"Мене засудили за один патрон, але у мене їх 860". Чому суд змінив вирок Стерненко

Одеський апеляційний суд виправдав ексголову обласної організації "Правого сектору" Сергія Стерненка, підозрюваного у розбійному нападі на керівника одеського відділення партії "Батьківщина" Сергія Щербича, а також визнав, що викрадення людини, в якому звинувачують колишнього "правосека", було безпечним для потерпілого. Водночас Стерненка засудили до одного року умовно за незаконне зберігання одного патрона. Відповідне рішення прийнято на сьогоднішньому засіданні.

Ми дізналися, чому суд зняв з активіста важкі звинувачення, але покарав за легке правопорушення. До речі, сам обвинувачений уже прокоментував подію в телеграмі. "Мене засудили за один патрон, але насправді у мене їх 860!" – написав він, натякаючи, що в нього 860 підписників.

Що вирішив суд

• Суд визнав недоведеною головну частину звинувачення – напад на керівника одеського відділення партії "Батьківщина" Сергія Щербича з метою заволодіння 300 грн, карткою ПриватБанку, дозволу на носіння травматичного пістолета і двох сім-карт мобільного зв'язку. За цією статтею Стерненка раніше засудили до 7 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
• Суд підтвердив, що Стерненко і його односправник Демчук причетні до викрадення Щербича. Але водночас вирішив, що в обох обвинувачених не було корисливих мотивів. До того ж потерпілого викрали способом, безпечним для його здоров'я. В результаті цю статтю виключили з вироку.
• Суд прийняв рішення засудити Стерненко за статтею 263, частина 1 (незаконне зберігання вогнепальної зброї), за один патрон 5.45.

Як покарають

Покарання за статтею 263, частина 1, передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Однак Апеляційний суд постановив змінити вирок суду першої інстанції на умовний строк – один рік. Також суд скасував для Стерненка домашній арешт.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вигідне рішення

"Суд, який виніс таке рішення, "був у певному тонусі". Судді, ймовірно, розуміють, що праворадикали можуть прийти в гості. Тому Стерненко і отримав умовний строк. Він на волі, хоч і визнаний винним", – говорить "Сьогодні" адвокат Іван Ліберман.

А глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко припустив, що рішення суду зумовлене прагненням влади не сваритися з радикалами. Спочатку суд першої інстанції дав Стерненкові максимальний строк покарання. А потім, після громадського резонансу, його засудили до 1 року умовно.

Нагадаємо, 30 травня біля Офісу президента пройшла акція "Покажіть нам справедливість" на підтримку Сергія Стерненка. Аналогічні заходи відбувалися і раніше. Зокрема, у березні поточного року його прихильники намагалися підпалити табличку і розбили двері Офісу президента, а всередину кинули запалений фаєр.

"У всіх інституціях влада вирішила, що так буде спокійніше. Тим більше, що судимість Стерненко таки отримав", – говорить нам Фесенко.

Політолог упевнений, що історія Стерненка ще не закінчена. "Думаю, людина з таким шлейфом ще проявить себе", – говорить Фесенко.

Так само думають і джерела "Сьогодні" в силових органах. "Тепер Стерненко у нас на гачку, – кажуть вони. – Варто йому зробити щонайменше правопорушення, і з ним буде зовсім інша розмова".

Тому легко припустити, що сьогоднішнім рішенням Апеляційного суду влада і судді убезпечили себе від різких дій Стерненка і його прихильників. Якщо він захоче залишитися на волі – буде поводитися тихо.

У чому звинувачували

Перша справа стосувалася викрадення керівника одеського відділення партії "Батьківщина" Сергія Щербича. У квітні 2015 року, за кілька днів до того, як Щербич мав отримати мандат депутата однієї з райрад Одеської області, його викрали і відвезли з мішком на голові. Били і вимагали відмовитися від депутатства. За версією слідства, одним з нападників був Стерненко.

Друга справа була про розбійний напад. Ввечері 24 травня 2018 року Стерненко зі своєю дівчиною повертався додому. Але біля під'їзду на нього напали двоє чоловіків. Виникла бійка. У Стерненка із собою був ніж. Один з нападників, 30-річний Олександр Ісайкул, був поранений у живіт, але зумів втекти з місця події. Другий, 28-річний колишній десантник Іван Кузнецов, теж кинувся навтьоки. Але помер від ножового поранення в серце за 100 метрів від місця, де почалася бійка. Оскільки, за версією слідства, Стерненко наздогнав Кузнецова і завдав йому смертельні ножові поранення. Після цього нібито завдав собі два порізи руки для надання своїм діям вигляду необхідної оборони. Зі свого боку захист Стерненка наполягає, що смертельне поранення Кузнецов отримав саме під час бійки, а не пізніше.

У третій справі йшлося про причетність Стерненка до наркоторгівлі. Нібито в 2014 році він домовився з групою одеських наркоторговців, що за фінансову винагороду виведе їх з поля уваги "Правого сектору". Сам Стерненко відкидає ці звинувачення і заявляє, що всі докази проти нього сфабриковані.

Четверту справу було відкрито за хуліганство. Стерненко фігурує в зіткненнях у міському саду Одеси. Восени 2017 року протести проти забудови місця переросли в сутички мітингувальників із правоохоронцями, а серед потерпілих опинився начальник обласної поліції. Стерненка і ще двох активістів затримали за звинуваченням в організації масових заворушень, три дні він провів у СІЗО, заставу за нього в розмірі 600 тисяч гривень вніс тодішній губернатор Максим Степанов.

Хто він такий

У середовищі одеських активістів Стерненко з'явився в 2013 році. Тоді йому було 18 років. За часів Майдану він виступав на місцевих мітингах противників Віктора Януковича і брав участь в акціях протесту в Києві.

У лютому 2014 року Стерненко був одним з організаторів одеського відділення "Правого сектору". За даними ЗМІ, він брав участь у подіях 2 травня 2014 року, коли загинуло понад 40 людей. Переважно це були активісти "Антимайдану". "Правий сектор", лідером якого тоді був Стерненко, виступав однією з найактивніших сторін протистояння. Втім, пізніше Стерненко стверджував, що в той день витягав людей з Будинку профспілок, що горів, і особисто врятував двох осіб.

Після Майдану одеський "Правий сектор" проводив "народні люстрації" (часто це полягало в тому, що недостатньо патріотичних, на думку активістів, чиновників саджали в сміттєві баки), зривав концерти зірок української та російської естради, які, за словами Стерненка, "підтримували окупацію Криму, виступали там або на окупованому Донбасі ". Через дії Стерненка та його товаришів в Одесі не відбулися концерти Ані Лорак, Костянтина Райкіна, Світлани Лободи та інших артистів. На початку 2017 року Стерненко пішов з "Правого сектору", пояснивши, що ця організація перестала розвиватися.

Нагадаємо, 23 лютого суд Одеси визнав Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили до 7 років 3 місяців позбавлення волі із часткової конфіскацією майна за розбійний напад і викрадення депутата райради Сергія Щербича. Спочатку його відправили в СІЗО, але вже на початку квітня йому змінили запобіжний захід на домашній арешт. А недавно в Одесі здійснили замах на життя голови суду, в якому винесли вирок активістові.