Раді передбачена реформа. фото AFP
Під кінець робочого тижня ВР все ж знайшла в собі сили і голоси і прийняла постанову, яка відкриває їй шлях до реформування самої себе. Документ заснований на рекомендаціях Європарламенту. Він передбачає скоротити парламентські комітети, врегулювати статус опозиції, однак сама спірна норма – прийняття законів простою більшістю від кворуму.
За словами політолога Руслана Бортника, це може таїти небезпеку для парламентаризму. "Це несвоєчасні для України кроки, за якими бачиться руйнування парламентської діяльності. Зараз парламент представляє від сили позицію 40-50% населення, коаліція в парламенті представляє позицію 20-25%, а якщо ще просту більшість отримає право приймати закони, при стандартному відвідуванні ВР на рівні 300 чоловік, а рішення прийматимуть 150 депутатів, то це означає, що легітимність прийняття такого рішення буде не більше 10%. У такому випадку рішення буде дуже складно реалізувати, і вони не будуть користуватися підтримкою суспільства", – пояснив "Сегодня" політолог Руслан Бортник.
У свою чергу народний депутат від "Радикальної партії" Андрій Лозовий додав, що найкращою реформою було б скорочення чисельності самих нардепів. Це, на його думку, заощадило б кошти і поліпшило ефективність роботи парламенту. "Їх може бути, наприклад, 200. Цього буде цілком достатньо, – каже народний депутат. – А прийняття законів в сесійній залі простою більшістю – відверте нівелювання ролі парламенту. Ні в якому разі не можна допускати прийняття законів простою більшістю".
Нагадаємо, на початку березня в Європарламенті презентували дорожню карту реформи Верховної Ради. Документ, в якому 52 пункту, передбачає, що основні зміни торкнуться законотворчості, роботи комітетів і поведінки депутатів.
ГОЛОСИ. Почати зміни пропонують з введення "Білих книг" для законопроектів Кабміну вже в цьому році: текст проекту повинен буде супроводжувати документ, який пояснює політичну мету закону. Загальна кількість комітетів до наступного скликання ВР планують скоротити до числа міністерств (зараз у нас 17 міністерств, а комітетів – 27), а вже в цьому році скасувати чисто комітетські тижні парламенту, залишивши тільки парламентсько-комітетними. Але до кінця року, згідно з планом, хочуть створити ще один комітет: стежить за дотриманням організаційних моментів і бюджетом самої Ради. Правда, чим він буде відрізнятися від нинішнього регламентного комітету, – не пояснюють.
Хочуть реформатори ввести і голосування простою більшістю за "звичайні" закони. Тобто при наявності кворуму (226 депутатів) закон приймуть, якщо за нього проголосувала більшість присутніх. Механізм абсолютної більшості збережеться тільки для змін до Конституції і тих законів, де потрібно врахувати міжнародний досвід (ЛГБТ-поправка, закон про смертну кару тощо). Однак політолог Андрій Бузаров попереджає – у нас цей принцип відразу не спрацює: "Це не дисциплінує самих депутатів. Вони просто перестануть ходити на засідання і сформується певна кількість людей, 100-150 депутатів, які ходять постійно. Вони і будуть приймати закони (за допомогою чужих карток. – Авт.)".
ВИБОРИ. З наступного скликання хочуть змінити і принцип розподілу місць у парламенті після виборів. Пропонують "метод д`Ондта", який діє в Європарламенті. Метод винайшов бельгійський математик. Його принцип – місця в парламентах розподіляються послідовно, крок за кроком за спецформулою. В кожному кроці враховують кількість місць, вже отриманих партією до цього кроку, а після присудження місця квота партії перераховується з урахуванням нової кількості отриманих місць. Зараз, нагадаємо, вибори в парламент проходять за змішаною системою: 225 депутатів набирають за партійними списками, ще 225 – серед мажоритарників.
ДЕПУТАТИ. Частково хочуть зняти і недоторканність з депутатів: на них буде поширюватися кримінальна відповідальність, але переслідування за прийняті ними закони не буде. Також спікера ВР хочуть наділити правом виганяти депутата з сесії за бійку. Тривалість такого "вимушеного вихідного" буде залежати від серйозності порушення. Розглядають і грошові штрафи, але, за словами експертів, для депутатів-бізнесменів це недієве. Також в парламенті можуть з'явитися "вишибали", що стежать за порядком: для них хочуть створити окремий інститут парламентських приставів (не з числа нардепів). Заключним кроком стане створення Кодексу поведінки нардепа.
ЕКСПЕРТИ. Політологи ідеї оцінюють скептично. Для впровадження таких масштабних планів потрібно внести багато змін в велику кількість законів, а Рада зараз – малоефективна. "Щоб це стало реальністю, необхідно прийняти ряд законів по потрібних пунктів. Але в нинішніх умовах конституційні зміни (наприклад, закон про простій більшості) практично нереально провести через ВР", – вважає політолог Володимир Фесенко.
Світ: "ріжуть" депутатів і ділять владу
Всі цивілізовані країни світу, рано чи пізно, також стикалися з необхідністю реформувати парламент. Наприклад, в Румунії цей процес почався з референдуму в 2003 році і тривав до 2009-го. На першому етапі реформ право затверджувати закони передали в Сенат (раніше така можливість була і у Палати депутатів), а через 6 років кількість депутатів в обох палатах скоротили з 471 до 300. Варто згадати і зміни в італійському сенаті: в 2015 році депутати передали частину своїх повноважень уряду і прем'єр-міністру. Зокрема, у депутатів відібрали право відправити уряд у відставку. Скоротилася і сама кількість сенаторів – з 320 до 100. У цьому році італійцям належить ще одне, фінальне, голосування за реформу. "Найбільш же яскравий приклад останніх 20-25 років щодо реформування парламентської системи був у Польщі і країн Балтії. Після виходу з соцтабору ці країни змогли сформувати багатопартійні парламенти, але фактично там утворилися 2-3 великі партії, які постійно конкурують між собою. Тобто вони стали такого, американського зразка", – додає Бузаров.