Вступ України до ЄС: терміни й умови

Україні таки дозволили подати заявку на членство в ЄС – Європарламент прийняв резолюцію. "Відповідно до ст. 49 Договору про ЄС, Грузія, Молдова та Україна мають європейську перспективу і можуть подавати заявки про прийом до ЄС за умови дотримання принципів демократії, поваги до основних свобод, прав людини і нацменшин та гарантування верховенства права", – сказано в ній. Також у ЄС згодні прискорити процес лібералізації візового режиму, щоб потім і зовсім його відмінити. За словами глави МЗС Словаччини Мирослава Лайчика, кордони з ЄС для українців можуть відкритися вже до кінця 2014-го. Але як в Україні так і в ЄС чудово розуміють, що за один день ми в ЄС не ввійдемо. І справа навіть не в економічних критеріях з прийому в ЄС (див. інфографіку – Авт.). За словами політологів, головна затримка з політичними вимогами – на їх виконання може піти 7-10 років.

ВИМОГИ. Напередодні президентських виборів кандидати хором говорять про рух України до ЄС та перспективу членства вже через 10-11 років, хоча в підписаній нами Угоді з ЄС такої перспективи не було. Однак зараз процес вперше зрушився з мертвої точки. По суті, політичні вимоги прийняття України до Євросоюзу за "Копенгагенськими критеріями" і економічні за Маастрихтським договором прописані в Угоді про асоціацію. Але, як показує практика, від підписання цього документа до реального членства в ЄС може пройти не один десяток років. Достатньо згадати досвід Туреччини: у 1960-му вона підписала Угоду, через три роки подала заявку, яку розглядають вже... 51 рік.

ПІДТЯГНУТИ ЕКОНОМІКУ. За словами експертів, у питанні з Україною все може піти набагато швидше, але нам треба виконати зобов'язання. Причому економічні критерії, що висуваються до країни, котра бажає стати членом ЄС, нам під силу. "Україна їх може виконати за рік. З поточним дефіцитом бюджету ми поки не дотягуємо до євростандартів (повинно бути не більше 3%, у нас – 4,4% у 2013 році. – Авт.). А ось за показником рівня держборгу ми цілком вписується в рамки (повинно бути не більше 60% ВВП, у нас – 40%. – Авт.). По сальдо платіжного балансу (у Маастрихтському договорі такого пункту немає, але Рада ЄС, Єврокомісія і МВФ вимагають скорочувати різницю експорту-імпорту товарів і послуг до 3-5% ВВП – Авт.) показники до кінця року покращаться до вимог ЄС (за 2013-й дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу у нас склав 9% ВВП. – Авт.). Щодо прибутковості держоблігацій Україна наближається до показників Греції з 7,5% річних, але є ж і Німеччина з прибутковістю в 2%. А при подачі заявки будуть враховуватися показники саме таких країн як Німеччина", – вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПОЛІТИКА. Складніше буде з виконанням політичних умов. "Світовий досвід показує, що часовий розрив між підписанням Угоди та подачею заявки коливається в межах 7-10 років. За цей час Україна зможе виконати політичну частину умов прийняття до ЄС. Найскладніше нам буде підвищити рівень розвитку демократії, провести реформи (люстрацію і т. д.) і прийняти закон про права нацменшин", – вважає політолог Володимир Фесенко.

Росія прибере війська, якщо Україна...

Після переговорів у Женеві в Мережі поповзли чутки, що Україна там "здала" Крим. У Facebook політактивіст Павло Нусс написав, що під час чотиристоронніх переговорів нібито підписали таємний документ, за яким Україна визнає федеративний статус Криму в обмін на виведення російських військ. Але учасники переговорів цю інформацію одразу ж спростували. "Ми не обговорювали питання Криму. Але воно залишається в таких же розбіжностях, як і в день, коли ми перші застосували санкції проти РФ", – заявив Держсекретар США Джон Керрі. За словами Яценюка, разом з міжнародним співтовариством Україна і надалі буде "крок за кроком відбивати Крим". Як розповіли "Сегодня" джерела, близькі до переговорного процесу, питання визнання півострова за Росією в Женеві піднімалося, але марно: "Про це сказав глава російського МЗС Сергій Лавров. Але сторони відмовилися навіть слухати пропозиції про визнання Криму у складі РФ, не кажучи вже про підписання документів".