Зайцев Василій
Восени 2014 року останній банк залишив окупований бойовиками Донбас, і відтоді мешканці захоплених міст змушені шукати способи існувати без звичних уже банківських послуг. Після відходу фінансових структур в Донецьку настав свого роду безбанківський період. Оплату за комунальні послуги донеччани відносили безпосередньо постачальникам цих послуг. Банківські картки, на які надходили українські зарплати і пенсії, можна було перевести в готівку в найближчому підконтрольному місті – блокпостів і вимотуючих душу автомобільних черг тоді ще не було.
П'ять відсотків за гривню
Добрі громадяни за малу часточку погодилися переводити банківські карти донеччанам і навіть повідомили про це посередництвом сотень і тисяч оголошень на кожному під'їзді, кутку і стовпі. Процедура проста – все той же інтернет-банкінг, переказ коштів з однієї картки на іншу.
"Зараз оголошень по переведеннія в готівку мільйон. Хоча точки-обналички поступово почали закриватися, їх зараз менше ніж було, скажімо, на початку цього року, – говорить донеччанин Олександр Котов. – За зняття гривні беруть 5% від суми. Якщо треба відразу перевести в рублі, то перераховують за маленьким, невигідним курсом 1:2 + 17%. Наприклад, якщо я переводив у готівку 1000 грн, то мені видадуть 2000 рублів + ще 340 рублів, разом 2340. Якщо я вирішу поміняти свої готівкові гривні в пункті обміну, то за тисячу отримаю 2300 рублів. А ось на підконтрольних територіях за 1000 гривень мені дадуть 2413 рублів. За рахунок цієї різниці міняйли і живуть, у них на картках накопичуються великі суми. Чув, як одна працівниця такої точки сказала подрузі, що за день у неї виручка – 70 тисяч гривень ".
З осені минулого року Донецьк та інші окуповані міста перейшли на рублеву грошову систему. Особливої щастя донеччанам це не принесли, ще пару місяців в розумі вони продовжували перераховувати ціни в гривню. Заявлений "головою ДНР" Захарченком курс обміну 1 гривня – 2 рубля місцеві торговці благополучно поховали. І якщо пенсії-зарплати так і перерахували, то гривневі ціни примножилися на 3, 4 а зараз вже і на 5. Що зробило багато товарів недоступними і без того злиденному населенню.
Фото: Соцмережі
Кредитні хами
З кредитами, взятими в українських банках, у мешканців територій, підконтрольних "ДНР", все складно. 2014 року було простіше: як тільки остання банківська установа покинула Донецьк, ватажки "республік" кинули клич "Платити за кредитами Україні не треба!" Власне, під цим гаслом ще з літа захоплювалися приміщення банків і саме солодка можливість не віддавати борги приваблювала прихильників "республік".
Замість того, щоб розробити якусь стратегію поведінки з боржниками з Донбасу, з огляду на форс-мажорні обставини, багато банків почали багаторазово обдзвонювати донеччан і монотонно вимагати погасити борги по кредитах, збільшуючи з кожним дзвінком суму штрафів і пені. У боржників в цей час від обстрілів тряслися будинки, а банківські клерки в телефонних трубках нерідко чули свист снарядів і мін. Це не заважало їм завчено пропонувати боржникам, що сидять в сховищі: "Виїздіть на підконтрольні території і заплатіть борги в будь-якому відділенні нашого банку". При цьому бувало, що донеччани цілодобово не могли не те що виїхати, а вийти зі сховища на вулицю – настільки щільним був обстріл.
Масла у вогонь підливали банки в стадії ліквідації, з яких, за словами донеччан, дзвонили натуральні хами. Хами намагалися навіть загрожувати, заявляли, що кредитні борги викуплені колекторами, що штраф вже перевищив суму боргу і краще заплатити.
"Ми зіткнулися з такою ситуацією, хоча платили справно щомісяця свій кредит навіть з невеликим збільшенням, щоб швидше закрити. Але в Донецьку закрилися відділення цього банку, зникли термінали, навіть сайт інтернет-банкінгу був відключений, – розповів донеччанин Сергій Курилков. – Ми хотіли заплатити, але не могли це зробити фізично. Подзвонили до банку, поцікавилися щодо кредитних канікул або відстрочки в платежах. Нам грубо відповіли, що це не їхні проблеми, але платежі вони повинні отримати в термін. Тоді я сказав, що гроші віддам в руки тільки представнику банку, якого чекаю в Донецьку, – і повісив трубку. Через місяць мені подзвонили з невідомого номера, представилися співробітниками цього банку, і повідомили, що про наші борги сповіщено "міністерство держбезпеки ДНР" та нам краще піти заплатити... до "центробанку ДНР ". Тут вже я послав "співробітників", тому що було ясно, що це вже шахрайство".
Фото: Соцмережі
Співробітники підприємств, зареєстрованих на підконтрольних територіях України, справно виплачують свої борги через інтернет-банкінг і не псують свою кредитну історію.
"У мене не було проблем оформити покупку в розстрочку в Маріуполі. Я навіть запитала менеджера, чи не бентежить їх моя прописка в Донецьку. Виявилося, що не бентежить, головне – що банк схвалив мою покупку з оплатою за кілька разів. Так що тут проблем жодних", – поділилася донеччанка Євгенія Суровцева.
Донеччани-пенсіонери зіткнулися з іншою проблемою. Їхні банківські карти, як виявилося, не призначені ні для грошових переказів, ні для покупок онлайн. "Ці карти можна тільки перевести в готівку в терміналах банку. Перекинути батькам копійку-другу на цю карту діти не можуть. Дивна ситуація, – коментує житель Донецька Олександр Жигулін. – Як правознавець я бачу в цьому ущемлення прав людей похилого віку і неможливість розпорядитися чесно заробленими грошима".
Повертаючись до неповернених кредитів – деякі донеччани все-таки вирішили повернути взяте в борг. Правда, це стосується лише тих банків, які не дошкуляли дзвінками і не погрожували. Свою роль зіграв і якийсь страх перед наступним викриттям – кредитним боржникам закрито в'їзд за кордон. Деякий час назад окупованими містами почали курсувати чутки про те, що боржників позбавлять українських пенсій і не випускатимуть за лінію розмежування. Вирішивши не перевіряти на собі, багато власників кредитів знайшли можливість розплатитися з банками.
Два місяці – і плакали грошики
Так званий "Центральний банк ДНР" з натяжкою можна назвати банківською структурою, оскільки він займається виключно прийомом платежів і обміном валюти. Можна ще зробити "грошовий переказ по ДНР" без відкриття рахунку. Кредити, депозити, дорогоцінні метали, – про це немає й мови. Та й охочих віддати на збереження гроші до "центробанку ДНР" немає. Хоч як би була ця структура приємна прихильникам бойовиків, вони прекрасно розуміють, що в разі відкриття депозиту своїх грошей можуть не побачити ніколи.
"І кредитів не дадуть в цьому банку. Тому що розуміють: народ нахапає "халяви", а потім скаже щось типу "невизнаних республік кредитів не віддаємо". І повториться ситуація точнісінько як з українськими банками. І навряд чи "МГБ ДНР" ходитиме і вибивати борги, у них інші завдання, у них диверсанти натовпами ходять по Донецьку", – саркастично зауважив житель шахтарської столиці Дмитро Єршов.
Пенсіонери зазначають, що виплата соціальних допомог через "Центральний республіканський банк" часто відбувається зі збоями. Перший – непрацюючі банкомати "ЦРЛ", другий – несвоєчасне отримання виплат. "Мені ще того року видали картку цього банку, сказали, що тепер пенсія на неї переводитиметься, – розповідає пенсіонерка Єлизавета Хрякова. – Виявилося, що пенсія там не зберігається довше двох місяців. Не зняв – картка обнуляється, і плакали твої гроші" .
Цей фінансовий парадокс підтвердили і в так званому "пенсійному фонді ДНР".
"Якщо пенсія не отримується два місяці поспіль, то вона припиняється доти, поки людина не звернеться знову до Пенсійного фонду, причому за прострочений період пенсія "згорає", а виплачується тільки з наступного місяця", – заявили у відомстві "ДНР".
Фото: Соцмережі
Відмітною рисою банківських установ "республіки" стали черги. Невідомо, якою логікою керувалися голови "відділень банку", коли вирішили не пускати до приміщення більше трьох-чотирьох чоловік. Решта повинні чекати своєї черги на вулиці в спеку, дощ і холод. Незалежно від віку і стану здоров'я.
Для вирішення проблеми були придумані "банкомати ЦРЛ". Перепрошиті і перероблені термінали, вкрадені у банків, що покинули Донецьк, працюють через раз. Пенсіонерам доводиться їздити через півміста до працюючого пристрою... де їх чекає така сама чергу, як і до відділень банків.
"Часто починають курсувати чутки, що до Донецька повертається то один, то інший український банк. Мовляв, розповіли самі співробітники по великому секрету. Так ось, жоден банк не має права працювати на окупованих територіях. Він може бути позбавлений ліцензії, та й кримінальну статтю за пособництво тероризму ніхто не відміняв. Зараз на захоплених "ДНР" територіях не працює жоден український банк", – підкреслив один з працівників банківської сфери Роман Сіняйло.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми