варіант закону просто неможливо було провести через сесійний зал. "На жаль, дійсно відбулося ослаблення жорсткості закону, особливо в частині "нульовий декларації"... Мені теж дуже не подобається такий принцип і такі методи змін. Напевно, я б теж був дуже обурений. Але, коли точно було зрозуміло, що чисто скасування антикорупційної поправки в цій Раді не проходить, голосувати, враховуючи цейтнот, таки було треба. Часу вже не було – оргвисновки в ЄС вже висіли в повітрі", – написав він у Facebook
За словами глави Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенко, саме пом'якшення ряду норм антикорупційного законодавства було умовою для того, щоб депутати загалом підтримали закон. "Депутати ставили питання, щоб закон був скоректований, щоб не було надмірних вимог механізмів, які створюють додаткову напругу, додаткові ризики і т.д. Депутати хотіли дещо оптимізувати і трохи пом'якшити це законодавство", – пояснив він Сегодня.ua.
При цьому експерт зазначив, що вся та критика, висловлена на адресу прийнятих поправок, була не цілком обгрунтована. "У нас сформулювали дуже жорстке антикорупційне законодавство сформулювали, жорсткіше ніж у багатьох країнах Європи і там банально багато ризиків, в тому числі і для депутатів. І цю критику треба детально обговорювати: доцільно це чи недоцільно. У нас дуже багато політичних крайнощів. В тому числі, у деяких політиків і експертів. Вони виходять з простої логіки – чим радикальніше, тим краще. а насправді, треба шукати не радикалізм, а просто оптимальні варіанти рішень.
Але якщо мова йшла про обгрунтований пом'якшення окремих надмірно жорстких норм антикорупційного законодавства, то чому правки вносилися з голосу без належного аналізу і обговорення, зазначає глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Це старий український політичний трюк. З голосу такі речі не робляться. Зазвичай коли відбуваються такі поправки з голосу, там треба шукати собаку, де вона там зарита в цих поправках. Ці поправки, по суті, вихолощують закон і, за великим рахунком, нівелюють його. В черговий раз український політикум здобув перемогу над інтересами суспільства", – сказав він Сегодня.ua.
Відзначимо, народні депутати від фракції "Блок Петра Порошенка" Світлана Заліщук та Мустафа Найєм, а також Ірина Подоляк про фракцію "Самопоміч" заявили, що відкликають свої голоси за законопроект №3755.
Що далі
На думку експертів, поки складно сказати, як в ЄС сприймуть ці правки, але якщо Брюссель зробить зауваження, то Раді доведеться ще раз голосувати за цим законом.
"Думаю, що деталі не стануть проблемою або перешкодою на шляху до безвізового режиму. Важливо щоб було введено саме електронне декларування. Важливий сам принцип, що електронне декларування повинно бути, а деталі це вже за погодженням, вони (ЄС) вже і так нам по ряду питань пішли на поступки", – пояснив Володимир Фесенко.
Разом з тим Андрій Золотарьов прогнозує, що в ЄС будуть незадоволені маніпуляціями навколо доопрацювання антикорупційного законодавства. "Будуть, м'яко кажучи, засмучені. Може, якихось політичних оцінок, і не буде, але дуже скоро ми це відчуємо", – сказав він.
Але в такому випадку Верховна Рада ще раз допрацює закон, впевнений Володимир Фесенко. "Якщо раптом виникнуть додаткові питання, значить, будуть ще раз голосувати", – сказав він.
І вже 17 лютого глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ЄС розчарований прийнятим Верховною Радою законопроектом №3755 "Про внесення змін до закону" Про запобігання корупції".
"Ухвалений законопроект про електронне декларування (№3755) викликав розчарування і не відповідає зобов'язанням України в сфері боротьби з корупцією. Україні слід негайно вжити заходів для встановлення ефективної системи декларування доходів та забезпечення нормальної роботи Національного агентства з попередження корупції", – заявив він.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми