Депутати виступають за часткову недоторканність / Фото: Григорій Салай
Рада в четвер розгляне питання про зняття недоторканності з депутатів та суддів. Про це на своїй сторінці в соцмережі повідомив спікер Володимир Гройсман. Приймати планують законопроект 17-76, який пропонував президент Петро Порошенко. Але, як розповіли "Сегодня" джерела в АП, у четвер мова піде не про прийняття самого законопроекту, а про затвердження постанови про відправлення його до Конституційного суду. Нагадаємо, законопроект глави держави передбачає внесення змін до Основного закону, згідно з якими судді та депутати можуть бути притягнуті до відповідальності на загальних підставах (включаючи дисциплінарні порушення).
Експерти та депутати розповіли про плюси і мінуси такого рішення. Так, на думку політолога Володимира Фесенка, законопроект приймати необхідно: "У депутатів особливого вибору немає – вони самі обіцяли зняти з себе недоторканність. Але обмежену недоторканість варто було б залишити. Наприклад, судді все-таки повинні бути впевнені в тому, що вони захищені від переслідувань і тиску, тому частковий імунітет пізніше доведеться повернути". На думку депутата групи "економрозвитку" Антона Яценка, позбавляти недоторканності потрібно всіх: "У разі кричущих злочинів недоторканності бути не повинно ні в кого – ні в суддів, ні у депутатів, ні у президента". У БПП пояснюють, що імунітет суддів і депутатів закріпиться тим, що їх не притягатимуть до відповідальності за голосування та рішення. Степан Барна, нардеп від БПП, вважає, що "зняття недоторканності з народних депутатів, суддів і прокурорів має стати принциповою позицією парламентаріїв". А на думку нардепа від "Народного фронту" Геннадія Кривошеї, недоторканності не повинно бути ні у депутатів, ні у суддів. "Але при цьому важливо зберегти недоторканність депутата за рішення, які він приймає у ВР шляхом голосування", – говорить він. При цьому в групі "Депутатський контроль" не впевнені, що в парламенті з питання зняття недоторканності збереться конституційна більшість.
Світ: У США – без арешту, в РФ – без обшуку
В Європі існує практика обмеженого депутатського імунітету, тобто процедура притягнення депутата до відповідальності дійсно складніше, ніж у випадку зі звичайним громадянином. Імунітет депутата Європарламенту, наприклад, залежить від того, яка недоторканність прописана в законодавстві його рідної держави, а також від того, яку посаду обіймала людина на момент його обрання. У країнах – членах ЄС депутати, як правило, захищені від затримання або судових розглядів, крім випадків, коли вони спіймані на місці злочину. У той же час у депутата Європарламенту може бути дипломатичний імунітет, якщо раніше він працював послом. Були в Європарламенті приклади також президентського імунітету (наприклад, Саркозі). У той же час держава – член ЄС може відкликати недоторканність свого депутата заявою властей, надісланим до Європарламенту.
Сам імунітет депутатів прописаний в різних державах по-різному: у Франції і в Польщі депутатів і сенаторів не можна притягнути до кримінальної відповідальності, у Німеччині – неможливо будь-яке обмеження особистої свободи (включаючи арешт) без санкції парламенту, в США і РФ – арешт без санкції відповідної палати парламенту. У Росії депутатів також не можуть піддати особистому огляду і обшуку навіть, якщо їх зловили на хабарі. Що стосується суддів на Заході, у них також є обмежений імунітет – їх не можуть залучити за їх же судові рішення.
Як пояснили "Сегодня" експерти, в Україні ситуація від Заходу відрізняється: кількість зловживань з боку суддів в Україні набагато більше, так що обійтися без зняття недоторканності не вийде. А ось депутатам, ймовірно, доведеться навчитися захищати себе самостійно.