Мовне питання ризикує стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні, тому вкрай важливо домогтися балансу в мовній політиці країни.
Про це йдеться в одному з двох рішень щодо України, ухвалених Європейською комісією за демократію через право (Венеціанською комісією) 6 грудня.
У комісії визнали, що в контексті конфлікту з Росією мовне питання є "Надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні" , а також зазначили "особливе місце російської мови в Україні" і нагадали про пригноблення української мови в минулому.
"Тому похвально, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямку, зобов'язуючи державу надати кожному громадянину України можливість оволодіти мовою через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси і сприяти доступу до фільмів й інших культурних продуктів українською мовою", – йдеться в документі.
На цьому тлі експерти слідом за ООН настійно рекомендували підготувати закон про нацменшини, консультуючись з представниками меншин і корінних народів, а також відкласти до його прийняття виконання вступили в силу положень закону про державну мову.
Венеціанська комісія рекомендувала скасувати положення закону про мову, яке розмежовує ставлення держави до мов нацменшин, які є офіційними мовами ЄС і які такими не є. Це, зокрема, продовжить до 1 вересня 2023 року перехідний період реалізації положень закону про освіту для російськомовних шкіл.
Крім того, "венеціанка" оприлюднила низку інших вимог і рекомендацій:
- скасувати механізм подачі скарг і передбачених законом санкцій або суворе обмеження його громадської сферою і застосуванням лише в самих крайніх випадках;
- прибрати статтю про відповідальність за умисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах;
- переглянути вимоги до квот української мови на телебаченні та радіо;
- дозволити використовувати мову меншин при спілкуванні в громадських місцях;
- не обмежувати територіями компактного проживання нацменшин поширення матеріалів виборчих кампаній іноземними мовами;
- ввести виключення для використання мов, відмінних від української, в надзвичайних ситуаціях (наприклад, при спілкуванні з рятувальними службами – поліцією, пожежними, медиками тощо);
- скасувати публікацію друкованих ЗМІ по-українськи того ж дня, що і на мові нацменшин;
- скасувати положення про написання географічних назв і топонімів виключно українською мовою.
Нагадаємо, що Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" офіційно набув чинності в Україні 16 липня. Документ регулює порядок його застосування в якості державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Це викликало істерику у російської влади, які навіть скликали з цього приводу засідання Ради Безпеки ООН.
Читайте також:
- Посол Угорщини поскаржився, що йому важко вчити українську і що його багато на Закарпатті
- Угорщина продовжить блокувати переговори щодо членства України в НАТО – Сийярто
- У Росії звинуватили Київ у "насильницькій українізації" шкіл
- Двомовний схід: наскільки реально, що на Донбасі законодавчо закріплять російську
- Заборона російськомовного "культпродукту" на Львівщині визнана законною
- "Мовним омбудсменом" в Україні може стати співавтор скандального закону про освіту