В Україні пройшли перші після Євромайдан парламентські вибори. Саме їхнє проведення стало реалізацією однієї з вимог Майдану, а президент Петро Порошенко, видаючи указ про перевибори, пояснив це присутністю в минулому скликанні парламенту "п'ятої колони з десятків депутатів". "Більшість саме цих депутатів стверджували диктаторські закони, які забрали життя Небесної сотні і за це треба відповідати", – сказав тоді президент.
За оцінкою політологів, склад парламенту за результатами перевиборів оновиться лише наполовину, адже в новій Верховній Раді буде присутній близько 50% колишніх народних депутатів. При цьому експерти вважають, що Рада все ж виправдали надії українців. Зазначимо, що за проміжними даними ЦВК, перше місце на парламентських виборах 2014 поки займає партія прем'єр-міністра Арсенія Яценюка "Народний фронт", на другому місці президентський "Блок Петра Порошенка", на третьому – "Об'єднання Самопоміч", на четвертому – "опозиційний блок", на п'ятому -" Радикальна партія Олега Ляшка "і на шостому місці – "Батьківщина". Балансує на межі проходження до Верховної Ради партія "Свобода".
Директор Фонду української політики Кость Бондаренко вважає такі результати виборів очікуваними.
"Парламент буде оновлено наполовину і абсолютно нормально, що там буде багато старих депутатів, які можуть забезпечити спадкоємність парламенту. А першим випробуванням на міцність і на результативність для нового скликання Верховної Ради стане створення коаліції. Очевидно, що кожна людина виходив на Майдан зі своїми якимись -то очікуваннями. у деяких політичних сил рівень довіри після нього впав, а у деяких – виріс. Досить високий рейтинг продемонстрував "Опозиційний блок", і це показує, що у частини населення є розчарування в Майдані", – каже Бондаренко.
Він підкреслює, що вже з перших днів роботи в новій Верховній Раді перед депутатами стоятиме три основних завдання: "Перше завдання, яке стоятиме перед депутатами нового скликання – це формування коаліції і уряду, друге – формування бюджету на 2015 рік, третє – це необхідно приступити до роботи над новою Конституцією України. Будемо сподіватися, що вдасться швидко та ефективно над цим працювати".
За словами Костя Бондаренка, незважаючи на високі результати партії Арсенія Яценюка, він може знову і не стати прем'єр-міністром.
"У Петра Порошенка залишаються варіанти, щоб не призначити Арсенія Яценюка прем'єр-міністром. Нагадаю, що в 1998 році Леонід Кучма отримав складний для себе парламент, коли президентська партія набрала 6%, а комуністи 25%, але Петро Симоненко тоді не став прем'єр-міністром. А у Порошенка є зараз ще такий інструмент, як мажоритарники-самовисуванці. У 2012 році сумарно представники опозиції за списками партій взяли більше голосів, ніж фракції влади, але вони не сформували уряд. Так що не треба забувати, що є внутрішня гра, яка дозволяє всередині парламенту вживати такі ходи, що ті, хто сьогодні насолоджується перемогою, завтра може виявитися серед переможених", – сказав Бондаренко.
Народний депутат від УДАРу, який стає після парламентських виборів депутатом вже від "Блоку Петра Порошенко" Павло Розенко вважає, що результати виборів відобразили бажання більшості українців.
"Думаю, що в цілому, якщо спокійно і без емоцій подивитися на результати виборів, то вони на 95% відображають очікування суспільства від цих виборів. Це ще раз підтверджує, що президент зробив правильне рішення, розпустивши Верховну Раду. Наступний скликання парламенту буде набагато кращим, проєвропейським, проукраїнським, прореформаторскім і сьогодні сміливо говорити, що як мінімум 80% народних депутатів будуть в новому парламенті дотримуватися саме цього курсу. Для цього треба боротися і проводити перевибори", – каже депутат.
Він зазначає, що "Блок Петра Порошенка" сподівається взяти більшість у мажоритарних округах.
"Ми не хочемо зараз починати дискусію про те, хто там кого обігнав за результатами виборів – давайте подивимося поточні результати виборів, підсумуємо голоси, які партії набрали по мажоритарних округах. Бо відображати лише пропорційну систему як результат для партій не до кінця коректно. Упевнений , що фракція "Блоку Петра Порошенка" буде найбільшою в майбутньому складі парламенту", – підкреслив Розенко.
Головним результатом від перевиборів він вважає високий кредит довіри народу до нинішньої влади.
"Я проїхав десятки областей, зустрівся з тисячами людей, і подобається цьому комусь чи ні, але "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт" сприймають як єдине ціле – як влада в цілому. Тому можна сказати, що великим позитивом від результатів цих виборів стало те, що вперше за історію України суспільство дало дуже великий кредит довіри до влади. Люди тим самим показали величезну надію на владу, і суспільство дало владі всі можливості для проведення реформ в країні і реалізації тих планів, з якими влада йшла на ці вибори".
Глава корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко вважає нормальною явку виборців на рівні 52,42%. "Явка на виборах показала, що українці цінують свою державність і те, що більше половини виборців взяли участь у виборах в умовах терору і війни, говорить про цінність держави для українців. Що стосується того, чи виправдали вибори очікування Майдану, то у Майдана були різні очікування – там були присутні партії, починаючи від крайніх націоналістів і закінчуючи лібералами. Широкий спектр очікувань Майдану частково виправданий, а повністю він ніколи бути виправданим і не може. Тому я оцінюю результат на виборах позитивно", – сказав політолог.
Директор центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко також підкреслює, що очікування в українців від виборів були різними.
"Думаю, що в підсумку очікування значної частини прихильників Майдану ці вибори виправдали. У всякому разі, цілий ряд тенденцій Майдану на цих виборів був проявлений явно: по-перше, абсолютна більшість в новому парламенті представлятимуть політичні сили і депутати, що підтримують європейську інтеграцію. по-друге, відбулося перезавантаження парламенту на користь партій Майдану. 5 з 6 партій, які за даними екзит-полу проходять в парламент, пов'язані з Майданом. напевно, частина прихильників Майдану розчарована проходженням "Опозиційного блоку". Але було б, напевно, несправедливо, якби інша частина українського суспільства, не підтримала Майдан, не була б представлена в парламенті. З урахуванням нинішньої структури електорату, ці вибори відображають домінування Майдану і різне ставлення до нього. Показово, що навіть в умовах війни й економічної кризи 45% виборців сукупно підтримали президентську партію і партію прем'єр-міністра", – каже експерт.
Він високо оцінив вірогідність створення в парламенті стійкого, широкої парламентської більшості.
"Достатньо високою буде і ймовірність підтримки депутатами тих законопроектів, які просуватимуть президент і уряд. Звичайно, у Верховній Раді будуть особистісні та міжпартійні конфліктні ситуації, але на першому етапі рівень підтримки уряду та президента в цьому парламенті буде істотно вище, ніж в попередньому. звичайно, така ситуація через деякий час зможе помінятися в силу соціально-економічних, політичних причин. у нас буде швидко змінюватися політична ситуація, у тому числі всередині парламенту", – прогнозує Фесенко.
Він не виключає участь у створенні коаліції партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, яка набрала найменшу кількість голосів з усіх партій, що пройшли до парламенту.
"Юлія Тимошенко зараз переживає в постмайданної України певну кризу довіри до себе. Тим не менш, вона намагається знайти свою нішу і роль, але поки їй не вдається це зробити досить успішно. Вона буде шукати відповідну, прийнятну роль в новій українській політиці – іншого вибору у неї немає. Що стосується її участі в коаліції, то це предмет переговорів. Якщо не буде надмірних, проблемних питань і завищених вимог з обох сторін, то "Батьківщина" зможе бути в складі коаліції. Хоча Юлія Тимошенко навряд чи зможе там претендувати на високі посади – вона буде лідером фракції і буде вичікувати час для можливості взяти реванш", – резюмує політолог.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми