Олександр Попов. Фото: С.Ніколаєв, "Сегодня"
— Олександре Павловичу, за часів Євромайдану одними з найбільш обурливих є події в ніч з 29 на 30 листопада — коли в Києві розігнали і побили студентів. Який ця ніч була для вас?
— Я пам'ятаю. І не розумію, для чого був потрібний такий жорсткий розгін людей. Залишилося багато питань. З ранку у мене був звичайний робочий день, до обіду мені зателефонував секретар РНБО Андрій Клюєв. Суть дзвінка — наскільки я готовий завезти на Майдан конструкції новорічної ялинки. Я відповів, що якщо з'явиться можливість завезти, то готовий. З різних джерел я знав, що студентський Майдан готовий зробити перерву і піти. Але, природно, саме РНБО було тим органом, куди стікалася інформація з усіх можливих джерел.
Ми всі розуміли, що наближаються новорічні свята, і часу на те, щоб підготувати до них центральну площу країни, залишалося дуже мало. Нам потрібно було завозити обладнання. Однак і для мене особисто, і для всіх міських служб було принципово важливо зробити це без ексцесів. Саме з цього в питанні, коли саме завозити техніку, я цілком покладався на РНБО. Я запитав у глави Ради, хто саме буде курирувати цей процес, і хто дасть мені таку команду. Таким людиною він назвав Володимира Сівковича (екс-заступник секретаря РНБО). Увечері до мене в кабінет прийшов Сівкович. Йому постійно дзвонили і доповідали обстановку. Близько трьох годин ночі він мені сказав, що організатори акції вивезли обладнання, а люди пішли з Майдану і можна віддавати команду колоні.
Потім ми виїхали до Валерія Коряку (екс-начальник міліції Києва), у нього в кабінеті був монітор, що дозволяв відстежувати ситуацію. На практиці, дозвіл у цієї камери було настільки слабким, що зрозуміти що ж насправді відбувається, було неможливо. На загальному плані ми бачили рух міліції та активістів, але деталі розглянути було неможливо. Коли через 40 хвилин стало зрозуміло, що площа вільна, я зібрався і поїхав в КМДА. І вже по телевізору я побачив побитих людей. Я був в шоці! Адже ніхто ніяких команд на силовий розгін при мені не віддавав. Пізніше Коряк мені сказав, що, на його думку, у "Беркута" тоді здали нерви...
— Хто міг віддати наказ?
— Цей варіант не був вигідний ні міській владі, ні президенту. Я досі вважаю, що з моменту розгону на Майдані перебувала третя сила, і впевнений, що перше вбивство на Майдані було спровокованим. Спочатку Сергій Нігоян читав на камеру на Майдані вірші Шевченка, країна дізналася його як патріота, а потім його вбили. Упевнений, що його спеціально підібрали в якості першої жертви з метою провокації — це 100% спланована акція, жертв підбирали спецслужби. А захоплення КМДА — спланована військова операція. Анітрохи в цьому не сумніваюся.
— Ви один з фігурантів кримінальної справи про розгін Майдану. Якою бачите свою подальшу долю?
— Справу не припинено, я підозрюваний. На щастя, запобіжного заходу до мене ніхто не застосовує. Якщо треба кудись поїхати — просто попереджаю слідчого. І це більше моя власна ініціатива, ніж вимога. Винним себе не вважаю і зацікавлений у тому, щоб справа була розслідувана до кінця. Зараз розслідування продовжено до 18 грудня.
Пройшов рік, а країна досі не знає, що ж відбулося насправді. Після всього що трапилося — від політики, чесно кажучи, верне: вирішив зайнятися бізнесом і допомагати своїй країні на цьому терені. Зараз працюю над проектами, які дозволять в чому піти від газової залежності. Суть — замінити газ на інші енергоносії. Другий напрям, який я для себе вибрав — зовнішня економіка, хочу просувати українські товари на європейські ринки, створюючи нові робочі місця в Україні.
Дивіться історію Євромайдан, згадуйте доленосні події для країни сьогодні протягом усього дня на нашому сайті. Євромайдан: Революція гідності.