Три місяці протестів у Білорусі. До чого готуються в республіці

У понеділок, 9 листопада, виповнюється три місяці від початку нових масових протестів у Білорусі.

У Мінську 8 листопада пройшов "Марш народовладдя". Силовики вивели на вулиці військову і спецтехніку. Приблизно з 10 ранку в столиці був вимкнений мобільний інтернет. А ближче до обіду почалися масові арешти.Всього було затримано близько 800 людей.

Нова хвиля протестів

Масові протести в Мінську та інших містах Білорусіпочалися після того, як люди не погодилися з підсумками президентських виборів, на яких Олександр Лукашенко нібито набрав 80,23% голосів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Протягом трьох місяців жителі багатьох міст республіки виходили протестувати. Іноді акції затихали, іноді проходили лише вечорами й у вихідні, оскільки в робочий час білоруси працювали, щоб забезпечити собі прожиток.

Люди побоюються придушення протестів владою, репресій і безробіття. У регіонах почали закуповувати харчі "про запас", на випадок введення надзвичайного стану або чого страшнішого.

Але в якийсь момент акції спалахнули з новою силою. Це сталося після таємної інавгурації Лукашенка на пост президента.

Тоді на багатьох підприємствах почалися тривалі страйки, а на акції протесту вийшли не тільки студенти, а й пенсіонери,в яких Лукашенко раніше бачив свою підтримку.

Найгарячіші моменти

Вже на другий день заворушень, 10 серпня, було затримано близько 2 тис. людей. За перший тиждень у сутичках з ОМОНом загинули двоє людей.

Один з них – 34-річний мінчанин Олександр Тарайковський. За версією офіційних властей, він загинув після того, як у нього в руках вибухнула вибухівка.

Але незабаром було опубліковане відео, на якому схоже, що протестувальника застрелили силовики.

З 12 серпня в Білорусі на кілька днів вимкнули інтернет. Один з наймасовіших протестів був 24 серпня – на вулиці вийшли близько 220 тис. осіб.

У протистоянні з силовиками вже постраждали близько 200 людей, близько 14 тис. були затримані.

У жовтні почалися страйки, а студентів протягом навчального дня перестали випускати з приміщень вишів. Довелося влаштовувати протест у коридорах і холах університетів.

Вранці 7 вересня в Мінську біля Національного художнього музею невідомі викрали опозиціонерку Марію Колесникову в мікроавтобусз написом "Зв'язок" і відвезли в невідомому напрямку.

Читайте також:

Криваві протести в Мінську. Силовики відкрили вогонь на враження, чутно вибухи (відео)

Чого вимагають білоруси

Вимоги незгодних з "переобранням Лукашенка" не змінилися за три місяці. Люди вимагають відставки Олександра Лукашенка, призначення нових президентських виборів і звільнення політв'язнів.

Олександр Лукашенко пообіцяв вибориглави держави, якщо така буде воля народу. У такий спосіб він підкреслив, що ні про які повторні вибори не йдеться, оскільки він і є нібито "народний обранець".

А тим часом постійні представники 27 країн – членів Євросоюзу схвалили розширення санкцій стосовно влади Білорусі, включно із самим Олександром Лукашенком, який, на думку ЄС, нелегітимний.

Що зараз відбувається

Загалом минулі тижні були дуже неспокійними. Як розповів сайту "Сьогодні" правозахисник з білоруського центру "Вясна" Сергій Сис, порівняно з попередніми протестами на останніх акціях силовики все частіше застосовують вогнепальну зброю – як мінімум ціляться в людські колони.

"Зараз силові структури застосовують тактику, яка не дозволяє зібратися в одному місці всім учасникам протесту. За нашими даними, за останній час були затримані 340 людей. Надходять сигнали, що багато людей побито, перебуває в лікарнях. Серед пацієнтів також є люди, які отримали поранення гумовими кулями і дробом. Влада провокує людей", – каже Сергій Сис.

За словами Сиса, серед затриманих більше як десяток тих, кого звинувачують у кримінальних злочинах. Він додає, що раніше не було такого, щоб силовики масово були зі зброєю.

"У міліції Мінська і в керівництві МВС нові люди. Мабуть, новий міністр МВС хоче показати свою ревність. До призначення на посаду міністра цей силовик керував міліцією Мінська, відомий своїми рішучими діями", – сказав Сис.

Більш жорстко силовики почали поводитися в невеликих містах. Наприклад, у місті Ліда, у 170 км від Мінська, вже місяць, як силовики застосовують нову тактику. На вихідних перекривають всі вулиці, роблячи неможливим переміщення великих груп.

Якщо таки хтось намагається, то ОМОН застосовує сльозогінний газ і затримує людей за надуманими приводами. Тому активних протестів уже близько місяця практично немає в нашому місті, каже опозиціонер.

До чого готуються жителі Білорусі

За оцінками політологів, у короткостроковій перспективі ситуація в країні не зміниться доти, доки одна зі сторін не зважиться на зміну формату поводження.

Як сказав нам у коментарі політолог Ігор Тишкевич, якщо зміни формату не відбудеться, то в підсумку протести все-таки вщухнуть. Такої думки дотримуються й ті білоруси, які не беруть участі в протестному русі.

Втім, багато хто з опитаних нами жителів країни серйозно побоюються, що політична нестабільність негативно позначиться на економіці. Зросте рівень безробіття, впаде кредитування малого бізнесу, який у Білорусі, за оцінками самих підприємців, і так у жалюгідному стані.

У деяких містах поширилася інформація про те, що в зв'язку з масовими протестами підвезення харчів у магазини буде припинене. Всі кинулися скуповувати макарони, консерви і крупи. На щастя, паніка була недовга, але люди сильно насторожилися.

Але найбільше білоруси бояться громадянської війни. Адже на боці Лукашенка не тільки силовики, а й багато прихильників серед населення. Переважно тих, хто раніше служив у силових структурах.

А після того, як Лукашенко запропонував посилити народні дружинидля забезпечення правопорядку колишніми військовослужбовцями, а також дати їм зброю, люди стали боятися несанкціонованої бійні.

Раніше мінські силовики зізналися в тому, що застосовують нелетальну зброю для розгону акцій протесту.

А на цей момент влада Білорусі надала ОБСЄ і Росії свій варіант врегулювання кризи, який містить проведення конституційної реформи і нові вибори до 2022 року.