Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Перемога Володимира Зеленського на президентських виборахрік тому стала справжньою несподіванкою не тільки для України, але і для всього світу. Наступного дня після другого туру, який пройшов 21 квітня, всі світові медіа вийшли з обкладинками, на яких був зображений Зеленський – комік, актор і продюсер без досвіду в політиці та державному секторі.
Мабуть, головна його обіцянка – це мир на Донбасі. За цей рік Володимиру Зеленському та його команді вдалося розморозити "нормандський формат", відбулися кілька раундів обміну полоненими. Щоправда, умови, на які довелося піти Україні заради першої зустрічі Зеленського з Путіним, як і наступні кроки Офісу президента, суспільство сприйняло неоднозначно.
Одна з головних фішок на шляху до мирної реінтеграції Донбасу – діалог жителів по обидва боки лінії зіткнення. В цьому напрямку працює Сергій Сивохо – актор, телеведучий, продюсер і колишній позаштатний радник секретаря РНБО. В інтерв'ю сайту "Сьогодні" Сергій Сивохо розповів, як з'явилася ідея створити Національну платформу примирення і єдності, що думає про Консультативну раду, яку глава Офісу президента Андрій Єрмак домовився створити на базі Тристоронньої контактної групи (ТКГ), і що Росія намагається для себе виторгувати в обмін на мир на Донбасі.
- Давайте повернемося на рік ...
- Це зараз реальна пропозиція? Давайте повернемося.
- 21 квітня, вся країна чекала результатів другого туру президентських виборів. Володимир Зеленський став президентом. Ваші особисті надії виправдалися?
- Це важке питання. Надій, звичайно, пов'язано було дуже багато. Не всі ще справдилися, дуже багато чого ще потрібно зробити.
- Які висновки Ви зробили про українську політику?
- Що ви хочете почути? Які висновки про українську політику? Болото.
- Всі говорять, що політика – це брудна справа. Ви успішний продюсер, рік тому жодним чином не були пов'язані з політикою. Тепер ви все знаєте зсередини. І як вам?
- Все зазвичай говорять, що шоу-бізнес – це найстрашніше місце, там немає друзів, всі один одного підставляють. Це все дитячий садок порівняно з політикою. Ні, шоу-бізнес все-таки якось загартовує. Але в політиці зовсім по-іншому. Це шоу-бізнес, помножений на школу людських пристрастей. В політиці взагалі немає нічого святого, жодних попередніх домовленостей, дуже мало чесності та порядності. Принаймні, в українській політиці.
- Тобто, розчарувалися?
- Чому? Ми знали, що так все і є. Просто не уявляли собі, до якої міри.
- Якби у Вас була можливість повернутися на рік, Ви б відмовляли Зеленського йти в президенти?
- Володимира Зеленського я знаю більше 20 років. Якщо він вже ухвалив якесь рішення, то відмовляти його марно.
- А ви? Якби знали, до чого все призведе, які будуть результати, вплуталися б в цю історію?
- Стривайте. Результатів ще немає. Йде боротьба за результати. Тому ще рано говорити, до чого це все призведе. Ще не привело.
- Окей, згодна. Сам Володимир Зеленський неодноразово говорив, що йде лише на один термін. Як вважаєте, після президентства він зможе повернутися назад на сцену?
- Знаєте, зовсім недавно мигцем бачив американський фільм "Божевільна парочка" з Шарліз Терон. І там персонаж – колишній актор серіалів, який став президентом Америки. Так ось, розмірковуючи про кінець своєї кар'єри, він думає, що тепер зможе спокійно грати в повному метрі, мовляв, які серіали – тільки блокбастери. Якщо говорити серйозно, політика, звичайно ж, вплине на Володимира Олександровича. Не беруся прогнозувати, як далі складеться його доля, чи зможе він повернутися. Але він сильна людина, подивимося, як все буде.
- Що Вам відомо про ситуацію з коронавірусом на непідконтрольних Києву територіях Донбасу? Можливо, на Вас виходили наші люди, які там живуть, просили допомогти? Якісь новини до нас, звичайно ж, доходять. Але всієї картини ми не знаємо.
- Якщо ми у себе всієї картини не знаємо, то що вже говорити про непідконтрольні території. Природно, зв'язок є, ми спілкуємося, тому що там і родичі, і знайомі. Наскільки мені відомо, там не дуже катастрофічна ситуація. Хворі є. Але, знову-таки, ми знаємо це з відкритих джерел. Близько 15 хворих було, є вже двоє, що видужали. Всі, хто захворів – це, в основному, люди, які відвідували РФ. Знаєте, може їм у цьому плані трохи легше, тому що там досить закрита територія. Після того, як 22 березня закрили КПВВ, є певна процедура перетину кордону з РФ, можливо, в цій ситуації вони виглядають трохи більш виграшно.
- Чи зупинилося створення Національної платформи примирення і єдності після того, як Вас звільнили з посади позаштатного радника секретаря РНБО? На який стадії все це зараз?
- Моя посада позаштатного радника жодним чином не впливала на процес створення платформи примирення і єдності, тому що це не державна, а громадська ініціатива. І чому процес створення? Вона створена і зараз працює. Ми продовжуємо спілкуватися, набиратися досвіду, обростати зв'язками. До всього, що вже було зроблено, ми зараз укладаємо меморандуми з різними організаціями, намагаємося зібрати всіх в одну агломерацію, яка буде працювати за тими напрямками, які ми для себе окреслили. Ми продовжуємо вивчати досвід конфліктних ситуацій в інших країнах – міжнародний досвід. Це не означає, що ми його беремо цілком, як за якесь лекало чи шаблон. Ми вибираємо те, що підходить до нашої ситуації. Тому що наша ситуація унікальна. Взагалі, звичайно, кожен конфлікт по-своєму унікальний. Є схожі. Але у нас абсолютно новий вид конфлікту, який вимагає особливого підходу. Ми зараз намагаємося залучати найкращих міжнародних експертів, обговорювати всі обставини, в яких ми опинилися, щоб виробити найбільш вдалу політику.
- Де ви зараз перебуваєте? Вже є офіс, штат, як це все відбувається?
- Ви ж розумієте, що ми не НГО (неурядова громадська організація – Ред.), не якийсь офіційно зареєстрований орган, не орган державного управління. Ми – ініціатива, яка збирає всіх людей, які "за мир". І разом будемо приймати рішення, як нам краще зареєструватися, якщо це буде потрібно. Може, вистачить того, в якому стані ми знаходимося зараз.
- Ви говорили, що допомогти створити дискусійні майданчики в рамках Національної платформи можуть "амбасадори" – відомі авторитетні українці: Євген Кошовий, Володимир Горянський, Сергій Бубка, Лілія Подкопаєва ...
- Вони не будуть створювати дискусійні майданчики. Програма амбассадорів існує окремо від програми майданчиків спілкування. Які майданчики спілкування нам важливі? Між простими людьми, об'єднаними за професійною ознакою, або за ознакою якогось суспільного стану ... Тобто, це можуть бути студенти, які будуть спілкуватися зі студентами, медики, підприємці. А амбасадори – це абсолютно окрема програма. Це люди, які однаково шановані по обидва боки, які будуть доносити меседжі – говорити правду. Подивимося, коли запрацює програма, тоді буде все зрозуміло.
- Як це буде виглядати? Це буде соцмережа примирення? Або люди будуть збиратися на одному майданчику і говорити?
- У нас є такий напрямок як "Мирний хаб". Місце, де всі повинні спілкуватися з усіма. Цей хаб буде і віртуальний, і реальний. Як він буде виглядати віртуально – це зрозуміло. Це буде віртуальна майданчик. А як він буде виглядати в реальності – зараз це все опрацьовується. Потрібно врахувати всі питання безпеки, питання, які пов'язані з якимись соціальними аспектами. Ось зараз це все опрацьовується, зокрема, і з залученням експертів, які займалися такими хабами у всьому світі. Тому що ми прекрасно знаємо, що такі хаби є і на Кіпрі, і в Північній Ірландії, і на території колишньої Югославії. Є люди, які займалися цим. Що важливо? Практично у всіх цих місцях ініціатива йшла завжди знизу, від народу. Це не були якісь призначені згори люди, мовляв, ось вам місце – спілкуйтеся. Ні. Все це йшло від людей, і це важливо. Тому ми наполягаємо саме на такому методі існування.
- А хто це може бути з того, окупованого боку? Там же у кожного другого, а може й третього – російський паспорт.
- Ви здорово сказали – у кожного другого, а то й третього. Я думаю, що це 10-20%. Ну, 20% – найстрашніше, що може бути.
- Ми чуємо ті цифри, які озвучує Росія. І у нас немає доступу, щоб фізично порахувати.
- Давайте слухати все, що озвучує Росія.
- Через брак цифр від українського уряду, іноді доводиться. Національна платформа і Консультативна рада, про створення якого домовилися в Мінську 11 березня, – це різні історії?
- Це, безумовно, різні історії. Але рухаються вони в одному напрямку. І все, що рухається до миру, це ми лише вітаємо.
- Напевно, Вам це питання задавали вже десятки разів, але все ж. Хто Вам запропонував взяти на себе шматок роботи по мирній реінтеграції? Або Ви самі виявили ініціативу і прийшли з цією ідеєю до президента?
- Безумовно, спочатку, це була моя ініціатива та ініціатива моєї команди, яка зараз займається платформою. Тому що ми всі вихідці з Донбасу. Я вже говорив, що нам це болить. У всіх там є знайомі, родичі, пов'язані з дитинством місця. Донбас – це Україна. Нам хочеться, щоб Донбас повернувся, і щоб Україна прийняла Донбас.
- Ви були знайомі до цього з Андрієм Єрмаком?
- Так, ми приятелювали. Знаєте, якщо зараз подивитися на весь уряд і весь Офіс президента, я практично з усіма був знайомий. Я маю на увазі ключові фігури.
- Чи не вважаєте, що 11 березня в Мінську Єрмак перевищив свої повноваження, підписавши протокол рішення про створення Консультради?
- Оцінку таким висловлюванням нехай дають юристи. Я тут не фахівець.
- А яка Ваша власна думка? Суспільство все це сприйняло вкрай неоднозначно. Експерти кажуть, що це мало не перехід до прямого діалогу Києва з проросійськими бойовиками і представниками т.зв. ДНР/ЛНР.
- От скажіть мені, які експерти? У нас зараз кожен другий експерт. Звідки вони набралися цього свого експертного досвіду? Вони що, брали участь у вирішенні якихось конфліктних ситуацій? Ось це піврічне навчання, яке у них у всіх є, це що, дає якийсь божевільний досвід? Експерти зараз продаються і висловлюються за гроші, а гроші видає той, хто хоче вирішувати політику так, як йому потрібно. Тому експертна думка в даній ситуації не завжди є важливою.
- Але ми ж прекрасно розуміємо, чого хоче Москва. Щоб Київ налагодив прямий діалог з Донбасом, а Кремль потім представить все це як громадянську війну, а себе – як посередника і медіатора.
- Я дуже хочу порекомендувати всім послухати ще раз пояснення Андрія Єрмака і Олексія Рєзнікова (віце-прем'єра і представника України в політичній підгрупі ТКГ – Авт.), що таке Консультативна рада при ТКГ в Мінську. Хлопці, ну, там же все буквально розжоване. Там і так зараз при ТКГ сидять представники так званих ДНР/ЛНР. Андрій Єрмак і ОПУ намагаються долучити до переговорного процесу людей, які представляють Донбас, але які живуть в Україні, щоб врівноважити позиції тут і там. Де тут зрада, поясніть мені? Ті люди сидять там з самого початку роботи ТКГ.
- Окей, підсумовуючи цю тему, експерти та представники опозиції кажуть, що ТКГ – це Україна, Росія та ОБСЄ. Говорячи про Консультраду – це на рівних правах "повноважні представники "ДНР/ЛНР" і України.
- Ось дивіться, ви самі говорите – Консультативна рада. Вона без права голосу і вирішення якихось питань. Там будуть напрацьовуватися думки, які можуть бути враховані або не враховані сторонами, які беруть участь в переговорному процесі. Я не розумію, що бентежить людей?
- Чи бачите Ви бажання Росії припинити вогонь, забрати своїх найманців з Донбасу і віддати нам контроль над кордоном, або, простіше кажучи, припинити війну?
- Мені здається, що зараз у них є в цьому інтерес. Вони хочуть виторгувати собі з цієї ситуації максимум. Ви ж розумієте, що наша країна зараз є предметом торгу? Різні міжнародні сили намагаються виторгувати собі якомога більше. А для нас важливо закінчити цю війну. От і все.
- Чи бачите Ви бажання наших західних партнерів нам допомогти, натиснути на Росію?
- Все менше і менше. Вони зробили, що змогли. Оголосили санкції і не знімають їх. Але якось мляво працюють санкції. І я боюся, особливо після того, як закінчиться пандемія коронавірусу, наші західні партнери будуть настільки ослаблені, що захочуть швидше вирішити питання, може, навіть без урахування наших інтересів. Це погано і викликає побоювання.
- Знаєте, мені доводилося чути, як деякі українці говорять, що війна йде вже шостий рік, може ну його? Тих, хто захоче, переселити сюди ...
- Тобто, за шість років взагалі не знайшлося грошей на переселення або хоча б на прийом людей, які через війну змушені були сюди переїхати, які пробиваються, і вибиваються з них одиниці, а деякі (думаю, вам теж відомі ці випадки) туди повертаються, тому що там є, де жити ... Країна за шість років не змогла нічого зробити, і раптом зараз, в умовах важкої економічної ситуації, знайдуться гроші, щоб людей сюди перевезти?
- Зараз точно не знайдуться. Я говорю на перспективу ...
- Давайте спробуємо забезпечити хоча б тих, хто вже тут. Будь-яка допомога переселенцям – це просто якийсь камінь спотикання, жах і нерозв'язні ситуації. Всі ці шість років люди б'ються за елементарні пільги.
- Пам'ятайте, Зеленський говорив, що якщо нічого не спрацює, у нього є "план Б" – стіна і заморозка конфлікту? Як Ви оцінюєте цей варіант?
- У всьому світі це ні до чого хорошого не призводило. Якщо ми хочемо втратити Донбас, давайте побудуємо стіну.
- За своїх людей потрібно боротися до останнього. Ну, і наостанок, щоб завершити наше інтерв'ю на позитивній ноті. Знаєте, згадалося, як минулого року під час виборчих перегонів Зеленський і Порошенко здавали аналізи. Зараз це виглядає як пророцтво. Особисто Ви карантину дотримуєтеся? У парках не гуляєте?
- Ні, я не порушую карантин. Більш того, закликаю всіх: хлопці, дотримуйтесь елементарних правил безпеки. Нам лиш бракувало такої жахливої ситуації, як в Італії, Іспанії та США. Начебто у нас вийшло трохи перехопити розвиток епідемії запровадженням карантину. Всім зараз важко. Але я вас прошу, подумайте про своє і життя своїх близьких. Незрозуміло, що може послужити поштовхом, де ви можете зустріти того самого носія вірусу або сам вірус, який може залишитися в ліфті, на ручці дверей. Тому, будь ласка, дотримуйтесь елементарних заходів безпеки, надягайте маски, мийте руки. Нас колись було 52 млн, давайте прагнути в той бік, а не в інший.
- Знаєте, в інтернеті гуляє купа фейків про коронавірус, починаючи від масонської змови і до штучного походження вірусу. Який ваш "улюблений" мемчик про коронавірус?
- Хоч я і людина, яка любить чорний гумор, але все-таки вважаю, що в цій ситуації жартувати не можна. Тому улюблений мемчік про коронавірус – це таблички з правилами поведінки під час пандемії. І тоді все буде добре. Всім здоров'я.
Нагадаємо, презентація Національної платформи примирення і єдності закінчилася бійкою:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми