Крім призначення нових міністрів і голів комітетів сьогодні ВР може скасувати недоторканність депутатів і суддів. Правда, тільки в першому читанні. До другого проект потрібно доопрацювати. За словами слуг народу недоторканність знімуть повністю, але із застереженням: депутат не відповідатиме за прийняті або неприйняті ним рішення в сесійній залі. Про зняття недоторканності з суддів складніше: зі служителями Феміди питання ще не обговорювали, а опитані "Сегодня" судді не хочуть позбавлятися привілеїв. Слідом за суддями скаржитися сталі і нардепи: вони розповіли "Сегодня", що недоторканності слуги народу, напевно, позбавляться частково. "Сегодня" з'ясувала, яких в підсумку привілеїв позбавлятися нардепи та судді, а які – залишать.
ДЕПУТАТИ. Повна відміна недоторканності слуг народу – одна з вимог Майдану. Пізніше такий пункт все частіше з'являвся в передвиборних програмах партій. Але, опинившись під куполом, деякі нардепи заговорили не про повну, а про часткове скасування недоторканності. "Депутат не повинен нести відповідальності за своє голосування – за те, що він проголосував "за", "проти", або утримався. Це його право як представника громадськості, яка його обрала. За це його не можуть притягнути до відповідальності", – вважає нардеп від "Народного Фронту" Леонід Ємець.
З ним погоджується і Єгор Соболєв від "Самопомочі": "За голосування повинна бути тільки політична відповідальність (виключення з фракції, позбавлення мандата – Авт.)". За неоплачені штрафи за порушення ПДР, несплату аліментів і комуналки, за словами Леоніда Ємця, нардепи повинні відповідати перед законом, як і всі українці: "Зараз, без згоди Ради, депутата не можна притягнути ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності". Козак Михайло Гаврилюк голосувати за скасування недоторканності буде – як і інші представники НФ. Але вважає, що недоторканність потрібна: "Саме недоторканність, як захист і зброя одночасно, допомогла багатьом депутатам в боротьбі з режимом Януковича. Зараз цей механізм повинен нам допомогти закінчити розпочату справу".
А ось одіозний Дмитро Ярош з "Правого сектора" заявив, що з легкістю відмовиться від недоторканності, так як до неї і не звикав. Категорично не згодні з варіантом часткового скасування недоторканності в "Батьківщині". Там вважають, що її потрібно знімати повністю, в тому числі – і з президента. Фракція Юлії Тимошенко вже підготувала відповідний проект змін до Конституції, який, за словами Тимошенко, вже передали на ознайомлення всім фракціям. У БПП також вважають: недоторканність знімати потрібно ще й тому, що багато нардепів, порушуючи закон, продовжують займатися комерційною діяльністю. "90% скарг, пов'язаних з вимогою скасувати недоторканність того чи іншого депутата надходило саме з цього приводу", – розповів представник президентської фракції Микола Томенко. До слова: Петро Порошенко, обраний президентом півроку тому, досі не продав свою корпорацію "Рошен": в середині листопада він заявив, що переговори про продаж компанії ще ведуться.
Експерти підтримують часткову відміну недоторканності. "У більшості сучасних країн у депутатів зберігається певний імунітет. У нас свого часу перегнули палицю, і максимально розширили недоторканність. А в Європі, наприклад, існує імунітет проти переслідувань депутатів за критику. Але, у разі вчинення кримінального злочину або порушення ПДР, недоторканність не діє", – вважає політолог Володимир Фесенко.
СУДИ. Опитані "Сегодня" судді висловилися проти скасування недоторканності, яка зараз гарантується ст. 126 Конституції, а також законом "Про статус суддів" та Кримінальним кодексом. Суддя обласного Апеляційного суду побоюється, що в разі скасування недоторканності будь-який міліціонер зможе впливати на рішення суду, погрожуючи кримінальною справою або затриманням. "Недоторканність нам потрібна, щоб виносити справедливі рішення, не боячись натиску з боку! Візьміть приклад: суддя розлучив дружину і чоловіка-міліціонера, якого рішення не влаштувало. Порушується справа з будь-якого надуманого приводу, наприклад нібито за хуліганство, суддя береться під варту... Інший служитель Феміди, виносячи рішення, буде вже побоюватися і орієнтуватися не на закон, а на свою безпеку".
Суддя ВСУ згоден з колегою, але з застереженнями: не обов'язково "навантажувати" ВР суддівськими проблемами (зараз затримання чи арешт судді можливі тільки за згодою парламенту). Тут, на думку судді ВСУ, можуть бути варіанти. Наприклад, таку згоду могла б давати Вища рада юстиції, чи Вища кваліфікаційна комісія суддів, або пленум Верховного суду... Для цього, зрозуміло, треба змінити Конституцію і закони. Головне, щоб було об'єктивний розгляд: чи винен суддя або на нього просто тиснуть для прийняття потрібного комусь рішення. "Потрібно розрізняти реальні вчинки судді при виконанні професійних обов'язків і звичайні кримінальні злочини, якщо, в них замішаний служитель Феміди. Звичайно, потрібні тоді залізні докази, а все вищесказане треба прописати в законах".