/ Фото: Григорій Салай
Директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає головним провалом Ради нинішнього скликання ухвалення "законів 16 січня".
Таку думку він висловив в коментарі "Сегодня".
"Головні провали нинішньої Верховної Ради – диктаторські (поліцейські) закони, прийнятий 16 січня 2014-го (вони тільки поглибили політичну кризу, що почалася наприкінці листопада – початку грудня 2013 року), і нездатність розв'язати цю політичну кризу в його початковій фазі (у грудні 2013 року)", – сказав політолог.
Головним досягненням парламент Володимир Фесенко вважає утримання легітимної влади в лютому 2014 року.
"Головне досягнення цієї Ради – хоча б відносна, але дієва легітимація (узаконення) зміни влади в країні в кінці лютого 2014 року, включаючи конституційні зміни (повернення до Конституції 2004 року), формування нової парламентської коаліції, нового керівництва парламенту, нового парламенту і тимчасового керівництва країни, призначення президентських виборів. Це дозволило забезпечити перехідний політичний режим після зимових революційних потрясінь", – сказав він.
На думку Фесенка, анексія Криму Росією і війна на Донбасі – це провина не стільки парламенту, скільки виконавчої влади, хоча частина відповідальності за ці проблеми несе і Верховна Рада.
Експерт зазначив, що роботу Ради можна розділити на два періоди.
"Оцінюючи роботу Верховної Ради України 7-го скликання, треба розділити весь час її існування на два контрастно відрізняються періоду – до 19 лютого 2014 року і період з 20 лютого 2014 року. При цьому нинішня Рада проявила всю парадоксальну сутність української політики та її величезні трансформаційні можливості. Парламент у нас завжди виступав демпфером в пом'якшенні різноманітних політичних криз і інструментом в їх вирішенні", – сказав він.
Політолог додав, що Рада до Майдану була водночас і частиною режиму Януковича (з стійким і домінуючим парламентською більшістю) і майданчиком (плацдармом) для активної публічної діяльності опозиції.
"У цей період Рада запам'яталася періодичними блокуваннями пленарних засідань, боротьбою за персональне голосування депутатів, а слідом за цим солідарними голосуваннями за законопроекти, пов'язані з європейською інтеграцією України", – сказав Володимир Фесенко.
На його думку, Рада після Майдану стала одночасно і рудиментом старої політики в нових політичних умовах, і головним інструментом трансформації політичної системи після зміни влади в країні в кінці лютого 2014 року.