Рада ухвалила зміни до закону "Про прокуратуру". Фото: Facebook
Про внесення змін до закону про прокуратуру депутати говорили ще рік тому, проте тоді до законопроекту поставилися критично, розповів Сегодня.ua політолог Кость Бондаренко. Сьогодні Верховна Рада підтримала проект закону "Про прокуратуру" конституційною більшістю – 316 голосами.
"Це загальна вимога європейських інституцій – позбавлення прокуратури фактично каральних і репресивних функцій... Після підписання і опублікування цього закону у нас буде абсолютно нова прокуратура, яка не займатиметься каральними функціями, а стежитиме за тим, щоб у державі втілювалося верховенство закону", – сказав політолог.
За словами Бондаренка, тепер саме суди будуть виконувати в Україні функцію встановлення істини.
"Зараз великі функції, більший акцент буде перенесений саме в сферу суду, судочинства, а не прокуратури", – сказав Бондаренко.
Основні зміни в роботі прокуратури
Положення законопроекту, насамперед, повністю скасували функції прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий "загальний нагляд").
Основна роль у виконанні таких завдань тепер відводиться профільним органам державної влади. Такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дозволить, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого – зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.
Повноваження прокуратури у сфері суспільних відносин, не пов'язаних з кримінальним судочинством, тепер обмежуються виключно її можливістю здійснювати дії, пов'язані з виконанням конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Як наслідок, органи прокуратури позбавляються повноважень щодо безпосереднього втручання у діяльність громадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінального судочинства, зокрема права безперешкодного відвідування приміщень приватних суб'єктів господарювання, вимоги і вилучення у зазначених осіб документів, виклику та отримання пояснень і т.п.
Обмежені повноваження прокурорів
Ухвалений законопроект звузив повноваження прокурора по представництву в суді інтересів громадянина або держави.
Таке представництво буде здійснюватися тільки у випадках порушення чи загрози порушення інтересів держави, якщо:
- Захист інтересів держави не виробляє або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,
- Відсутній компетентний орган.
При цьому взагалі виключається можливість здійснення прокурором представництва інтересів у правовідносинах, пов'язаних з виборчим процесом, створенням і діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Тепер роль прокурора у сфері представництва інтересів держави носить допоміжний характер і основну роль відіграватимуть профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які будуть самостійно звертатися до суду.
Нова організаційна структура прокуратури
З метою усунення дублювання повноважень та підвищення ефективності діяльності органів прокуратури проектом передбачається формування трирівневої системи органів: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
При цьому пропонується ліквідувати спеціалізовані прокуратури (транспортні, військові, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.
Підвищені вимоги до майбутніх прокурорів
Законопроект вводить підвищені вимоги до кандидатів на посаду прокурора (мінімальний стаж роботи в галузі права не менше двох років), а також їм передбачається прозора конкурсна процедура відбору кандидатів на посаду прокурора, яка включатиме в себе, зокрема, проведення кваліфікаційного іспиту (анонімного тестування та виконання практичного завдання) і спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора в Національній академії прокуратури України.
Крім того, конкурсна процедура вводиться і при перекладі прокурора на посаду в орган прокуратури вищого рівня, що, в поєднанні з вимогами про наявність стажу на посаді прокурора, дозволить призначати на такі посади кваліфікованих осіб.
З метою створення об'єктивного і незалежного механізму дисциплінарної відповідальності вводиться чітка і змагальна процедура розгляду скарг на дії прокурорів, яка гарантує неупереджену перевірку скарг будь-якої особи і можливість прокурора ефективно відстоювати свою позицію.
Прокурорське самоврядування
Законопроектом передбачається, що основним органом прокурорського самоврядування стане всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка буде відігравати значну роль у вирішенні питань, пов'язаних із внутрішньою діяльністю органів прокуратури. Зокрема, конференцією призначатиметься частина членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій прокурорів, які, в свою чергу, будуть здійснювати функцію відбору кандидатів на посаду прокурора і функцію дисциплінарного провадження.
Відзначимо, що словами глави парламентського комітету із забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем'якіна, ухвалений законопроект позбавить прокуратуру невластивих їй функцій.