Київська влада продовжує розконсервувати бомбосховища. Про причини явно не говорять, але ймовірно це пов'язано з небувалим загостренням на Донбасі. Вже опублікована карта сховищ у столиці. У них можна перебувати в разі НП природного, техногенного та воєнного характеру.
За підрахунками фахівців, таких об'єктів у Києві – близько 5 тисяч. Більшість з них – це звичайні підвали багатоповерхівок, з яких прибрали сміття і потруїли щурів у 2014 році. Кореспондент "Сьогодні" побував у київських бомбосховищах, щоб зрозуміти, як вони зараз виглядають.
Стіни товщиною в два метри, запасу продуктів немає
Ми побували в одному з найбільш містких бомбосховищ у Києві. Воно знаходиться на території одного із заводів біля проспекту Перемоги.
Щоб потрапити до сховища, спускаємося під землю на глибину близько 10 метрів. Попереду – двоє масивних залізних дверей. Як пояснив нам начальник відділу охорони, Олександр Кока, кожна з дверей важить 800 кг, округла їх форма не випадкова – це зроблено, щоб до них складно було прикріпити вибухівку.
Подробиці про об'єкт нам розповів директор департаменту муніципальної безпеки КМДА, Роман Ткачук.
"Ми з вами знаходимося у сховищі другого класу, яке знаходиться на одному із стратегічних підприємств нашого міста. У Києві налічується понад 500 таких сховищ другого і четвертого класу. Всі вони знаходяться на підприємствах, які можуть працювати в умовах особливого періоду. Можу сказати, що це сховище розраховане на 1200 людей. Тут є фільтровентиляційна установка для очищення повітря, дизель-генератор, засоби індивідуального захисту", – повідомив нам Роман Ткачук.
Як ми з'ясували, товщина стін в цьому сховищі досягає 2 метрів, сам же об'єкт знаходиться на глибині близько 10 метрів. Мобільний зв'язок, як й інтернет-покриття – недоступні.
"Тут тільки дротовий зв'язок", – пояснюють фахівці.
У кількох приміщеннях ми побачили десятки дерев'яних ящиків з протигазами, вироблених в кінці 70-х років, лавки, брошури часів СРСР про ядерну загрозу, портрети Володимира Леніна, стаціонарні телефонні апарати і кілька ємностей з водою.
"Це сховище розраховане на перебування тут людей до трьох діб. Об'єкт може убезпечити від авіаційних і ядерних загроз, також може забезпечити безпеку людей у разі хімічної загрози", – пояснив нам керівник відділу з питань цивільного захисту Солом'янської райадміністрації, Анатолій Ткач.
За словами Романа Ткачука, загалом, всі сховища Києва, разом зі станціями метро, здатні у разі потреби вмістити понад 2 млн 800 тис. людей.
Також, як ми з'ясували, у колишні часи у сховищах був мінімальний запас продуктів довгого зберігання – тушонки і сухарів. Зараз тут цього немає через мізерне фінансування.
Сховища у житлових будинках прибрали і очистили від щурів
У Києві є сховища й іншого типу. Таких набагато більше – вони у підвалах житлових будинків.
Двері нам відкрили представники ЖЕКу, а ситуацію коментував перший заступник голови Солом'янської райадміністрації, Олександр Смик. До речі, в більшості випадків ключі від сховищ знаходяться саме у співробітників ЖЕКів, а контактні телефони цих людей також опубліковані на інтерактивній карті сховищ.
На відміну від попереднього, в цьому сховищі, за адресою Гарматна, 35, немає ані генераторів, ані протигазів, ані навіть лавок.
Ми нарахували тут один диван, 9 стільців, один з яких – дитячий, календар двадцятирічної давності – за 2001 рік, пляшку антисептика і аптечку. За словами районної влади, за останні роки приміщення було приведено до ладу і стало придатним для того, щоб забезпечити тимчасову безпеку людей.
У разі загрози у такому сховищі близько двох годин зможуть перебувати до 70 людей.
"Після подій 2014 року тут потруїли щурів, проконтролювали наявність електроенергії. Є ємності для води, але вода поки що перекрита, також є туалет", – пояснили нам представники ЖЕКу.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Le Figaro розповів про небезпечну риторику Москви.