Завтра в Україні відзначається День сім'ї. На жаль, в нашій країні живуть десятки тисяч дітей, у яких немає мами і тата. А коли людина залишається одна на всьому білому світі, втративши батьків, – їй страшно і гірко. Боляче навіть уявити собі життя цієї людини, якщо до всіх прикрощів додається ще й війна.
ЗОВСІМ ОДИН. Михайлу Костенко 19 років, і він – круглий сирота. Коли на Донбасі розгорнулися військові дії, ще була жива мама Михайла – разом вони жили в Донецьку, неподалік від аеропорту. Жінка кілька місяців боролася з важким онкологічним захворюванням, не змогла витримати ще й постійних обстрілів і жаху життя в воюючому місті. Її не стало за тиждень до повноліття сина.
"Батька у мене ніколи не було. Мама говорила, що у мене по батькові дідове – Олександрович. Ми жили в декількох кілометрах від аеропорту, нашому будинку сильно дісталося: були і прильоти, і пожежа невелика – загорівся сарай у дворі, коли снаряд розірвався. Скло в вікнах вилітало – я їх фанерою зашпаровував. Зрозуміло, що це не життя було, а якийсь страшний сон, який все ніяк не закінчувався", – розповідає Михайло.
Його маму ховали тільки він і кілька сусідів – велика частина жителів вулиці виїхала від війни світ за очі. Міша залишився абсолютно один. "Єдина людина, з ким я міг поговорити хоча б по телефону – моя хрещена. Я жив в Донецьку, вона – під Маріуполем. Приїхати на похорон мами вона не могла, але всіляко підтримувала мене морально. Знаєте, мені жити не хотілося – навіщо? Було відчуття несправедливості, гіркота, що я залишився один, а тут ще й війна. Були навіть думки під час обстрілу вийти куди-небудь, щоб уже напевно вбило і закінчилося це нікому не потрібне життя", – згадує хлопець.
ДОПОМОГА. Однак хрещена мама на те і давала клятву, що не кине свого хрещеного сина в біді. Її постійні дзвінки по телефону, вмовляння і добрі слова повернули хлопця до життя. Хресна буквально змусила хлопця зібрати речі і приїхати до неї. У будинку своєї хрещеної, Анни Євгенівни, Міша зрозумів, що сім'я жінки вже не відпустить його назад під обстріли. Для них виявилося цілком природним – допомогти ближньому. У Миши з'явилася своя кімната, друзі, і він зміг вступити на перший курс маріупольського вузу.
"З грошима, звичайно, важкувато, але я отримую стипендію і допомогу. Сім'я Анни Євгенівни жодного разу не дорікнула мене шматком хліба, а я завжди допомагаю, коли треба щось зробити по дому. Допомога завжди дуже важлива. Наприклад, мені ще допомагає гуманітарний штаб Ріната Ахметова – я отримую продуктовий набір як сирота. Це дуже хороша підмога нам, адже неважко зрозуміти, як зараз скрутно живеться людям в селах, а тим більше коли у них є ще один зайвий рот. Як тільки з'явиться робота, я буду забезпечувати своїх хресних, поки ж ми всі дуже вдячні Гумштабу за те, що не залишає нікого без допомоги і підтримки", – підкреслив Михайло Костенко.
Нагадаємо, за весь час своєї роботи Гуманітарний штаб Ріната Ахметова видав більш ніж 11 млн 807 тис. продуктових наборів по обидва боки лінії розмежування на Донбасі. Набори виживання, які складаються з простих і життєво необхідних продуктів, призначені для самих соціально незахищених жителів регіону. Допомога Гумштаба врятувала життя більше мільйона чоловік.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми