Право сили проти сили права: в справі полонених моряків з'явилися нові ризики

Україна не має юридичних механізмів в рамках практики Європейського суду з прав людини, які можуть змусити Росію виконати рішення ЄСПЛ про надання Києву інформації щодо полонених українських моряків.

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповіла юрист-кримінолог Ганна Маляр.

"Це рішення не змусить Росію виконати вимоги по моряках. Є механізм хіба що компенсувати морякам порушення їх прав з боку Російської Федерації. У тому випадку, якщо через судові інстанції РФ пройдуть судові позови від них, а потім будуть подані звернення до ЄСПЛ, то тоді позивачі зможуть претендувати на грошову компенсацію за порушення їх прав. І ця грошова компенсація виплачуватиметься з бюджету Росії. Але як показують відносини України і РФ з 2014 року, норми міжнародного права не є стримуючим фактором для Росії. Більш того, міжнародно-правовий інструментарій залучення до відповідальності держави-порушника настільки слабкий, що, скоріше, є підстави говорити про право сили, ніж про силу права", – пояснила експерт.

За словами Маляр, питання нібито порушення українцями російського морського кордону є дискусійним, тому що "РФ вважає, що наші моряки порушили кордон, а ми вважаємо, що ні, і я абсолютно наполягаю на останньому". Але в той же час ситуація з полоненими моряками може посилитися  ризиком, що з'явився, пред'явлення Росією нового звинувачення.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Представник СБУ заявив, що серед взятих в полон моряків є учасник АТО, який неодноразово виконував завдання в зоні бойових дій, і чоловік, який раніше жив Криму і залишився вірним українській присязі (тобто він служив Україні). Такою заявою не просто порушений закон України "про боротьбу з тероризмом", розголошені персональні дані і навколо Вас два громадянина України, а це підказка РФ про додаткові статті, за якими можна залучати їх до відповідальності. Адже для Росії українці, які воювали в зоні АТО (а зараз – в зоні проведення ООС), є злочинцями. Я переживаю, щоб список з інкримінованих статей за "підозрою" наших моряків не розширився. Є дуже важливий процесуальний момент: навіть якщо наші моряки самі визнають осудні їм звинувачення, у них все одно є шлях до відступу – вони можуть говорити про тиск, неприпустимі методи допиту і відмовитися від своїх слів. Це – існуюча юридична практика. Але коли роблять заяви українські офіційні особи, що людина дійсно воювала на Донбасі, це може реально лягти в основу нового звинувачення. Такі речі для мене незрозумілі, навіщо вони зроблені", – підкреслила юрист.

Коментуючи процесуальні особливості "справи моряків" і причини, чому РФ не висунула претензії до України як до держави за нібито порушення її катерами російського морського кордону, а намагається засудити захоплених українців як фізосіб, Маляр пояснила, що кримінальна відповідальність в РФ персоналізована, як і в Україні.

"Тому, з точки зору російського законодавства, РФ пред'являє претензії персонально до тих, хто, на думку росіян, скоїв правопорушення", – уточнила вона.

Як повідомлялося, 25 листопада Росія несподівано напала на українські кораблі МБАК "Бердянск", РБК "Яні Капу" та МБАК "Нікополь". Корабель ФСБ РФ спочатку протаранив український буксир, після цього агресор відкрив вогонь, поранивши шістьох українських моряків.

Пізніше "суд" окупованого Сімферополя обрав їм запобіжний захід у вигляді двох місяці арешту, а потім з Криму захоплених моряків доправили в Москву.