Біженка про бойовиків на блокпостах: "Якщо машина не зупиняється – розстрілюють на місці"

ЧерезпротистояннянаСходіУкраїнибагато людей втратили роботу ,дах над головою ,родичів.Багатохто рятуєтьсявтечею.

Дніпропетровськщодня приймаєсотнібіженців.УШтабідопомоги біженцямаврал .З відновленнямактивної фазиАТОвприміщеннях наК.Маркса ,119-Ане проштовхнутися.Біженціпросятьхоч який-небудьдопомоги.Дніпропетровцінесутьречі івсі сподіваються ,що війнаскорозакінчиться інастане мир .

Займаєтьсядопомогою біженцяморганізація"Хто ,якне я.ДопомогаДніпра" .ВолонтерІрина Павликрозповідаєпро будніШтабу .Прицьому телефонІринине замовкає .

" Зновуприбулихбіженцівми реєструємоза наявності документів .Якщо до насзвертаютьсялюдибезпаспортаз пропискою-відправляємо їхдо міліції длявстановлення особи.Головне завдання -знайтитимчасовежитло.Найбільшнужденних -вагітних ,мам змаленькимидітьми -даєможитлоу нас.ПриміщенняШтабу-колишній гуртожитокпрацівниківтрамвайногодепо.Домоменту організаціїШтабубудівля пустувала" ,- розповідаєІрина Павлик .

Волонтернарікає ,щобудівля булапокинутою." Столи ,стільці ,ліжкамизбирали всім миром.Організуваликухню.Тут працюютьжінки ,які біглизДонбасу.Годуємолюдей ,видаємоталони.Готуємоцілодобово.У нас вШтабіпрацюютьмедсестра ,психолог ,люди ,якісортуютьгуманітарну допомогу.Головнапроблема- брак коштів .Все тримаєтьсянаентузіазмілюдей.Сподіваємося ,що державанам все-такидопоможе" ,- каже Ірина.

Багато біженціввстані шоку ,деякі вимагаютьсобі грошей ,алев абсолютної більшості- невпевненістьу завтрашньому дні.

СімнадцятирічнаНастя ,якупривезлизі СніжногоДонецької області ,знаходитьсявстані шоку.Їїпривезлиодну .БатькоАнастасіїпомер кілька років тому ,амати кинулародину.Дівчинувиховувалибабуся здідусем ,але тівідмовилисявиїжджатиза межі зониАТО .

"БулострашножитивСніжному .По містуходять люди завтоматами ,їздятьтанки ,БТРи.З містаменевивезлинаавтобусі.Наблокпостаху чоловіківперевіряли документи .Якщомашина незупиняється-розстрілювалинамісці.При меніза однією змашинпройшлаавтоматна черга .Однужінку вбили ,одна -тяжко поранена ,чоловіковіотстрелилипалець" ,- каже дівчина.

Із зониАТОїїпривезливНовомосковськ ,потім – уШтабдопомоги біженцямДніпропетровська.

Деякібіженціприбули вШтабдозавершенняперемир'я.Жінкасередніх роківАннавжемайже місяцьвДніпропетровську.Приїхалаз Донецька.Аннабадьорадухом ,незважаючи на те ,що в рідномумістізалишила всемайно.

" Головнийконтрастміж Дніпропетровськомі Донецьком- відсутністьу вашому містібоязнівійни.У насзовсім по -іншому.Таке враження ,що містовимерло.По містуходятьавтоматники ,багато знихнавиглядчеченськоїзовнішності .До будь-якого ,якдо мого товариша ,можутьпідійти завтоматом ,мовляв"Що титутробиш? " - говоритьАнна.

Саме томужінка вирішилабігти ." Взявшина руки дитину ,япідсілав машинудо знайомих.Їхалирановранці .За ніччергують наблокпостахв Донецькійобластівтомлені ,йдеперезміна , .У Дніпропетровськувідразу поїхалив будівлюОДА.Пеняпоселилив тимчасовежитло ,далиїжу.Зараз осьу мірусилпрацюювШтабідопомогипереселенцям" ,- розповідаєбіженка .

Рецептдлявсіх переселенцівзДонбасуу Ганнипростий:" Працювати ічекати"."Правда ,працюватихочуть не всібіженці.Сподіваютьсянаманну небесну ,що грошіроздаватибудуть .Такоготут немає" ,- говоритьАнна.

Чоловіки- біженціз журналістамирозмовляютьнеохоче.ЗамістьнихговоритьволонтерШтабуОленаЛучко.

"Чоловікидо нас приходятьрізні.Хтосьрветьсявбій ,хтось віддає перевагувідсиджуватисяі чекати.На початку червнядо нас приїхалиСергій іВолодимирз Луганська.Вонивідразу ж вирішилизаписатисявбатальйон"Дніпро".Заразвоюють.Як кажуть,"засвоє".На жальтрапляються іті ,які вважають ,що їмвсі повинні" ,- розповідає Олена .

Алевсе ж більшістьбіженцівчекають закінченнявійни.АШтабдопомогипереселенцямсподіваєтьсяна допомогу держави .І не тількинасловах.