Без віз в ЄС: строки для України зсуваються на осінь через корупцію і Туреччину

"Україна виконала всі вимоги Євросоюзу для отримання безвізового режиму вже в 2016-му". Саме таку тезу протягом останніх тижнів повторювали всі відповідальні за український порядок європейські політики і чиновники. Тільки щорічний саміт Україна-ЄС перенесли з 19 травня на вересень, а в пресі дедалі частіше з'являється інформація, що рішення про скасування віз для України на рівні Європарламенту і Ради Європи можуть погодити не раніше осені. За інформацією джерел Сегодня.ua в Європарламенті, що відбувається є дві причини: "проблеми" з Туреччиною і зволікання України з імплементацією антикорупційного законодавства.

ПРО ЩО МОВЧИТЬ ЄС .В інтерв'ю "Сегодня.ua" глава Комітету Асоціації Україна-ЄС, депутат Європарламенту Андрій Пленкович підтвердив, що для отримання безвізового режиму Україна виконала всі додаткові вимоги Єврокомісії, які та публікувала в своєму звіті в кінці грудня 2015 року: "У грудні Україна і Єврокомісія погодили деякі додаткові зобов'язання, пов'язані з антикорупційним законодавством. І вони були виконані. Тому, згідно з недавньої рекомендації Єврокомісії (Європарламенту і Ради ЄС 20 квітня – Авт.) Україні повинні гарантувати безвізовий режим".

Йдеться про п'ять додаткових вимогах, які Єврокомісія опублікувала в своєму звіті в грудні:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Запустити Національне антикорупційне бюро і Спеціальну антикорупційну прокуратуру до кінця першого кварталу 2016-го (виконано);

- Забезпечити незалежність САП шляхом внесення змін до закону про прокуратуру (виконано);

- Запустити роботу Нацагентства по запобіганню корупції до кінця першого кварталу 2016-го (виконано номінально);

- Внести зміни до законів про спецконфіскації і арешт майна корупціонерів (виконано);

- Закласти в держбюджет гроші на роботу антикорупційних органів (виконано).

На полях саміту Вишеградської четвірки і Східного партнерства 3-4 травня в Празі єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнес Хан підтвердив слова Андрія Пленковича, заявивши, що Україна, Грузія і Косово можуть отримати безвізовий режим вже в 2016-му. Але при цьому підкреслив, що "потрібно ще політичне рішення і Україна повинна пройти значний шлях, щоб не тільки прийняти необхідне законодавство про асоціацію з ЄС, а й виконати його".

"Політичне рішення" залежить від Європарламенту і Ради Європи, куди Єврокомісія 20 квітня передала свої рекомендації. За процедурою, вони повинні схвалити надання безвізового режиму Україні, Грузії і Косово, якщо країни будуть йти пакетом. За словами Андрія Пленковича складно сказати, коли саме буде прийнято рішення – юридично обмежень з цього питання не існує. В Європарламенті цей процес, як раніше заявляв голова Комітету Асоціації Україна-ЄС, може розтягнутися на три місяці.

"Тим не менше, ми, політики, будемо намагатися підштовхнути країни-члени ЄС показати швидкий і, звісно ж, позитивний результат. Європарламент і Рада ЄС повинні узгодити цю пропозицію. Обговорення з цього питання зараз починаються паралельно в обох установах і повинні пройти через ряд процедурних кроків. На політичному рівні я не очікую якихось серйозних труднощів в досягненні необхідної більшості в Європарламенті. У Раді Європи не потрібно консенсусу, але необхідна "кваліфікована більшість". Проте, практика показує, що країни-члени ЄС завжди прагнуть до консенсусу", – сказав "Сегодня.ua" Пленкович.

Правда, як вдалося дізнатися "Сегодня.ua", є і негласні умови офіційного Брюсселя для отримання безвізового режиму, про яких наша влада прекрасно знає. Це те, про що побічно натякнув Йоханнес Хан, – імплементація прийнятого для скасування віз законодавства і прийняття ВР кількох додаткових законів. "Говорячи про імплементацію, мова йде не тільки про прийняття закону про НАПКА, але і запуск цього органу, а також реальне запровадження електронного декларування доходів чиновників (поки ні база, жоден зразок електронної декларації не затверджені – Авт.)", – Сказав Сегодня.ua один з європарламентарів.

Є ще одна негласна вимога, виконання якої вимагає не тільки офіційний Брюссель, а й МВФ, – об'єднання баз даних Податкової та Митниці. "ЄС важливі процедури: вони звикли довіряти інформації, яку отримують по тій чи іншій людині (який перетинає кордон – Авт.) за запитом з іншої країни. Це питання ще треба "проштовхнути" в Раді", – сказав неофіційно "Сегодня.ua" один із заступників глави Адміністрації президента України. Втім, про це прекрасно знає і новий міністр фінансів Олександр Данилюк, який визначив об'єднання баз Податкової та Митниці одним із пріоритетних завдань.

Євросоюз, як завжди, готовий чекати. І термін до осені – чергового щорічного саміту Україна-ЄС, який повинен був пройти 19 травня. І хоч заступник голови АП Костянтин Єлісєєв заявив, що не варто пов'язувати перенесення саміту з безвізової перспективою, на ділі все трохи інакше. За інформацією представництва ЄС в Києві і нашої АП, зустріч на вищому рівні 19 травня "перенесли за взаємною домовленістю України, президента Європейської Ради Дональда Туска і президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера". А ось далі пояснення різняться.

"М'яч зараз на боці Європарламенту і Ради ЄС. Україна виконала всі можливі і неможливі вимоги, і тепер ми чекаємо, що Євросоюз прискорить свої процедури (для розгляду питання щодо скасування віз для українців – Авт.). Інформація про те, що Європарламент проголосує (скасування віз – Авт.) у вересні – це не зовсім точна інформація. Ми вже отримали запевнення представників Європарламенту, що вони прискорять процедури", – пояснював на брифінгу 27 квітня Костянтин Єлісєєв.

Трохи пізніше в цей же день своє пояснення розповсюдило і представництво ЄС в Києві: "Точна дата наступного саміту буде узгоджено на зустрічі лідерів в Брюсселі напередодні засідання Європейської Ради в червні (28-29 червня – Авт.). Новий український уряд буде продовжувати роботу з реалізації реформ, а перенесення саміту дозволить Києву дочекатися перегляду програми співпраці з МВФ, а також оцінити тимчасове застосування Угоди про асоціацію, включаючи зону вільної торгівлі".

Офіційно європейські політики і дипломати, з якими спілкувався "Сегодня.ua", рекомендують дочекатися початку офіційних дебатів в Європарламенті та Раді Європи з питання скасування віз для України. Неофіційно ті ж політики і дипломати натякнули нам, що, швидше за все, візи скасують вже восени. "Хоча все залежатиме від засідання Європейської Ради в кінці червня. Можливо, процес вдасться прискорити на місяць-півтора", – сказав нам один з європарламентарів з Польщі.

ТУРЕЦЬКЕ ПИТАННЯ. У безвізової перспективі для України, Грузії і Косово роль не останньою скрипки грає Туреччина. Як розповіли "Сегодня.ua" українські дипломати, які безпосередньо займаються безвізовим питанням, офіційна Анкара вимагає включити її в один пакет з Україною, Грузією і Косово щодо скасування віз.

Введення безвізового режиму з Туреччиною – частина домовленостей з ЄС: Анкара приймає у себе біженців, а Брюссель, в обмін, – надає безвізовий режим. Причому, як заявили вчора на саміті глави МЗС Вишеградської четвірки, влади Анкари мало не в ультимативній формі вимагали від ЄС скасувати візи вже в червні. Зрозуміло, що ЄС на це ніколи не піде. По-перше, як заявив вчора на саміті в Празі глава чеського МЗС Любомир Заоралек, "надання Туреччині безвізового режиму вже в червні буде нечесним відносно України і Грузії, які довго і копітко виконували вимоги ЄС для скасування віз". По-друге, Туреччина не виконала 8 з 72 необхідних умов для запровадження безвізового режиму. Серед них: перегляд закону про боротьбу з тероризмом і організованою злочинністю, створення незалежної комісії для перевірки порушень прав людини правоохоронними органами Туреччини, боротьба з корупцією, захист даних, судове співробітництво з усіма державами, розвиток співробітництва з Європолом.

Ще 3 травня Йоханнес Хан запевняв, що в цьому питанні поблажок для Туреччини не буде: "Ми ставимося до всіх однаково. Це означає, що ми застосовуємо до України, Грузії і Косово таку ж методологію, як і до Туреччини". А вже вчора 4 травня Єврокомісія офіційно звернулася до Європарламенту і Ради Європи скасувати візи для громадян Туреччини "при розумінні, що турецька влада виконає в терміновому порядку вимоги дорожньої карти щодо лібералізації візового режиму".

Все б нічого, якби не ще одне вчорашнє рішення Єврокомісії. За словами її президента Франса Тіммерманс, після тривалих дискусій з країнами-членами ЄС, Єврокомісія пропонує прискорити процес зупинки безвізового режиму. Ця пропозиція також повинні схвалити Європарламент і Рада Європи. "Механізм буде легше використовувати на підставі можливих причин для призупинення безвізового режиму і прискорення цього процесу. Єврокомісія також зможе запустити процес скасування безвізового режиму з власної ініціативи", – пояснив Тіммерманс.

Тобто, якщо пропозиція Єврокомісії схвалять, дія безвізового режиму з будь-якою країною, в тому числі і з Україною, можуть призупинити в будь-який момент тільки по одному рішенню Єврокомісії. Раніше віце-прем'єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснювала: "Це не має прив'язки до України – мова йде про єдиний механізм по відношенню до всіх країн, включно з балканськими державами. Через міграційного кризи держави ЄС всерйоз замислюються над цим".

У неофіційних бесідах з "Сегодня.ua" українські дипломати і європарламентарі розповіли, що такими спрощеннями процедури скасування або призупинення безвізового режиму деякі країни хочуть убезпечити себе від надмірного потоку біженців. "Особливо Німеччина і Франція. Наступного року там вибори, а невдоволення французів і німців політикою їх керівництва по відношенню до міграційного кризи наростає", – сказав нам один з українських дипломатів.

Проблема міграційного кризи дійсно турбує влади ЄС зараз більше, ніж інші питання. як розповів в інтерв'ю "Сегодня.ua" глава польського МЗС Вітольд Ващиковський, масштаби цієї кризи перевершили очікування багатьох європейських політиків. "Недавня ескалація сирійського конфлікту за допомогою військової участі в ньому Росії зробила його "гарячим" конфліктом в Україні. Нескінченний потік мігрантів фокусує увагу багатьох країн на Південних кордонах ЄС, за рахунок (відволікання уваги від – Авт.) Східної Європи. І відсутність прогресу в імплементації Мінських угод викликають певну природну втому (ЄС від конфлікту на Донбасі – Авт.). Саме це і було метою Росії", – вважає Вощиковський.