Вступ України до НАТО: міфи про перспективу і сувора реальність без членства

Питання про вступ України до лав Північноатлантичного Альянсу знову повернулося до порядку денного. В інтерв'ю одній з німецьких газет Петро Порошенко заявив, що готовий провести референдум про приєднання України до НАТО. Це не перша подібна заява президента за останні два з половиною роки. Раніше Порошенко неодноразово говорив про референдум, але років так через 6-7 після того, як Україна виконає всі необхідні критерії, а армія впритул наблизиться до стандартів НАТО. Після трагічних подій в Авдіївці та загострення бойових дій по всій лінії фронту Порошенко знову заговорив про референдум, за словами експертів, щоб натиснути на західних партнерів. Насамперед на США, адже ескалація на Донбасі почалася відразу після телефонної розмови Трампа з Путіним. У Росії поспішили заявити, що різке загострення бойових дій – зайвий привід для відновлення діалогу Росії з США. В Америці тим часом обмежилися сухим заявою із закликом до "якнайшвидшого припинення бойових дій". Зрозуміло, що в НАТО Україну поки що не чекають. Київ навіть не отримав План дій щодо членства (ПДЧ) з переліком критеріїв, які потрібно виконати, щоб вступити до Альянсу. Та й за статутом Альянсу країну, яка має невирішені територіальні суперечки і конфлікти, до НАТО не візьмуть. Але як елемент тиску на Захід питання референдуму можна використовувати, якщо раптом українське питання (війну на Донбасі і анексію Криму) спробують вирішити без України.

Ще до відомого Бухарестського саміту НАТО, де Україні й Грузії відмовили в ПДЧ, у Києва були досить непогані відносини з Альянсом. Україна підтримала операції НАТО на Балканах, в Києві відкрився перший в Східній Європі Центр інформації та документації НАТО та офіс місії НАТО після підписання Хартії про особливе партнерство та співробітництво. Пізніше тодішній президент Леонід Кучма підписав Програму співробітництва до 2001 року, який 2002 року змінив План дій НАТО-Україна. І хоч 2004 року, щоб заспокоїти Росію, Кучма підписав Указ про те, що метою України більше не є членство в НАТО, Віктор Ющенко, який прийшов йому на зміну 2005 року, повернув у військову доктрину згадка членства України в ЄС і НАТО. Щоправда, соціологія тоді була не весела: за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС в лютому 2005 року, 45% українців висловилися проти вступу України до НАТО.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото прес-служби президента

Ставлення українців до Альянсу не змінилося і напередодні саміту НАТО в Бухаресті 2008 року. Тоді проти вступу України до лав Альянсу були 55,5% ("за" висловилися лише 17,8%). І західні партнери Києва успішно скористалися цими цифрами, заявивши, навіщо ж вам ПДЧ, якщо українці не хочуть до НАТО. А ось за неофіційними даними, проти виступили Німеччина та Франція за попередніми домовленостями з Росією.

За даними останнього соцопитування за грудень 2016 року, понад 47,2% українців підтримують інтеграцію до НАТО ("проти" – 33,6% опитаних). При такому рівні підтримки Україна вже може претендувати на членство в Північноатлантичному Альянсі. І, за словами Петра Порошенка, це рішення українці прийматимуть на референдумі.

Фото прес-служби президента

Хронологія заяв президента Порошенко про вступ України до НАТО

17 травня 2014 року на брифінгу в Кривому Розі:

"Такий референдум не забезпечить єдності на даному етапі, тому його проведення зараз зовсім недоцільно. Референдум остаточно розколе країну".

23 листопада 2014 року на прес-конференції з президентом Литви:

"Рішення про вступ або невступ України до НАТО – це виключно компетенція українського народу. Нами напрацьовано мінімум 6 років напруженої роботи, для того, щоб країна відповідала критеріям як з приводу вступу до Євросоюзу, так і критеріям НАТО. І тільки тоді український народ на референдумі матиме можливість визначитися щодо вступу чи не вступу".

23 квітня 2015 року під час візиту до Франції:

"Питання про приєднання України до НАТО є фундаментальним, я організую референдум, рішення прийме народ".

30 червня 2015 року в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera:

"Час ще не настав. Щоб приєднатися до НАТО, ми повинні відповідати ряду вимог. Ми працюємо над реформами всередині країни. Це буде довгий процес: це займе не менше 6-7 років. Коли ми будемо готові, ми скликатимемо референдум, щоб запитати народ України, повинні ми входити до НАТО чи ні ".

5 вересня 2015 року в інтерв'ю "Голос Америки":

"Відповідати критеріям НАТО те ж саме, що відповідати критеріям членства в ЄС. Вони збігаються на 98%. НАТО – найефективніший механізм безпеки в світі після Ради безпеки ООН. І чи буде зараз членство в НАТО проголосовано, щоб запросити Україну? Ні. І ми повністю це розуміємо. Питання просто було б провокаційним. Україна просила членства? Ні".

22 вересня 2015 року на засіданні РНБО:

"Коли ми створимо всі умови через реформування країни для відповідності України критеріям для членства в НАТО, мною буде прийнято рішення про проведення всенародного референдуму, і таким чином буде зафіксована воля українського народу".

9 липня 2016 року на прес-конференції з генсеком НАТО:

"Ми вважаємо, що наразі ми повинні здійснити реформи, і ми їх проводимо. І після цього український народ вирішить, що йому робити".

2 лютого 2017 року інтерв'ю німецькій газеті Berliner Morgenpost:

"Чотири роки тому лише 16% українців підтримували членство України в НАТО. Зараз – 54%. Як президент я керуюся думкою свого народу і проведу референдум з питання вступу до НАТО. І якщо українці проголосують за, я зроблю все, щоб добитися членства в Північноатлантичному альянсі".

Фото прес-служби президента

За словами директора фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, в разі проведення референдуму про членство України в НАТО він буде виграний. "Це однозначно, тому що після агресії Росії ставлення до НАТО різко змінилося. Раніше більшість населення було проти членства, причому з великим рахунком проти по всіх регіонах, навіть у західному регіоні думки ділилися навпіл і віддавали перевагу нейтральному статусу. Це було в 2012-2013 роках. Після цього думка абсолютно змінилося і зараз майже половина населення за членство в НАТО. Проти, за різними опитуваннями, десь 30-35%. Але якщо говорити про референдум, за нашими останніми даними десь більше 70% проголосують "за". Це не від усього населення, а від тих, хто прийде на референдум. Тому що прихильники членства в НАТО прийдуть на референдум, а ті, хто проти, в більшості ні. Тобто, очевидно, що цей референдум буде виграний з хорошим рахунком. У Порошенка ці дані знають, вони ж не закриті", – сказала "Сегодня.ua" Бекешкіна.

Але варто віддавати собі звіт в тому, що проведення такого референдуму зараз безглуздо. По-перше, в НАТО нас ніхто не чекає. Найяскравіше заяву, що підтверджує це, 2015 року зробив тодішній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер: "Україна, без сумніву, не зможе стати членом ЄС у наступні 20-25 років, і членом НАТО теж".

Пізніше вже на саміті НАТО у Варшаві, де українську делегацію представляв Петро Порошенко, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: "Президент Порошенко дуже чітко заявив на нашій зустрічі, що питання членства не стоїть на порядку денному. Зараз головне – як може Україна відповідати стандартам НАТО, як вона може проводити реформи, і як ми можемо збільшувати оперативну взаємодію між силами України і силами НАТО".

По-друге, країну, у якій є невирішені територіальні суперечки і конфлікти, до НАТО не візьмуть – статут забороняє.

По-третє, наша армія ще не досягла натівських стандартів, щоб претендувати на членство. Як вже раніше писав "Сегодня.ua", на торішньому саміті НАТО в Варшаві Україна представила новий Стратегічний оборонний бюлетень – покроковий план реформування української армії до 2020 року. Тоді заступник міністра оборони України Ігор Долгов сказав "Сегодня.ua", що цей документ можна вважати свого роду Планом дій щодо членства.

Але, по-четверте, ПДЧ з часів Бухарестського саміту ми так і не отримали. А такий документ з чітким переліком вимог для членства надають всім країнам, які офіційно подали заявку на членство після проведення референдуму. Як це було з Планом дій з візової лібералізації, де ЄС прописав умови для скасування віз для українців.

На думку професора політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександра Мотиля, роблячи заяви про референдум щодо НАТО, Порошенко намагається зробити певний морально-політичний тиск на Трампа, який ставить під сумнів фінансування Альянсу. "У цьому контексті Порошенко діятиме так само, як Трамп, і виконуватиме волю свого народу, який хоче членства в НАТО. Таким чином, обидва президенти мають той же інтерес – представляти свій народ. Водночас Порошенко добре розуміє, що шанси на членство нульові, тому що ніхто в НАТО не хоче захищати Україну (як і будь-яку іншу східноєвропейську країну-члена НАТО). Але позитивний референдум або навіть перспектива такого референдуму підсилює його позиції віз-а-віз Заходу: хоче членства не він, а суверенний народ, якому складніше відмовити і чиї надії і побоювання треба якось задовольнити. Може, збільшенням економічної допомоги? Може, поставками зброї? Може, невідкликанням санкцій?" – сказав" Сегодня.ua "Олександр Мотиль.

Його думку поділяє і Ірина Бекешкіна: "По-перше, за статутом, якщо є територіальний конфлікт, претензії, вже не кажучи про війну, то таку країну не приймають. По-друге, потрібен консенсус – рішення приймається консенсусом в НАТО. І що все країни проголосують "за", навіть якщо вони змінять статут... Очевидно, що це (заява Порошенка про проведення референдуму. – Авт.) має характер певного тиску на наших західних партнерів, щоб показати, що українське населення "за" НАТО, а значить, співробітництво з НАТО потрібно максимально розширювати".