Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач 
У вівторок, 18 лютого, Верховна Рада продовжить розглядати законопроєкт про відкриття ринку землі в Україні. Розгляд питання, розпочатий парламентом минулого пленарного тижня, загрожує затягнутися: наразі депутати вивчили 216 правок до документу з 4018. За підрахунками депутатів з монокоаліціі, якщо парламент продовжить розглядати документ з такою ж швидкістю, на його утвердження піде п'ять пленарних тижнів.
Як уже писав сайт "Сьогодні", противники прийняття документа – фракції "Батьківщина" і "Опоплатформа – За життя" роблять все можливе для того, щоб закон не був затверджений. До проєкту внесена величезна кількість поправок, сам розгляд супроводжується блокуванням трибуни, відбуваються мітинги протесту біля будівлі парламенту.
Позиції, задекларовані як парламентськими силами, що підтримують проєкт, так і його противниками, неодноразово ними озвучені. Тим часом сайт "Сьогодні" поцікавився у експертів, чи тільки задекларовані мотиви рухають політичними силами виступати за ринок землі або проти нього. Чи є також інші причини підтримувати або не підтримувати закон?
Крім того, очевидно, що утвердження (або, як варіант, провал) такого резонансного і важливого для країни проєкту не зможуть обійтися без наслідків для політсил: їхня позиція з даного питання, те, як вони його захищали, і результат їх дій будуть оцінені виборцем . Але як?
З цими питаннями сайт "Сьогодні" звернувся до експертів.
Фото: facebook.com/Dmytro.Sinchenko
Дмитро Сінченко, голова ГО "Асоціація політичних наук":
- Мотивів у "Слуг народу" кілька. Передусім, відкриття ринку землі – це виконання передвиборчої програми і партії, і президента. По-друге – це виконання зобов'язань України перед МВФ для отримання чергового траншу.
Мотиви "Батьківщини" теж гранично зрозумілі: використовуючи стереотипи і страхи українців перед відкриттям ринку землі, очолити і максимально розвинути протестні настрої, на тлі чого збільшити підтримку своєї політичної сили, що особливо актуально перед місцевими виборами.
"Європейська солідарність" і "Голос" не можуть бути категорично проти ринку землі, адже це частина їх передвиборчих програм, і значна частина їх виборців підтримують цю ідею. Однак водночас, вони, особливо ЄС, не можуть підтримати ініціативу "Слуги народу", оскільки перебувають в опозиції. Крім того, відмова підтримувати проєкт – це шанс отримати додаткових прихильників з числа тих, хто виступає проти ринку землі. Тому позиція цих партій – "ми за ринок і закон, але не такий".
"Опозиційна платформа" має майже ідентичні мотиви з "Батьківщиною". Вони передусім намагаються повернути собі свого виборця, якого, на їхню думку, "вкрали" "Слуги". І частково це їм вдається, адже серед виборців партії влади ідея відкриття ринку землі теж не є популярною.
Фото: nubip.edu.ua
Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
- Мотиви фракції "Слуга народу" щодо ухвалення закону про ринок земель сільськогосподарського призначення тотожні офіційній позиції президента, Кабміну, зовнішніх партнерів України. Саме в цій фракції більшість офіційних і неофіційних лобістів цього закону від внутрішніх і зовнішніх агрохолдингів.
Найменша фракція – "Голос" – декларує підтримку прийняття проєкту в умовах косметичних правок. У публічному інформаційному просторі "підсвічено" положення про заставу земель іноземним банкам. Ця норма може бути пом'якшена.
Фракція "Європейська солідарність" з ідеологічних мотивів може підтримати закон в цілому, незважаючи на декларовану опозиційність до президента і "Слуг народу".
"Батьківщина" вважає запропоновану модель ринку землі асиметрично вигідною для іноземних аграрних холдингів, але не для українських фермерів. Ідея проведення референдуму з питання продажу землі іноземцям де-факто провалена. Противники розпродажу землі за пропонованою владою моделлю ідеологічно розділені. Позиція ОТЗЖ з цього приводу ще радикальніша, ніж "Батьківщини". Обидві опозиційні фракції розраховують максимально використовувати тему зазначеного закону для консолідації свого електорату і перехоплення "нейтральних" виборців. Рейтинг "Слуг народу" за підсумками ухвалення закону може скоротитися до "ядра" 20-25% електорату.
Закон набуде чинності, найімовірніше, після осінніх виборів місцевих органів влади. Наслідки його ухвалення тільки побічно вплинуть на рейтинги парламентських політичних партій.
Важко уявити, що може зірвати затвердження закону. При цьому монобільшість не зацікавлена в тому, щоб порушувати регламент і процедуру в процесі розгляду закону, оскільки це може дати опозиції підстави опротестувати закон в Конституційному суді. Найімовірніше, буде забезпечено проходження в Раді голосування за всі поправки (з їх відхиленням) протягом лютого – березня 2020 року. Результат розгляду буде позитивний для прихильників закону.
Фото з особистого архіву
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт:
- Головною метою "Слуг народу" є продаж земель, які ще залишилися в державній власності. Є вже попередні домовленості з іноземними інвестиційними компаніями. Крім того, частина депутатів з фракції "Слуга народу" представляють інтереси агрохолдингів, які прагнуть придбати землю, яку зараз орендують, та докупити нові ділянки.
Цілі опозиції частково збігаються з декларованими. Частина виборців "Батьківщини" – це селяни і фермери, які виступають проти продажу землі. Частково опозиція хоче підвищити свої рейтинги. Не виключено, що наступним її кроком буде вимога про розпуск Верховної Ради і призначення перевиборів.
Очевидно, що ухвалення закону призведе до втрати партією влади частини своїх виборців. А після того, як він набуде чинності і люди побачать його наслідки, їх рейтинг впаде ще більше. Не виключені дострокові парламентські вибори і зменшення за їх результатами представництва "Слуги народу" у Верховній Раді. Якщо закон ухвалити не вдасться, то електоральні втрати "Слуг народу" будуть менше.
Зрив вступу в дію закону буде перемогою опозиційних сил. Це додасть їм електоральних симпатій і посилить їх активність щодо блокування прийняття інших непопулярних законів. Набуття чинності законом означатиме формальну поразку опозиційних сил. Однак своїми діями вони вже отримали зростання популярності, а значить, можуть поліпшити свої результати на наступних парламентських виборах. Крім того, якщо закон буде ухвалений і запрацює, його скасування може стати одним із програмних пунктів опозиції на наступних виборах.
Фото: facebook.com/Макс Джигун
Максим Джигун, експерт політичного центру "Інпол":
- Бажання ухвалити закон є у "Слуг народу", але не у всій фракції, а у частини. Президент є одним з ініціаторів реформи, відкриття вільного ринку землі прописано в програмі партії. Разом з тим всередині партії є певні розбіжності з цього питання. Наприклад, за проєкт не дуже хочуть голосувати мажоритарники. Тому що громадська думка на сьогодні сильно поляризована і більшість селян (тобто ті, хто найбільше виграв би від прийняття цього рішення) проти відкриття ринку землі. Справа в тому, що селяни залякані багаторічною пропагандою, інсинуаціями, що їхні землі продадуть без їх же відома. Тому мажоритарники "Слуги народу" дуже обережно ставляться до цього рішення.
Але найбільшими противниками земельної реформи, як ми бачимо, проявляють себе "Батьківщина" і "Опоплатформа – За життя". У Юлії Володимирівни, як і у "Опоплатформи", виборці, зазвичай, – люди старшого віку. Які не орієнтуються, не розуміють, що насправді дасть цей законопроєкт для України. Для "Батьківщини" і "Опоплатформи" важливо не втратити своїх виборців, залишатися на тій же позиції, що і вони.
Крім того, у "Опоплатформи" є й інші мотиви. Її представники мислять такими категоріями: якщо відкриють ринок землі, в Україні посилиться вплив західних корпорацій, а вплив Росії, навпаки, зменшиться. Як би там не було, але у нас досі значна частина економіки належить російським компаніям або контролюється ними. Прихід західних інвесторів зменшить питому вагу російських корпорацій в економіці України і можливість впливу Росії на політичні процеси в нашій країні.
Крім того, слід враховувати факт лобізму українських компаній, які орендують або купують землю за мізерні суми сьогодні. Ці компанії лобіюють свої інтереси через різні політсили. Крім того, як не дивно, одними з противників затвердження проєкту в тому вигляді, який є, є ті самі іноземні інвестори, якими лякають український народ. Тому що вони хотіли б побачити в законі чіткіші правила, чіткіше прописані норми. Їм незрозуміло, чому вводяться саме такі обмеження на купівлю землі. І ці запитання вони задають через своїх лобістів у Верховній Раді. У цьому плані проєкт дійсно сируватий.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми