Проект "Східного партнерства" вичерпав себе, і Україні незабаром необхідно буде вирішувати, як вибудовувати свої відносини з Європейський Союзом.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
За його словами, Україна, як Грузія і Молдова, використовувала можливості проекту на повну.
"Для ЄС це був "буфер" дружніх держав, це була заміна політики розширення, компромісний варіант, щоб показати пострадянським країнам "морквину", але не давати їм перспективу членства. Ми користувалися тим, що пропонував нам Європейський Союз. А пропонував він не дуже багато – Угода про асоціацію замість перспективи членства і, як саме "солодке", перспективу членства. Ми отримали багато, що можна було отримати. Для нас це певну користь принесло", – підкреслив Фесенко.
Як вважає експерт, ще років п'ять Україна може користуватися переваги проекту. Але в майбутньому Києву потрібно буде визначатися, як взаємодіяти з Брюсселем далі.
"Поки нас влаштовує "Східне партнерство", і ми можемо просунутися по напівінтеграції, тому що можливо інтегрування енергетичне, інформаційне. Але, на думку багатьох, "Східне партнерство" вичерпало свій потенціал. Три країни вийшли на максимум – це Молдова, Грузія і Україна. І є ще три країни, які не готові до такого рівня відносин з ЄС, і навіть на порядку денному не стоїть підписання Угоди про асоціацію – Білорусь, Вірменія, Азербайджан. Три країни, які просунулися в рамках цього проекту, будуть зараз взаємодіяти", – нагадав експерт.
На його думку, найперспективнішими напрямками будуть тристоронні відносини, активна координація в політичних, економічному і соціальному планах, створення координаційних органів і взаємодія з ЄС.
"Це така напівінтеграції. Всі хочуть мати перспективу членства, але для всіх них перспектива членства на сьогодні знаходиться під питанням. І ніякої гарантії немає. Що далі – поки під питанням. Прагнути далі до членства, але не мати такої перспективи і залишитися в такому ж статусі, як Туреччина. Або ж шукати інший формат взаємодій з ЄС, граючи в ці формати полуінтерграціі. Фахівці кажуть, що є сенс задуматися про такий варіант інтеграції, як у Норвегії, коли мова йде про часткову економічну інтеграцію, але без політичної", – пояснює політолог.
При цьому про підняття питань безпеки в рамках "Східного партнерства" не може бути й мови. Для цього існують інші платформи, додає Фесенко.
"Давайте не будемо займатися фантазіями, що "Східне партнерство" може вирішити проблему з Кримом. Ніхто зараз не може вирішити для України, в тому числі сама Україна, проблему з Кримом. І, на жаль, з Донбасом теж не можуть вирішити. Ніяких проектів безпеки "Східне партнерство" не передбачало і не передбачає. Так, деякі політики обговорюють це. Але реально питання безпеки вирішуються через взаємодію з НАТО і окремими країнами", – резюмував експерт.
Нагадаємо, міністр закордонних справ України Павло Клімкін в рамках саміту "Східного партнерства" в Брюсселі закликав до нових економічних санкцій проти Росії, яка організувала незаконну видачу паспортів РФ жителям окупованих територій Донбасу.
Раніше ми розповідали про те, чого досягла Україна в рамках "Східного партнерства".
Також, нагадаємо, що на одному з минулих самітів програми "Східне партнерство" українська делегація домовилася з представниками Єврокомісії розробити дорожню карту імплементації так званого "Плану Маршалла для України".