Крим в тилу ворога: Що значать заяви Москви по АРК і що робити Україні

Протягом останньої декади січня представники російської влади зробили кілька заяв щодо незаконно анексованого Росією Криму. Причому всі ці заяви пролунали у відповідь на ті чи інші ініціативи або прогнози щодо перспектив повернення півострова під контроль України.

На думку експертів, якщо раніше Кремль міг дозволити собі не помічати подібні "випади", сьогодні на них вже доводиться реагувати, в тому числі і через погіршення економічної ситуації в країні.

Так, 21 січня прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія відмовляється обговорювати питання повернення Криму до складу України. "Питання Криму як такого не існує. Відповідно, неможливо обговорювати питання Криму як такий", – сказав Пєсков.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Таким чином Кремль відповів на слова міністра фінансів України Наталії Яресько, яка повідомила, що Київ в 2016 році має намір активізувати зусилля по поверненню окупованого Росією Криму під юрисдикцію Києва. При цьому Яресько уточнила, що Україна має намір ініціювати переговорний процес як мінімум в "женевському" форматі (Україна, США, ЄС і Росія, – ред.). "Ми розраховуємо організувати щось більше, ніж женевський формат, для початку діалогу про повернення Криму", – сказала міністр.

Слідом за Кремлем вже Міноборони РФ в особі головкому Сухопутних військ Олега Салюкова заявило, що при необхідності в Крим можуть бути перекинуті підрозділи Сухопутних військ. "Якщо така завдання буде поставлено, ми її виконаємо", – сказав генерал Салюков.

Далі вже глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва ні з ким не веде переговорів про повернення Криму Україні. "Нам нічого повертати, ніяких переговорів про повернення Криму ми ні з ким не ведемо, Крим є територією Російської Федерації повністю відповіднос до "волевиявленням" народів Криму", – сказав він 26 січня на прес-конференції.

Не обійшли увагою питання Криму і в Держдумі РФ. Зокрема, глава думського комітету з міжнародних справ Олексій Пушков заявив, що шансів у України повернути Крим не більше, ніж у Тибету повернути незалежність або у Іспанії повернути Гібралтар.

Так він прокоментував слова колишній прем'єр-міністр Росії, а нині опозиціонера Михайла Касьянова про те, що Крим врешті-решт буде звільнений і повернений Україні.

Росії довелося помітити "кримське питання"

На думку експертів, настільки бурхлива реакція Москви на заяви та висловлювання української влади і російської опозиції свідчить про те, що в Кремлі більше не можуть не помічати "кримське питання".

"Раніше вони взагалі не помічали цієї проблеми. Якщо зараз вони почали реагувати, значить, це питання виходить у площину дискусій і суспільну площину. Зараз вони змушені реагувати на заяви, які звучать вже в самій Росії", – пояснює Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Дійсно, сьогодні, як зазначає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, серед росіян на тлі економічних проблем вже зростають сумніви щодо того, чи потрібно було приєднувати Крим. "Можливо, це посил і для внутрішнього користування", – сказав він.

При цьому експерт зазначив, що заяви, які прозвучали  - це і посил Заходу, що РФ не збирається здавати Крим. "Вони просто озвучують планку, нижче за яку вони домовлятися не будуть. Вони готові здати Донбас, зрозуміло максимально будуть намагатися, щоб вийшло за їхнім сценарієм, але все-таки не будуть вже жертвувати всім, чим тільки можна заради нього. А Крим – це те , нижче чого вони не опускаються", – пояснив Олексій Голубоцький Сегодня.ua.

При цьому Кремль чітко дає зрозуміти, що питання Криму і Донбасу повністю розділені і якихось пакетних домовленостей бути не може, зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. І робиться це все в переддень можливого зняття з РФ частини санкцій влітку цього року.

"Головні санкції пов'язані з Донбасом. І вони намагаються відокремити, щоб санкції були зняті без того, щоб РФ дала відступ по Криму. Хоча змінюється тональність (заяв Москви) щодо Криму у зв'язку з енергетичною блокадою продовольчої, і, в цілому, несприятливою ситуацією для кримчан, проте на дипломатичному і зовнішньополітичному рівні більш жорстко звучати заяви російського керівництва, що Крим це окрема історія", – сказав він Сегодня.ua.

А заяви військового керівництва РФ щодо можливої перекидання сухопутних військ на півострів – це ще один сигнал, що Крим Москва не віддасть, відзначає Олександр Палій. "Показують, що Крим вони не віддадуть, якщо потрібно будуть за нього воювати тощо. Тут нічого такого особливого (у цій позиції, – ред.) немає", – сказав експерт.

Крім того, як зазначає Вадим Карасьов, заяву про війська – це ще й сигнал населенню півострова. "Це сигнал кримчанам і потенційним і реальним вогнищам опозиції, щоб відразу паростки опору були придушені катком військових приготувань", – зазначив експерт, додавши, що це також і певний жест і акт залякування у бік Києва.

Стратегії РФ і України, позиція Заходу

Які б заяви з боку Москви не звучали, Київ недвозначно дав зрозуміти, що має намір активізувати роботу з "кримського питання" цього року. Причому не тільки в дипломатичній площині, але і в рамках міжнародних судових інституцій. Про що нещодавно заявив президент України Петро Порошенко.

Однак РФ буде намагатися ігнорувати і не помічати всі ці ініціативи, вважають експерти. "Реакція буде просто така сама, як і зараз", – відзначає Олександр Палій.

І навіть якщо і будуть прийняті якісь рішення міжнародних судів по Криму, це позицію РФ в даному питанні не змінить, вважає Вадим Карасьов. "Ніякі судові позови і судові рішення не похитнуть зусилля РФ по приєднанню і подальшої, в тому числі, і військово-адміністративної інсталяції Криму до складу Росії", – сказав він.

Але це ще не означає, що позови будуть не відчутні для РФ, зазначає Олексій Голобуцький. "З анексією Криму відкрито величезне поле, просто ніхто цим поки серйозно в тому числі через Донбасу не займався, найширша можливість для юридичних позовів. Крім міжнародних речей є суто економічні речі – конкретне майно, конкретні активи (і вимога з повернення або відшкодування збитків)", – пояснив він.

При цьому експерти відзначають, що Захід не має наміру забувати про проблему Криму. "Захід буде піднімати це питання для перефірійного тиску на Росію. Санкції по Криму не будуть зняті, поки його не буде повернуто. Але питання Донбасу і Криму розведені і змішувати їх не будуть", – вважає Олександр Палій.

Олексій Голобуцький при цьому підкреслює, що для Заходу та й для всього цивілізованого світу насправді питання Криму набагато важливіше, ніж питання конфлікту на Донбасі. "Для нас страшніше те, що діється на Донбасі – там реально гинуть люди. А для Європи і для світу – це в першу чергу анексія Криму. Те, що відбувається на Донбасі – навіть у Європі такі прецеденти були. А ось те, що сталося з Кримом – це прецедент, який руйнує світову систему безпеки", – пояснив експерт.

І в цій ситуації, як вважає Вадим Карасьов, західні країни будуть вести себе відносно РФ і Криму, як, свого часу, до радянської окупації Прибалтики. "Вони не будуть визнавати анексії Криму, але при цьому і необхідні справи з РФ будуть вести – так, як було це і в роки" холодної війни", – пояснив він.

При цьому Україна у всій цій ситуації потрібно продовжувати роботу щодо створення передумов для повернення півострова під свою юрисдикцію, вважають експерти.

"Найкраще подавати позови в різні міжнародні суди, робити все, щоб режим санкцій проти РФ зберігався. Переконувати Захід у правильності української позиції", – відзначає Олександр Палій.

А Вадим Карасьов зазначає, що при цьому не варто сьогодні "брязкати зброєю", і говорити про військову деокупації півострова, а краще навести порядок на кордоні з Кримом.

"Добровольці, активісти, та вони мають право протестувати, але контроль на кордоні повинен бути у уповноважених органів, а не самоуповноважених активістів. При всьому розумінні, чому вони це роблять, тим не менше, їх ніхто офіційно не уповноважував на це", – сказав він.

Вадим Карасьов також вважає, що Україні не варто обривати всі зв'язки з Кримом. "Головним на сьогоднішній день підходом до вирішення проблеми повернення Криму має бути економіка. Не треба перекривати, блокувати, розривати залишилися економічні зв'язки, що залишилася інфраструктура зв'язку. Чим більше ми будемо різати зв'язок, тим більше економічно та інфраструктурно Крим буде прив'язуватися до РФ в силу необхідності", – пояснив він.

Олександр Палій, навпаки, вважає, що Україна ніяким чином не повинна полегшувати Росії утримання Криму. "Зараз, по суті, Крим виконує важливу місію у тилу ворога – він його вимотує – потрібні пенсії, соціальні виплати, потрібна енергетика, інші витрати. І для нас важливо максимально підвищити ціну для РФ за Крим, а якщо ми будемо співпрацювати, це означає, що ми зменшимо цю ціну, і це суперечить довгостроковим інтересам країни", – сказав він.

Поки ж, як зазначає Олексій Голобуцький, ті зусилля, які приймаються Києвом, може бути і не достатні але в нинішніх умовах оптимальні. "Сьогодні в суспільній думці країни дистанція невелика між "ура-патріотизмом і криками повернути все" і позицією "та пішли вони до чортової матері, у нас свої проблем навалом". А тому ми живемо в демократичній країні, правителям доводиться рахуватися з думкою людей", – зазначив він.

У цілому ж експерти сходяться на думці, що рано чи пізно Крим повернеться до складу України і станеться це, з великою ймовірністю, вже після зміни керівництва в РФ і на тлі важкої економічної ситуації в Росії, коли півострів просто буде Москві не по кишені. Але коли саме настане цей момент, спрогнозувати складно.