Підсумки зустрічі "нормандської четвірки": дорожня карта, поліцейська місія і "формула Штайнмаєра"

20 жовтня 2016, 08:25

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Від сьогодні на Донбасі має запрацювати всеосяжне припинення вогню; альтернативи "нормандського формату" немає; глави МЗС "нормандської четвірки" повинні затвердити проект "Дорожньої карти", почнуться переговори за такими чотирма пунктами розведення сил на Донбасі, РФ підтримала розміщення на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ

На першу після річної перерви зустріч лідерів "норманді" в Берліні Володимир Путін, як завжди, запізнився майже на годину і привіз з собою крім глави МЗС РФ Сергія Лаврова, "санкційного" Владислава Суркова. Це, в перекладі з дипломатичної мови, свого роду ляпас Україні. Зрозуміло, що в складі офіційних дипломатичних делегацій "санкційні" особи літати можуть, але факт того, що саме Суркова вважають архітектором анексії Криму, сепаратизму і подальшої російської інтервенції на Донбас, ніхто не відміняв.

Реклама

Як і прогнозували напередодні берлінсько-нормандської вечері офіційні особи і експерти, лідери "норманді" зустрілися звірити годинники – якихось гучних підсумків немає. До того ж, зустріч проходила після бомбардувань Росією і режимом Асада цивільних об'єктів в Алеппо, які світ назвав злочином проти людяності, пригрозивши Кремлю розширенням санкцій. І, на перший погляд, загрози на Путіна подіяли – сторони домовилися забезпечити довгостроковий режим припинення вогню в Сирії для доставки гумдопомоги постраждалим мирним жителям.

Щодо Донбасу підсумки такі: за місяць напрацювати "Дорожню карту" – покроковий план імплементації "Мінських угод"; розгорнути збройну поліцейську місію ОБСЄ і провести вибори за "формулою Штайнмаєра".

"Нормандський формат": як все починалось

За два з половиною роки пройшло більше 30 раундів переговорів, 7 зустрічей голів МЗС і чотири зустрічі лідерів "чотирьох"

Старт "нормандського формату" переговорів в чотирикутнику Німеччина-Франція-Україна-Росія було покладено 6 червня 2014 року в Шато-де-Бенувіль в Нормандії (Франція) під час святкування 70-ї річниці висадки союзників. Він прийшов на зміну "женевському формату" між США, ЄС, Україною і Росією (а пізніше – ОБСЄ), що зайшов в глухий кут.

Реклама

Два роки тому в червні канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд, незважаючи на критику своїх колег в ЄС, особливо з боку Польщі та Великої Британії, взяли на себе роль лідерів у питанні врегулювання війни Росії проти України, яка ще тільки почалася тоді. Тоді ж, 6 червня, в Нормандії Петро Порошенко вперше за час агресії зустрівся з Володимиром Путіним і потиснув йому руку. В цілому перші переговори лідерів "нормандського формату", що тільки стартував, носили, скоріше, ознайомлювальний характер, оскільки тривали не більше 15 хвилин.

Після цього сторони створили Тристоронню контактну групу (ТКГ), яку з української сторони очолив другий президент Леонід Кучма. Але хто ж знав, що друга зустріч Порошенка з Путіним в Мінську 26 серпня і друге рукостискання пройде на тлі Іловайського котла і відкритої інтервенції російської регулярної армії. Тоді президент РФ точно знав, що Україна – на гачку, тому піде на все, щоб врятувати своїх хлопців. Підсумком цих домовленостей стало підписання перших Мінських угод.

Другій зустрічі лідерів "норманді" 16-17 жовтня 2014 року в Мілані передувало ухвалення Верховною Радою з вимкненим табло законів про особливий статус (який передбачає механізм проведення виборів на Донбасі) та амністії. В Італії лідери Німеччини, Франції, України та Росії домовилися реалізувати "Мінськ-1" і провести місцеві вибори на окупованому Росією Донбасі за українським законодавством.

Але і перші "Мінські домовленості", як і документи, напрацьовані в "женевському форматі", розсипалися, як картковий будиночок. Підсумком третьої 16-годинної зустрічі лідерів "норманді" 12 лютого 2015 року в Мінську знову-таки під час свідомо програшних для України умов Дебальцівського котла стало підписання других "Мінських угод". Хтось називає їх свідомо програшними для України, хтось – мировою угодою, яка може допомогти повернути окупований Донбас Україні. Але факт залишається фактом – за більш ніж півтора року дії "Мінська-2" жоден з 13-ти його пунктів так і не було виконано.

За час дії других Мінських угод лідери "Нормандія" встигли зібратися рівно один раз в Парижі 2 жовтня 2015 року. Підсумком стала безуспішна реалізація супровідного до "Мінську-2" "плану Мореля". Названий він був на честь французького дипломата П'єра Мореля – колишнього координатора політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи, який передбачав фактичну легалізацію бойовиків і російських найманців шляхом проведення виборів на Донбасі. Насправді ж архітекторами "плану Мореля" вважаються заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд і заступник глави МЗС РФ Григорій Карасін.

Реклама

На зміну "плану Мореля", щоб хоч якось зрушити "Мінськ" з мертвої точки, прийшла "формула Штайнмаєра". За задумом глави німецького МЗС, спочатку Росія повинна була виконати свою частину Мінських угод (припинити вогонь, поставки озброєнь і військових, і вивести свої війська з Донбасу), потім на Донбасі відбулися б вибори, і тільки потім Україна б отримала контроль над кордоном. Все начебто відповідає букві "Мінська", адже там в такій же черговості все і написано. Тільки відновлення контролю України над кордоном за логікою речей має відбутися до виборів, щоб у Росії не залишилося ні найменшого шансу перекинути на Донбас техніку, солдатів і ДРГ.

Паралельно з "формулою Штайнмаєра" прийшла і "Дорожня карта". Її, як неодноразово повідомляв "Сегодня.ua", повинні були узгодити на вчорашній зустрічі лідерів "норманді" в Берліні. "Дорожня карта" повинна була стати покроковим планом реалізації кожного пункту других "Мінських угод" з чіткими часовими рамками і відповідальними за її виконання або невиконання сторонами. Але, як правильно сказав в інтерв'ю "Сегодня.ua" колишній представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний, "Дорожня карта" по дорозі пропала за непотрібністю".

    "Якщо немає самої концепції, в даному разі це можна називати Угодою про врегулювання конфлікту, то жоден план – "Дорожня карта" – не працюватиме"

"Дорожня карта" – це план виконання якоїсь, скажімо, концепції, стратегії, – пояснює "Сегодня.ua" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. – Тобто, спочатку формується ідея, а потім – покроковий план реалізації цієї ідеї з якимись термінами. Якщо немає самої концепції, в даному разі це можна називати Угодою про врегулювання конфлікту, то жоден план – "Дорожня карта" – не працюватиме".

Бомбардування Алеппо: нові санкції чи подальше умиротворення ворога?

У тому числі саме тому, що "Дорожню карту" ніяк не могли узгодити, вчорашню зустріч у Берліні за вечерею довго не підтверджували. Адже на вищому рівні, розшифровуючи складний дипломатичну мову, можна зустрічатися, коли є результати, про які після такої зустрічі можна заявити громадськості. Першим 11 жовтня переговори лідерів "Нормандія" офіційно анонсував посол Росії у Франції Олександр Орлов. Вже наступного дня, 12 жовтня, голова МЗС України Павло Клімкін все спростував. Офіційні Париж і Берлін вирішили взагалі промовчати, а російські ЗМІ з посиланнями на джерела в дипколах написали, що, навіть якщо вечеря в Берліні і буде, то Володимир Путін туди не поїде. Про це кремлівська преса заговорила після відмови Франсуа Олланда прийняти Путіна у себе в Парижі. ЗМІ і експерти сприйняли такий жест Олланда ляпасом на адресу Путіна за бомбардування Росією цивільних об'єктів в Алеппо.

"Якщо ми зараз пройдемо дорогу від кримського інциденту (коли Росія звинуватила Україну в прориві нібито української ДРГ до Криму. – Авт.) через шанхайський саміт (саміт G20 в Китаї. – Авт.) до затримання Сущенка в РФ (українського журналіста Романа Сущенка, якого звинувачують в шпигунстві. – Авт.), то ми розуміємо, що ситуація дуже напружена. Якщо до цього додамо: а) доповідь щодо MH17 (доповідь Міжнародної слідчої групи 28 вересня, в якій говориться, що лайнер був збитий зенітною ракетою серії 9М38 російського комплексу "Бук". – Авт.); б) сюди ж додамо бомбардування Алеппо (20 вересня російська авіація завдала удару по гуманітарному конвою Червоного хреста і Червоного півмісяця. – Авт.). Очевидно, стане зрозуміло, що ручкатися (з Путіним. – Авт.) буде дуже складно. На тлі цього – заяви політичного керівництва Франції про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто влаштував бомбардування Алеппо. Далі пригрійте це ще наближенням виборчої кампанії в Німеччині і Франції, і стане очевидним, що питання ручкання може спровокувати вибух, який з завдання "нормандської четвірки" вирішити ситуацію, може поглибити цю кризу. Тому отриманий варіант говорити, але не бачити один одного і бажано не подавати руки. Тому що після того, що сталося, дуже складно знайти в собі сили подати руку", – вважає Роман Безсмертний.

Реклама

Підливали масла у вогонь і публікації в західній пресі, де йшлося про можливість розширення санкцій проти Росії за ініціативою США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Але, всупереч очікуванням, зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу в Люксембурзі 17 жовтня не закінчилася консолідованою пропозицією або рішенням розширити санкції проти Росії за бомбардування сирійського Алеппо. Як заявила голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні, в порядку денному є лише санкції проти сирійського режиму і можливість їх розширення. Ймовірно, що рішення про розширення санкцій проти режиму Башара Асада буде прийнято на дводенному саміті ЄС в Брюсселі, який стартує вже сьогодні.

"Нові санкції вимагають одностайності серед країн-членів ЄС і, як відомо, в ЄС зараз немає такого одностайної думки навіть щодо вже діючих санкцій проти Росії. Крім того, Сирія далеко... – сказав в інтерв'ю "Сегодня.ua" професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль. – Але я думаю, США можуть розширити нинішні санкції, щоб вони включали більше обмежень на поїздки (для високопоставлених осіб, винних у бомбардуваннях Алеппо. – Авт.), більше кредитних обмежень (для російських компаній. – Авт.) тощо. Можливо, вже настав час розпочати публічні дискусії про можливість "відрізати" доступ Росії до SWIFT. Путін повинен розуміти, що таке відключення можливе".

Прес-секретар німецького канцлера Штеффен Зайберт напередодні вечері в Берліні анонсував, що лідери Франції та Німеччини озвучать Путіну сторони, відповідальні за бомбардування сирійського Алеппо. А сама Меркель не стала приховувати, що розглядає всі варіанти, включаючи і посилення режиму санкції проти Росії. І, фактично, запросивши Путіна до Берліна на переговори, Захід дав йому останній шанс.

Берлін-2016: зустріч заради зустрічі чи кінець "нормандського формату"?

Як і прогнозував в своєму блозі для "Сегодня.ua" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, на вечерю до Берліна в резиденції Меркель Путін запізнився на цілу годину. Біля машини на червоній доріжці президента РФ зустріла не тільки Ангела Меркель міцним рукостисканням на камери, але і активісти з українськими та сирійськими прапорами. Одні принесли "закривавлених" іграшкових ведмедиків і шматки цегли, скандуючи "Путін – геть", інші – наспівували знамениту кричалку харківських ультрас, яку виконували навіть сирійці.

Що цікаво, ні на камери, ні без них руки Путіну не подали Франсуа Олланд і Петро Порошенко. Встигнувши провести переговори в трикутнику Німеччина-Франція-Україна, поки Путін спізнювався, переговори "чотирьох" стартували тільки о 20:00 (за київським вечором) – з півторагодинним запізненням.

"У відомстві федерального канцлера відбудеться зустріч в "нормандському форматі", де будуть Путін, Олланд, Меркель і Порошенко, яка потім продовжиться в форматі робочого обіду. Це буде обговорення України. І потім, по завершенні української частини, вже, швидше за все, це буде досить пізно ввечері, Путін, Меркель і Олланд продовжать розмову, обговорюватиметься Сирія", – говорив напередодні прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Але, в підсумку, "робочий обід" плавно переріс в дуже пізню робочу вечерю – переговори лідерів "нормандської четвірки" за зачиненими дверима тривали більше чотирьох годин. За цей час знімки з початку переговорів за круглим столом облетіли всі новинні сайти і журналісти змогли розгледіти по ліву руку від Путіна його помічника і за сумісництвом архітектора анексії Росією Криму та війни на Донбасі Владислава Суркова. До речі, Сурков – в санкційному списку Заходу, куди його включили ще за анексію Криму.

"Дорога Федеріка Могеріні! Чи не могли б ви прокоментувати присутність Суркова в Берліні і Матвієнко в Швейцарії (спікер Ради Федерації, яка також під санкціями після анексії Криму Росією. – Авт.)? Санкції мають значення?" – написала в своєму Twitter голова фракції "зелених" в Європарламенті Ребекка Хармс.

Як пояснили "Сегодня.ua" джерела в українських дипколах, про присутність Суркова на переговорах в Берліні стало відомо ледь не останньої миті. "Ті, хто заїжджав, – заїжджали за одноразовими візами", – пояснив уже після переговорів Петро Порошенко.

Але на присутність Суркова в Берліні, за протоколом, дала згоду українська сторона. І, знову-таки, в перекладі з дипломатичної мови, – це ляпас Україні з боку Росії, мовляв, бачите, Захід для нас на будь-які поступки йде. І, як напередодні писали наближені до Суркова політтехнологи, головне завдання Росії на "нормандських переговорах" – "примусити Україну до виконання політичної частини Мінських угод і прямого діалогу з "республіками" Донбасу. Без надійних гарантій виконання Києвом пунктів про особливий статус , закону про вибори і амністії, будь-які домовленості з питань безпеки не можуть бути досягнуті".

Адептам Суркова вторив голова французького МЗС Жан-Марк Еро: "Мета саміту в "нормандському форматі" – змусити Україну просунутися в питанні статусу Донбасу і закону про вибори на його окупованій частині. Учасники саміту вимагатимуть від України детальних зобов'язань щодо статусу Донбасу і календаря проведення таких виборів".

"Коли чую від деяких французів, що Україна повинна домовитися з РФ щодо Донбасу, у мене тільки одне запитання: щодо Сирії ви вже з ними домовилися?" – написав у своєму Twitter постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

Та й Порошенко до Берліна приїхав не один, а разом із заступником глави АП Костянтином Єлісєєвим і голоаою МЗС Павлом Клімкіним. І як заявляв напередодні Єлісєєв, Петро Порошенко на зустрічі "нормандської четвірки" повинен озвучити п'ять ключових пунктів, від яких Україна не відступить. "Перший, – щоб місія ОБСЄ отримала контроль над кордоном, а Росія вивела всі війська з Донбасу. Також необхідно вирішити питання щодо звільнення заручників і політичних в'язнів. Четверта вимога – забезпечення можливості провести вибори на Донбасі згідно з українським законодавством при контролі з боку ОБСЄ. П'ятий пункт – ліквідація всіх фейкових структур "ЛНР" і "ДНР", – говорив Єлісєєв.

Пєсков тим часом так само напередодні прогнозував хід переговорів по-своєму: "В даному разі мета – саме подивитися, де ми знаходимося, і констатувати, що саме нам заважає виконати Мінські угоди. Від "нормандського процесу" ніхто не відмовлявся (хоча вже як півроку звучать заяви, що "нормандський формат" "мертвий". – Авт.), ніхто не відмовлявся від Мінських угод. Останнім часом велися досить інтенсивні експертні переговори в Мінську, але говорити про те, що там вдалося вийти на якийсь позитивний результат, до жаль, не доводиться. Проте, враховуючи, що пройшов рік з моменту минулої зустрічі в Парижі, вважаємо за доцільне зібратися".

Проте, на відміну від Еро, голова німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр віднедавна в питанні реалізації Мінських угод на стороні України. Після голосування ключових переможних для нас резолюцій в ПАРЄ він визнав, що проведення виборів на Донбасі можливо тільки після виконання Росією безпекових пунктів Мінських угод.

Підсумки і прогнози: "Дорожня карта", вибори за "формулою Штайнмаєра" і поліцейська місія ОБСЄ

Поки лідери "норманді" чотири години розмовляли за зачиненими дверима, в бібліотеці резиденції Меркель для журналістів накрили стіл – годували сосисками, картопляним супом і Брецель з кавою. І їжі і напоїв було досить багато, адже були всі передумови, що лідери можуть повторити рекорд лютневих мінських переговорів – засідати 16 годин поспіль. І ці побоювання почали підтверджуватися, коли сторони близько опівночі оголосили перерву. Але, як вже потім з'ясували журналісти, які очікували результатів зустрічі, перерва вирішили оголосити лише на півгодини, щоб після цього закінчити переговори лідерів "норманді" буквально через 15-20 хвилин. Інші навіть жартували, що перервУ слізно просив оголосити голова російського МЗС Сергій Лавров – аж надто йому палити захотілося.

Близько першої години ночі за Києвом переговори в резиденції Меркель таки завершилися, і Порошенко вийшов на прес-конференцію до українських журналістів в посольстві України в Німеччині. Свою промову він розпочав з жарту про "єдину погану новину для української делегації – що "Динамо" програло". "Перш за все, для вас є дуже погана новина, яка засмутила всю нашу делегацію, це програш "Динамо". Ми міцно тримали за них кулаки. Ми впевнені в тому, що футбольні перемоги України ще попереду (Київське "Динамо" програло "Бенфіці" з рахунком 0:2. – Авт.)", – пожартував президент.

В цілому, за його словами, програш "Динамо" – це єдина погана новина, жодних документів лідери "Нормандія" не підписали, і підписувати не збиралися, а підсумком переговорів стало:

- від сьогодні на Донбасі має запрацювати чергове всеосяжне припинення вогню;

- альтернативи "нормандському формату" немає;

- до кінця листопада голови МЗС "нормандської четвірки" повинні затвердити проект "Дорожньої карти", яка складатиметься з трьох блоків: безпекового, політичного і гуманітарного. Також вона гарантуватиме реалізацію і "Мінська-1", і "Мінська-2";

- після завершення розведення сил в Петрівському, Золотому і Станиці Луганській (де будуть встановлені цілодобові спостережні пости СММ ОБСЄ), почнуться переговори за такими чотирма пунктами розведення, де обов'язково буде присутнє Дебальцеве

- РФ підтримала розміщення на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ;

- сторони обговорили так звану "формулу Штайнмаєра", яка має на увазі критерії, за якими визначатиметься легітимність проведення виборів в окремих районах Донбасу;

- потрібно знайти консенсус з питання особливого статусу Донбасу і механізму переходу влади на окупованому Донбасі Україні після місцевих виборів там (про це заявила Ангела Меркель на підсумковій прес-конференції).

Як вже раніше писав "Сегодня.ua", ще задовго до переговорів в Берліні у російської сторони було своє бачення реалізації "Мінських угод", як і свій варіант "Дорожньої карти". В цілому він зводився до так званої "формули Штайнмаєра". Кілька тижнів тому спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік заявляв: "У робочій групі з політичних питань обговорювалися модальності місцевих виборів в ОРДО і ОРЛО за "формулою Штайнмаєра", а також питання амністії". І, як пояснили в посольстві Німеччини в Україні, "формула Штайнмайера" має на увазі одночасне прийняття Верховною Радою у другому читанні поправок до Конституції, за якими Донбас отримає особливий статус, і проведення там місцевих виборів.

Щоправда, деякі депутати Європарламенту запевнили "Сегодня.ua", що ні на які поступки Кремлю в плані реалізації Мінських угод ЄС не піде. "Перш ніж здійснювати будь-які політичні дії, повинні бути виконані компоненти з безпеки. Це ясно для Європи, і це має бути ясно для Росії. І, звичайно ж, ці компоненти з безпеки повинні бути реалізовані відповідно до міжнародних правил і процедур", – запевнив "Сегодня.ua" європарламентар Майкл Боні.

"Перш ніж здійснювати будь-які політичні дії, повинні бути виконані компоненти з безпеки. Це ясно для Європи, і це має бути ясно для Росії"

Але до реалізації так званої "формули Штайнмаєра" ще потрібно дійти, адже два роки дії "Мінських угод" так і не принесли головного результату – припинення вогню – на фронті продовжують гинути наші хлопці. "Переговори в Берліні завершені. Озброєна місія ОБСЄ повинна з'явитися на Донбасі. У теорії все чудово. І дуже здорово, що Порошенко, Меркель і Олланд змусили Путіна підтвердити, всі зобов'язання. Є тільки одна проблема – поки що це все красиві слова. На Донбасі нічого в короткостроковій перспективі мінятися не буде. Озброєна місія ОБСЄ – це всього лише красива обгортка. Не більше того", – написав вночі в своєму Facebook нардеп від БПП Вадим Денисенко.

До того ж, все ускладнюється очікуванням результатів президентських виборів в Штатах, а також виборів в Німеччині і Франції наступного року. І, за словами Романа Бесмертного, вчорашня зустріч в Берліні ризикує стати останньою. "Може статися так, що це остання зустріч "нормандської четвірки" в нинішньому форматі (після виборів біля керма в Німеччині і Франції можуть опинитися вже не Меркель з Олландом. – Авт.). Може трапитися так, що це взагалі остання зустріч "нормандської четвірки". В даному разі доречно ставити питання і про формат, і про зміст, і про перспективи того, що ми називаємо "нормандською четвіркою", мінським процесом, "Мінськими домовленостями", – вважає колишній представник України в політичній підгрупі ТКГ.

Уже давно в українському політикумі та експертному середовищі існує пропозиція щодо переходу від "нормандського формату" до так званого "будапештського" – США-Україна-Велика Британія-Росія. "З моєї точки зору," нормандська четвірка "- не зовсім правильна, там повинні бути підписанти Будапештського меморандуму", – заявляв раніше нардеп від БПП Мустафа Джемілєв.

   "Нормандський формат" рано чи пізно повинен прийти до того, щоб включити туди Штати"

Але правда і в тому, що Велика Британія не горить бажанням брати участь в "будапештському форматі" переговорів з Росією. Це в інтерв'ю "Сегодня.ua" підтвердив і директор з питань зовнішньої політики лондонського Центру європейських реформ (CER) Ян Бонд. Чого не скажеш про Штати – вони стають неформальним учасником поки ще "нормандських переговорів". "Як може єдина наддержава в світі не бути залучена до процесу, який безпосередньо стосується її безпеки? У цьому сенсі "нормандський формат" рано чи пізно повинен прийти до того, щоб включити туди Штати. Особливо, якщо Путін наполягає на тому, що війна з Україною – це насправді конфлікт з США", – сказав в інтерв'ю "Сегодня.ua" професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

Фото прес-служби президента

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти