Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач У понеділок, 13 липня, Верховна Рада України провела одразу два позачергових пленарних засідання. Вони пройшли зі змінним успіхом: якщо перше, анонсоване заздалегідь і почалося о 14:00, ніяк не можна назвати надрезультативним, то друге, ініційоване президентом України Володимиром Зеленським у середині дня та проведене відразу по завершенні попереднього, продемонструвало 100%-вий результат. Щоправда, розглядався на ньому лише один законопроєкт.
Рішення позачергові
Судячи з усього, останній пленарний тиждень поточної сесії Верховна Рада проведе переважно в режимі позачергових пленарних засідань. Причин для цього дві. До кінця сесії у парламентарів накопичилося достатньо питань, розгляд яких ніяк не можна відкласти на осінь. Та навіть на позачергові літні засідання, які народні депутати вже попередньо запланували. До таких, наприклад, відносяться зміни до виборчого законодавства (без затвердження яких проводити вибори буде складніше) і рішення про формування нових районів(яке також потрібно ухвалити до старту виборчої кампанії). Зрозуміло, сюди ж входять питання фінансування місцевих виборів і, власне, постанова, якою вибори оголошуються. Плюс безліч проєктів, що дозволяють Україні абияк вирулити в бурхливому морі пандемії та пов'язаних з нею економічних проблем. Також сюди входять програмні законопроєкти президента Володимира Зеленського, розгляд яких глава держави не хотів би відкладати в довгу скриньку. Нарешті, кадрові питання, які має вирішувати Верховна Рада, і які також не варто відкладати – призначення голови НБУ, глави Антимонопольного комітету тощо.
Однак саме до закінчення сесії робота парламенту виявилася фактично заблокована. Ще в червні ВР почала розгляд законопроєкту про азартні ігри, до якого було внесено понад три тисячі правок. Причому опозиційні депутати, які є їхніми авторами, наполягають на обговоренні кожної пропозиції, що загрожує затягти процес розгляду проєкту на місяці. І це стало другою причиною, чому керівництво парламенту і монокоаліції пішло на проведення позачергових засідань практично в режимі нон-стоп.
Так, крім двох засідань понеділка вже анонсовано таке ж позачергове засідання на вівторок (на ньому передбачається розглянути шість законопроєктів. Зокрема, соціальні – про підтримку дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія", про підвищення допомоги дітям-сиротам, економічні – про підтримку альтернативної електроенергетики і про спрощення для фізосіб-підприємців тощо.
Найімовірніше, до кінця тижня парламент проведе також інші позачергові засідання, поки не анонсовані. В іншому випадку навантаження на "літню позачергову сесію" надзвичайно зросте і парламентарі муситимуть збиратися в період "канікул" навіть частіше, ніж вони припускають.
Що не ухвалили
Втім, як уже зазначалося, не можна сказати, що режим "авралу", тобто розгляду законопроєктів на позачергових засіданнях, демонструє надефективність. Трохи "статистики": спочатку в понеділок планувалося розглянути 13 питань. Уже в процесі позачергового засідання представник президента в парламенті Руслан Стефанчук повідомив, що глава держави попросив зняти з розгляду два з них – постанова про проведення чергових виборів депутатів обласних, Київської міської, районних у містах рад та мера Києва на неділю, 25 жовтня 2020 року. А також гучний законопроєкт про зняття тимчасових обмежень (до 10 мінімальних зарплат) на зарплати чиновникам, суддям, народним депутатам тощо.
З решти 11 проєктів парламент "провалив" три. Так, не знайшли достатньої підтримки в залі два "бюджетних" урядових проєкти. Перший з них – про внесення змін до бюджету на 2020 рік – дозволяв уряду надавати держгарантії під кредити "Укргідроенерго", що дозволило б компанії залучити іноземні інвестиції для будівництва Канівської ГЕС і третьої черги Дністровської ГЕС. За результатами розгляду проєкт відправили на повторне перше читання. Ще один урядовий проєкт вносив зміни до Бюджетного кодексу і стосувався держгарантій під кредити малого, середнього та мікробізнесу. Він також був направлений на повторне перше читання.
Нарешті, багато питань у депутатів виникло також до проєкту №2458, яким суттєво змінюються правила на ринку ЖКГ. Зрештою проєкт був провалений і насилу спрямований на повторне друге читання.
Що ухвалили
Лише кілька законопроєктів були розглянуті дійсно в "турборежимі". Наприклад, проєкт №3712 – про фінансування місцевих виборів – був внесений до порядку денного, досить швидко розглянутий і проголосований за основу та загалом. Згідно з документом, на проведення виборів з Фонду з боротьби з COVID-19буде "перекинуто" 1 млрд 263 млн грн. І хоча пропозиція викликала критику опозиції (яка заявила, що не було сенсу скорочувати в квітні фінансування виборів, перекидаючи гроші в Фонд, щоб вже у липні повертати їх назад), все ж рішення підтримав практично весь зал – 330 народних депутатів.
Аналогічно оперативно парламентарі розглянули "внутрішній" законопроєкт про електронний документообіг у Верховній Раді (підтриманий за основу та загалом). І проєкт змін до перехідних положень закону про освіту (документ стосується трансформації шкіл-інтернатів). Зрештою, не викликала питань постанова про призначення стипендій ВР молодим ученим – її також підтримали відразу за основу та загалом.
Щодо інших затверджених проєктів, то вони або вже пройшли тривалий і нелегкий шлях скрупульозного розгляду парламентом, або він їм ще належить.
Із затверджених загалом, тобто остаточно, напевно такий, що найбільше зачіпає інтереси громадян, обіцяє стати закон про зміни до Повітряного кодексу України. Проєкт, за який у другому читанні та загалом проголосували 256 народних депутатів, встановлює збір за кожного пасажира, що вилітає чи прибуває в аеропорти України, та за кожну тонну вантажу. На пасажироперевезення в межах України збір встановлено в розмірі 0,5 долара, на міжнародні рейси – 2 долари. Перевезення тонни вантажу в межах України коштуватиме перевізникові в 2,5 долара, на міжнародних напрямках – 10 доларів. Очевидно, що в підсумку ці гроші заплатить кінцевий "споживач", тобто громадяни.
Нарешті, ще кілька проєктів парламент у понеділок ухвалив у першому читанні. До таких належить проєкт змін до закону про ринок електроенергії (за основу підтримали 242 депутати). І проєкт про забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств на отримання земельних паїв (серед іншого передбачає також виділення землі учасникам бойових дій), затверджений парламентом у повторному першому читанні. Обом цим проєктам ще необхідно пройти горнило парламентських комітетів і депутатських правок.
Над чим ще попрацюють
Нелегкою бачиться доля ще одного законопроєкту – єдиного розглянутого на додатковому позачерговому засіданні Верховної Ради в понеділок. Йдеться про проєкт №2695 – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху". Як зазначалося вище, спеціально для розгляду цього законопроєкту президент Володимир Зеленський сьогодні попросив депутатів провести ще одне позачергове засідання. Сталося це після того, як президента ознайомили з багатою "історією" винуватця моторошної дорожньо-транспортної трагедії, що сталася в неділю на Старообухівській трасі.
Для презентації проєкту до парламенту прибув заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який у своєму виступі навів страшну статистку з вчинення правопорушень водіями в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
"Минулого року зафіксовано 115 000 фактів керування в нетверезому стані. Поточного року – за півроку понад 67 тисяч випадків. При тому, що штраф – 10 200 гривень. Грошима ця проблема не вирішується. У цьому законопроєкті запропоновано за повторне керування у нетверезому стані 10 діб під арештом. Для того, щоб зокрема і "мажори", і синки багатих батьків знали, що вони сидітимуть за гратами", – емоційно заявив заступник міністра.
Втім, проєкт посилює покарання не тільки стосовно водіння в нетверезому стані. Документ істотно підвищує штрафи за різні порушення ПДР. Проєкт скасовує "штрафні" бали за порушення тих чи інших правил, зобов'язує водія передавати (а не демонструвати) правоохоронцям документи. Правоохоронні органи отримують право ретельніше проводити поверхневий огляд тощо. Власне, саме істотне розширення повноважень правоохоронних органів викликало критику опозицією закону. І хоча зрештою документ був проголосований за основу, мабуть, до другого читання парламентарі суттєво його доопрацюють через поправки.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми