Європейці стримано оцінили підсумки переговорів у Мінську. Фото: AFP
Напередодні ввечері завершився черговий раунд міжнародних переговорів з врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Причому, цього разу одночасно проходили зустрічі обох основних контактних місій: в Парижі зібралися міністри закордонних справ "Нормандської четвірки", а в Мінську – тристороння група Росія – Україна – ОБСЄ, за участю лідерів бойовиків так званих "ДНР-ЛНР".
ЄВРОПА переговори оцінила вкрай обережно: з одного боку, всіма сторонами була знову зафіксована прихильність Мінським домовленостям, з іншого, говорити про якісь конкретні результати у справі їх подальшої імплементації було б занадто оптимістично.
"Завершився п'ятий раунд переговорів, він був знову не дуже простим. Підгрупа з політичних питань обговорювала тему виборів і особливого статусу Донбасу. Про конкретні результати говорити поки не можна. Буде потрібне продовження", – заявила журналістам після закінчення зустрічі в Мінську спецпредставник ОБСЄ Хайді Тальявіні, яка, нагадаємо, поступається цим постом Мартіну Сайдіку.
За словами Тальявіні, також обговорювалося питання звільнення полонених, і була досягнута домовленість, що до вирішення цієї проблеми підключиться Червоний Хрест. "Йшлося про звільнення затриманих осіб. Червоний Хрест може в цьому посприяти", – уточнила представник ОБСЄ.
Вельми акуратні в своїх висловлюваннях і учасники паризької зустрічі. Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр зазначив, що, хоча б, "дискусії пройшли без взаємних звинувачень". За його словами, сторони домовилися, що ключова роль у справі врегулювання конфлікту на Донбасі як і раніше покладена на ОБСЄ; так, зокрема, представники місії найближчим часом попрямують в район Широкиного, щоб підготувати доповідь для "Нормандської четвірки" щодо демілітаризації району.
"Дискусія вселяє відносний оптимізм", – сухо резюмував Штайнмаєр.
У свою чергу, за даними оприлюдненого прес-службою МЗС Франції підсумкового комюніке зустрічі, окрім "глибокої стурбованості" ситуацією, що погіршується на Донбасі , сторонам вдалося знову домовитися про відведення важкого озброєння, танків від лінії зіткнення – це має відбутися в найближчу п'ятницю, 26 червня.
УКРАЇНА . "Завершили. У Парижі ми всі підтримали відданість Мінську. Росія також. Подивимося, хто і як цю відданість буде реалізовувати", – написав у своєму Твіттері за підсумками тригодинної паризької зустрічі глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін.
"Я, напевно, нікого не здивую, якщо скажу, що як завжди зустріч проходила складно. У нас було багато розбіжностей у баченні, яким чином цього досягти, але в цілому це була корисна дискусія", – сказав він пізніше журналістам.
За словами Клімкіна, для української сторони ключовими темами були "деескалація і реальне припинення вогню, допуск моніторингової місії ОБСЄ до всіх районів, де ховається важке озброєння Луганська та Донецька", а також "відсутність будь-якого прогресу в обміні заручниками і доступі до гуманітарної допомоги на окупованих територіях, ну і, звичайно, підготовка до виборів".
"Те, що зараз відбувається (на сході України – Ред.) це тотальний фарс", – підкреслив Клімкін.
За його словами, українська сторона розповіла всім міністрам в деталях про збільшення кількості обстрілів з боку бойовиків, про події в Мар'їнці, про те, як вони готувалися, про те, що останнім часом застосовуються заборонені Мінським протоколом "Гради" та інша важка артилерія.
"Ми показали дуже докладні схеми та графіки, ми показали, хто є відповідальним за це", – розповів український міністр.
Він також нагадав, що кілька днів тому розмовляв з генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Занньером, який чітко сказав, що не бачить з нашого боку ніяких порушень в плані припинення вогню.
"Така була логіка сьогоднішньої дискусії, на основі якої відбудуться майбутні засідання робочих груп тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на сході України", – підсумував український міністр.
У випадку ж з Мінськом, говорити про якісь здобутки в питанні якнайшвидшого припинення вогню складніше – підгрупа з безпеки так і не змогла зібратися. За словами Тальявіні, підгрупі з безпеки потрібен якийсь час для того, щоб підготуватися до зустрічі.
Джерело в групі з організації мінської зустрічі повідомило "Інтерфаксу", що підгрупа з питань безпеки може зібратися в Мінську 7 липня. Попередньо, підгрупа з безпеки збереться разом з Контактною групою та іншими підгрупами 7 липня. Однак питання про дату зустрічі підгрупи ще обговорюється, – сказало джерело.
РОСІЯ , в свою чергу, вустами керівника МЗС РФ Сергія Лаврова знову звинуватило українську сторону в порушенні режиму припинення вогню, також закликавши це негайно припинити.
"Ми висловилися за те, щоб в рамках підгрупи з питань безпеки, яка була сформована в контексті Мінського процесу в рамках контактної групи якомога швидше були схвалені рішення щодо демілітаризації Широкиного, по припиненню порушень відкриття вогню, щодо встановлення посиленого моніторингу по всій лінії зіткнення і по завершенню домовленості про те, щоб в розряд озброєнь, які відводяться, включити не тільки озброєння калібром вище 100, як це було домовлено в Мінську, але й калібром менше 100 мм", – сказав він журналістам за підсумками зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки" в Парижі.
"Ми зазначили, що при всій важливості руху вперед по всіх напрямках (мінських домовленостей – Ред.) сьогодні особливої актуальності набуває завдання стабілізації військової ситуації, ситуації у сфері безпеки. На жаль, частішають порушення режиму припинення вогню. Чимало порушень і в тому, що стосується зобов'язань сторін у плані відведення важкої техніки", – сказав він.
Ще одне звинувачення на адресу української сторони прозвучало від прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова. Той відреагував на чергове запевнення Петра Порошенка про неможливість федералізації України.
"Тут мало місця для вільних трактувань. У нас першоджерелом в цьому випадку є текст мінських домовленостей, під якими стоять підписи країн-гарантів і підписи сторін конфлікту. Чітко прописана черговість і порядок реалізації цих домовленостей, де чітко вказана політична реформа, зазначений особливий статус (окремих регіонів Донбасу – Ред.), амністія та інші пункти", – наводить слова Пєскова "Інтерфакс".
ЩО ДАЛІ? "Основна проблема переговорів полягає в тому, що Росія зі свого боку не виконує умови Мінського протоколу", – говорить "Сегодня.ua" політолог Олександр Палій. Він нагадує, що бойовикам продовжує надходити озброєння.
"Мета Росії щодо України залишається незмінною", – зазначає експерт.
На його думку, самі по собі переговори в такому форматі, без посилення санкцій тиску з боку Заходу, видимого ефекту не принесуть.
"Посилення санкцій можливе в разі серйозної військової ескалації. Якщо регулярна армія РФ перейде в наступ", – каже Палій. Тоді, на думку експерта, спочатку будуть посилені санкції з боку США і Канади, а потім і з боку ЄС.
Рішення про продовження санкцій на півроку, прийняте нещодавно Радою ЄС, носить чисто формальний характер, зазначав раніше в коментарі "Сегодня.ua" політолог Володимир Фесенко.
Політолог нагадує, що позиція сторін залишається колишньою: "Поки не буде істотного успіху в реалізації Мінських домовленостей, санкції будуть продовжені. Хоча в Москві і заперечують, що вони несуть відповідальність за ситуацію, як мінімум, у питаннях поставок зброї та найманців для бойовиків, у Заходу немає ніяких сумнівів, що за цим стоїть Росія", – зазначає Фесенко.
"У тому ж Петербурзі Володимир Путін побічно дав зрозуміти, що військовий тиск на Україну буде продовжуватися, поки не буде політичного врегулювання. Іншими словами, поки позиції сторін залишаються незмінними: Росія разом з бойовиками "ДНР-ЛНР" наполягає на тому, щоб спочатку було політичне врегулювання, Київ, навпаки – що спочатку повинні бути припинені військові дії, а Захід продовжив санкції і сподівається, що сторонам все ж вдасться зрештою домовитися", – підкреслює експерт.