Микола Томенко. Фото: tomenko.ua
Народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Микола Томенко розкритикував ухвалений Верховною Радою закон про розширення повноважень РНБО і секретаря Радбезу.
"Я вважаю, що не можна писати закони під конкретних людей, під конкретних міністрів, губернаторів тощо", – заявив він.
"Олександр Турчинов (секретар РНБО – ред.) повинен був би, для початку, до речі, за Конституцією скласти повноваження, а потім вийти і сказати: знаєте, мені для боротьби з тероризмом не вистачає таких-то речей. А не просто на листочку написати! Ну, як може секретар РНБО координувати антикорупційне бюро? Мені здається, що це кон'юнктурне рішення", – зазначив Томенко.
За словами нардепа, такими темпами відносини коаліції та уряду далеко не підуть. Повинні бути принципи – Конституція, закони, Коаліційна угода і інтереси людей.
"Ми голосуємо за повторне друге читання. А це передбачає, що ті, хто вносили поправки, повинні вийти і пояснити. Не дали жодній людині виступити! Це просто неповага до людей, які працювали! У регламенті чітко написано: що той, хто вносив поправку, має виступити", – пояснив він.
Як повідомлялося, сьогодні парламент прийняв закон, що розширює повноваження РНБО та секретаря Радбезу.
Відповідно до прийнятого закону, до статті про правові основи діяльності РНБО включається норму, що Радбез затверджує регламент своєї роботи, який поряд з законом "Про Раду національної безпеки і оборони" встановлює порядок роботи РНБО.
До компетенції РНБО закон вводить координацію і контроль діяльності органів влади у сфері протидії корупції, забезпечення громадської безпеки та боротьби зі злочинністю. Зміни передбачають, що РНБО зможе не тільки подавати пропозиції президенту, але й приймати рішення з низки питань, таких як: визначення стратегічних національних інтересів України, удосконалення системи забезпечення нацбезпеки та організації оборони, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері, проект державного бюджету по статтях, пов'язаних із забезпеченням нацбезпеки і оборони.
Крім того, Радбез зможе приймати рішення та з питань заходів політичного, економічного, військового, інформаційного, іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України, а також "з питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного або надзвичайного стану". РНБО також зможе приймати рішення щодо невідкладних заходів по розв'язанню кризових ситуації, які загрожують національній безпеці.
Передбачається, що у разі дострокового припинення повноважень президента України, виконання обов'язків глави РНБО покладається на голову Верховної Ради, а не на прем'єр-міністра, як це було раніше.
Нова редакція закону про РНБО передбачає, що членами Радбезу, крім встановленого складу, можуть бути особи, визначені президентом.
Відповідно до закону, апарату Радбезу присвоюється статус юридичної особи.
"Рішення РНБО, введені в дію указами президента України, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади", – йдеться в законопроекті.
Згідно із запропонованими змінами, секретар РНБО здійснює в період між засіданнями Ради безпеки координацію і контроль над виконанням рішень РНБО в сферах державної безпеки, правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, у військовій сфері та сфері безпеки державного кордону України та ряді інших сфер.
Секретар Радбезу організовує роботу Ставки Верховного Головнокомандувача в разі її створення; бере участь у розгляді пропозицій щодо кандидатур на посади в органах держвлади, діяльність яких пов'язана з питаннями нацбезпеки і оборони України та які призначаються на посаду президентом або за погодженням з главою держави; вносить на розгляд президента пропозиції щодо призначення та звільнення керівництва військових формувань, правоохоронних органів.
Крім того, секретар РНБО вносить на розгляд Радбезу пропозиції щодо законопроекту про державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони.
Зміни передбачають, що повноваження заступників секретаря РНБО визначає не президент України, а секретар Радбезу, який також вносить главі держави пропозиції щодо призначення своїх заступників.