Нормандські переговори: що пішло не так і чому Німеччина і Франція кваплять з виборами на Донбасі

Сьогоднішні переговори на рівні глав МЗС "нормандської четвірки" в Берліні в черговий раз не принесли результату. За словами глави українського МЗС Павла Клімкіна, на зустріч до німецької столиці російська сторона приїхала зі своїми варіантами законопроектів про місцеві вибори на Донбасі. Їх Клімкін категорично і в ультимативній формі відкинув. На що, за інформацією джерел Сегодня.ua близьких до переговорного процесу, російська сторона відкинула можливість розгортання на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ. Зійшлися боку лише на те, щоб збільшити чисельність сьогоднішньої моніторингової місії ОБСЄ і розгорнути додаткові бази дислокації СММ. Все це, по попереднім задумом, має допомогти забезпечити безпеку в регіоні для проведення виборів.

ВИБОРИ І КОРДОН. За кілька днів до зустрічі в Берліні заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін заявив: "У Росії є необхідні пропозиції. Підготовлено цілий сет пропозицій, які будуть розглянуті на міністерській зустрічі".

Безпосередньо перед початком переговорів на віллі "Борзиг" глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив сподівання на досягнення учасниками переговорів компромісу щодо політичної частини Мінських угод, а саме – про підготовку до проведення виборів на окупованому Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Через годину після початку зустрічі джерела Сегодня.ua, близькі до переговорного процесу, розповіли, що російська сторона приїхала зі своїми чернетками законопроектів про місцеві вибори на Донбасі. "Росія і підтримувані нею бойовики наполягають на мажоритарній системі виборів. Крім того, на їхню думку, результати виборів повинен встановлювати якийсь їх ЦВК, суперечки повинні вирішуватися в якихось їх судах. А найголовніше – вони хочуть вибірково допускати до виборів українські партії і ЗМІ. Що, по суті, означає взагалі не допустити", – сказав нам джерело близьке до переговорного процесу.

Вже після закінчення переговорів на прес-конференції Павло Клімкін підтвердив, що російська сторона дійсно привезла з собою кілька варіантів законопроектів про вибори: "Я сказав пану Лаврову, що ми самі в змозі написати українське законодавство. Ми не потребуємо радах в контексті того, як це буде написано і які принципи до цих законів будуть закладені. Таким чином, це питання залишається таким, яким у нас немає жодного реального прогресу".

За інформацією нашого джерела, у відповідь на це російська сторона навідріз відмовилася обговорювати можливість залучення на Донбас збройної поліцейської місії ОБСЄ. Хоча раніше генсек ОБСЄ Ламберто Заньєр заявляв про готовність обговорювати питання. "Що вдалося більш-менш узгодити, так це можливість збільшення чисельності нинішньої СММ ОБСЄ і збільшення їх баз дислокації. Правда, російська сторона категорично проти допуску ОБСЄ до кордону", – додало наш джерело.

За словами Павла Клімкіна, Україна запропонувала триступеневий план, який містить організацію ряду баз СММ, з яких можна буде контролювати кордон, забезпечувати розміщення відповідного обладнання, щоб контролювати точки ризику. "Зокрема, автомобільні і залізничні дороги. І, звичайно, розмістити представників ОБСЄ в пунктах пропуску з нашого боку. Ми у співпраці з ОБСЄ вважаємо, що це має працювати досить ефективно, щоб перебити постійний трафік регулярних військ, найманців, військової техніки, боєприпасів, які йдуть з території Росії. Без цього говорити про подальше політичному процесі, включаючи підготовку до виборів, неможливо. Ми домовилися, що моніторингова місія ОБСЄ надасть нам кілька нових пропозицій в сфері безпеки", – заявив Клімкін.

Тобто, в найближчі пару днів ОБСЄ повинна представити своє бачення "трехступенчатого українського плану" щодо забезпечення безпеки на Донбасі. Якщо з його допомогою вдасться забезпечити стійке перемир'я, можна говорити про можливі вибори на Донбасі. Після вчорашніх переговорів у Берліні Франк-Вальтер Штаймайер багатозначно натякнув, що чекає прогресу в цьому питанні в найближчі пару місяців. Як писав Сегодня.ua. офіційні Берлін і Париж підштовхують Україну до прийняття закону про вибори на Донбасі до кінця червня, адже в липні ЄС знову буде продовжувати санкції проти Росії. І це, за задумом офіційного Брюсселя, повинна бути остання пролонгація: з наступного року в разі проведення виборів на Донбасі обмеження планують поступово послаблювати.

ІНТЕРЕС ПАРИЖА І БЕРЛІНУ. Напередодні переговорів глав МЗС "нормандської четвірки" в Берліні, майже непоміченим пройшов вчорашній візит канцлера Німеччини Ангели Меркель в Москву. Ні на офіційних сайтах Кремля і офісу канцлера, ні в німецькій і російській пресі немає інформації про подробиці візиту. Була лише суха заява прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова напередодні: "Дійсно, ми очікуємо канцлера ФРН в Москві 10 травня. Дійсно, відбудуться переговори Меркель і Путіна в Кремлі і в вузькому складі, і в більш розширеному".

У торік 10 травня Ангела Меркель також літала в Москву, щоб вшанувати пам'ять загиблих у Другій світовій і разом з президентом РФ поклала вінок до Могили невідомого солдата. За відсутності офіційних повідомлень не складно здогадатися, що причина візиту німецького канцлера в Росію в цьому році мало чим відрізняється від торішньої. Рік тому Меркель з Путіним віч-на-віч обговорювали війну на Донбасі. І, візит Меркель напередодні сьогоднішніх переговорів у Берліні з Донбасу, говорить про те, що вчора в Кремлі питання Донбасу також піднімалося.

Правда, на відміну від ситуації минулого року, положення Ангели Меркель в Берліні кілька похитнулося на тлі міграційного кризи і падіння рейтингу її партії. Згідно з останнім опитуванням німецького науково-дослідного інституту Emnid, рейтинг блоку консервативних партій ХДС / ХСС ("Християнсько-демократичний союзу" і "Християнсько-соціального союзу") впав до 32% з 41,5% отриманих на останніх парламентських виборах в 2013-му. І це напередодні чергових парламентських виборів в Німеччині в 2017-му. Більш того, за даними того ж опитування Emnid, зростає підтримка у опозиційної партії "Альтернатива для Німеччини": зараз за неї б проголосували 13% виборців, хоча в 2013-му на останніх парламентських виборах її результат був 4,7% і вона не подолала 5% прохідний бар'єр.

"Альтернатива для Німеччини" славиться своєю антиєвропейської та антиісламської політикою. Крім того, пару днів назад на сайті цієї політсили з'явилася новина про те, що сьогодні 11 травня вони направлять резолюцію в уряд федеральної землі Баден-Вюртемберг про скасування антиросійських санкцій. Зрозуміло, що навіть якщо такий документ буде підтриманий, перспектив для прийняття парламентом Німеччини у нього немає. Але сигнал тривожний, особливо на тлі того, що 28 квітня Національні збори Франції (Нижня палата) вже прийняла аналогічну резолюцію авторства депутата з партії Ніколя Саркозі Маріані Тьєррі. Як вже раніше писав Сегодня.ua, Тьєррі – один з 10 французьких депутатів, які в червні минулого року з офіційним візитом відвідали анексувати Росією Крим. Після цього Тьєррі виключили з ПАРЄ.

У бесіді з Сегодня.ua глава парламентської групи дружби "Франція-Україна" Національних зборів Франції Ремі Поврос ще раз підтвердив, що резолюцію ще повинен схвалити Сенат (Верхня палата парламенту Франції – Авт.): "Але уряд (навіть якщо Сенат схвалить резолюцію – Авт.) не повинно її виконувати. І МЗС Франції вже сказав минулого тижня, що скасування санкцій не відбудеться, поки Росія повністю не виконає Мінські угоди", – сказав Сегодня.ua глава парламентської групи дружби "Франція-Україна" Національних зборів Франції Ремі Поврос.

З огляду на прийдешні парламентські вибори в Німеччині і президентські у Франції в наступному році, президенту Франсуа Олланду і Ангелі Меркель дуже потрібно показати успішний результат по Мінському процесу свого виборця. До того ж, після розгромної результату проросійської партії Марін Ле Пен на місцевих виборах, вона все більше зближується з політсилою Ніколя Саркозі, яка симпатизує Кремлю. "І цей союз для Олланда вже критичний з точки зору позиції по Росії. У Меркель в Німеччині є свої популісти. Потрібно пам'ятати, що на торгівлі з Росією німецький бізнес заробляв шалені гроші. Тепер додаєш сюди трохи пропаганди і те, що знову ж таки відбувається в Україні (з реформами – Ред.) і виходить гримучий коктейль. Я б не переоцінював тут роль Кремля. Але я точно знаю, що Кремль не буде економити на маслі, підливаючи його в вогонь. У Німеччині у Кремля є свої союзники. Для України це говорить про одне: формула "час працює на нас" стає дуже крихкою. У підсумку ми маємо серйозну загрозу зміни політичних пріоритетів у Франції і Німеччині", – написав у своєму блозі для Сегодня.ua екс-віце-прем'єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук.