Зустріч Єрмака і Козака: з чим Київ і Москва їдуть на переговори до Берліна

10 вересня, 16:44

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Режим припинення вогню зірвано, процес обміну полоненими заблокований, РФ висуває все нові ультиматуми - ситуація в глухому куті

У п'ятницю, 11 вересня, в Берліні зустрінуться політичні радники лідерів "нормандського формату". Переговори кілька разів переносили. Востаннє – через нібито термінове відрядження помічника французького президента. Зустріч політрадників в Берліні повинна підготувати переговори міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки", ну і, нарешті, лідерів України, Росії, Франції та Німеччини.

Реклама

Але очікувати якихось проривів від переговорів в п'ятницю, 11 вересня, на думку експертів, не варто. Надто вже різні у Києва і Москви підходи до врегулювання ситуації на Донбасі. Українські переговірники їдуть говорити про зрив перемир'я, відповідальність Москви і обмін полоненими. Росія ж наполягатиме на виконанні політичної частини Мінських домовленостей.

Сайт "Сьогодні" розбирався, з чим Київ і Москва їдуть на переговори до Берліна, в чому зіткнення позицій не уникнути, ну а де все-таки можливий компроміс.

Ультиматуми Кремля

На підсумковій пресконференції 20 травня Володимир Зеленський дав "нормандському формату" і Мінському процесу рік на прорив. Інакше – вихід України з "Мінська" і план "Б". Відлік пішов з 9 грудня 2019 року – з першої зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна в Парижі. На календарі вересень, до означеного дедлайну три місяці. Але, здається, що підходи Києва і Москви стали ще більше відрізнятися, а першу скрипку в дипломатичній сутичці веде не Україна.

Востаннє радники лідерів "нормандського формату" бачилися 3 липня в Берліні. Зустріч закінчилася ультиматумом Кремля: до 6 липня Україна мала представити в Тристоронній контактній групі (ТКГ) проєкт змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу.

Реклама

Другий ультиматум Росії пролунав на засіданні ТКГ 19 серпня. Москва зажадала від Києва змінити пункт 4 постанови ВР "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році", в якому йдеться про неможливість провести вибори в тимчасово окупованих Росією Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей.

В інтерв'ю сайту "Сьогодні" заступник голови української делегації в ТКГ Олександр Мережко чітко сказав, що закріплення особливого статусу Донбасу в українській Конституції не буде. Міняти свою постанову про призначення чергових місцевих виборів Верховна Рада також навряд чи буде, оскільки виборча кампанія офіційно стартувала, а закон зворотної сили не має.

Чергова "зрада"

Ні перший, ні другий російський ультиматум Україна, природно, не виконала. А проросійські бойовики порушили режим припинення вогню, який дотримувався з 27 липня (вперше такий тривалий за всі шість років війни). Українська армія зазнала втрат. Заблокувала Росія і процес обміну полоненими. Здавалося, перед зустріччю радників в Берліні ситуація в глухому куті, якби не рішення позачергового засідання ТКГ.

Переговори у форматі відеоконференції скликали за ініціативою України. Після того, як ватажок "ДНР" Денис Пушилін пригрозив відкрити прицільний артилерійський вогонь по українських позиціях біля Горлівки, а наші зміцнення біля населеного пункту Шуми назвав "незаконно зведеними спорудами", проросійські бойовики таки зірвали перемир'я і вбили українських військовослужбовців.

Однак рішенням засідання ТКГ стало "Спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора від ОБСЄ", що відразу ж здійняло хвилю обурення в ЗМІ і соцмережах. Досі без відповіді запитання, а з ким, власне, інспектування? З проросійськими бойовиками? З кадровими російськими військовими?

Реклама

Трохи пізніше в ОПУ пояснили, що юридично інспекцію проводять не сторони військового конфлікту, а посередник – ОБСЄ, в супроводі представників сторін.

"Якщо хтось не розуміє можливого механізму такого інспектування, рекомендуємо освіжити в пам'яті історію діяльності СЦКК, а також пункт 2 Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей – ту частину, яка визначає сторони на лінії розмежування, і яка дісталася Україні в спадок від деяких "великих "дипломатів", – йдеться в новині на сайті ОПУ.

СЦКК – загальний центр з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін – почав роботу 26 вересня 2014 року, відразу після підписання "Мінська-1". Але в грудні 2017-го 75 російських офіцерів, які входили до складу СЦКК, повернулися до РФ. Москва, таким чином, вийшла зі складу СЦКК в односторонньому порядку, а фіксація порушень режиму припинення вогню повністю лягла на плечі СММ ОБСЄ.

Ні в першій, ні в другій новині на сайті ОПУ за підсумками вчорашньої відеоконференції ТКГ так і не пояснюється, з ким же насправді відбуватиметься спільне патрулювання.

У коментарі сайту "Сьогодні" голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук розповів, що скандальне спільне патрулювання, яке мало пройти сьогодні, зірвали бойовики.

Реклама

За словами аналітика Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, єдині легітимні члени в СЦКК на сьогодні – українські офіцери.

"СЦКК ДНР" курсував по окупованій території, але членом реального СКЦЦ не був. Ніхто їх в переговорному процесі не визнавав. До сьогодні. Поява на інспектуванні Якубова – "керівника представництва ДНР в СЦКК" (в СЦКК немає такого представництва) – це надання цього клону ваги і суб'єктності", – вважає Марія Золкіна.

У пропрезидентській фракції "Слуга народу" під куполом думки також розділилися. Єгор Чернєв (2014-го пішов на фронт добровольцем), член комітету ВР з питань цифрової трансформації, пише в своєму Facebook:

"Можна тільки уявити, як будуть почувати себе бійці 503 батальйону морської піхоти ЗСУ, коли по їх позиціях будуть прогулюватися бойовики".

Богдан Яременко, член комітету ВР з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, стриманіший в оцінках. За його словами, йдеться про одноразову верифікацію.

"У присутності представника місії ОБСЄ, представник СЦКК (але який саме представник – російський офіцер чи проросійський бойовик – нардеп не пояснює. – Авт.) наблизиться до наших позицій на відстань, яке дозволить розглянути їх в бінокль. Одночасно це робитиме і наш представник по відношенню до російських позицій. Чи є це визнанням ОРДЛО? Росіяни фактично поставили під сумнів діяльність місії ОБСЄ. Тому представники ОБСЄ, які першими піддалися на російський тиск стосовно цієї процедури, заявили, що нинішня акція верифікації буде одноразовою і не стане прецедентом для повторення в інших місцях", – пише в своєму акаунті в Facebook Богдан Яременко.

Позиції України

За словами експерта Центру глобалістики "Стратегія XXI" Олени Снігир, Україна повинна дотримуватися своєї позиції – Мінські домовленості повинні реалізовуватися в безпековій частині – вимагати виведення і роззброєння незаконних збройних угруповань, допуску представників СММ ОБСЄ на всю окуповану територію і продовження процесу звільнення полонених.

"Україна може зайняти жорсткішу позицію. Звичайно, Росія шантажуватиме ескалацією, вестиме жорсткі переговори і постійно шантажуватиме зривом цих переговорів. Але, схоже, що українська владна команда не має готовності протистояти російському тиску", – каже сайту "Сьогодні" Олена Снігир.

На думку експерта, на зустріч до Берліна ми їдемо з гіршими позиціями, ніж вони були ще вчора вранці, тому що ми погодилися на ще одну поступку – спільне патрулювання.

"А ОБСЄ що, вже не заслуговує на довіру? Адже ОБСЄ має підтвердити або спростувати якісь побоювання сторін. Виходить, що Росія ставить під сумнів спроможність ОБСЄ, а Україна і саме ОБСЄ на це погоджується, ось що прикро. Насправді ми бачимо низку послідовних тактичних поразок України, які вже отримують досить загрозливих масштабів. Логічно, що вони призведуть до ураження стратегічного плану. До того, що ми погодимося, що Росія – посередник. Фактично ми вестимемо переговори з бойовиками. Після цього відновлення статусу сторін конфлікту буде неможливе, і міжнародна підтримка України може перетворитися на політику міжнародного "умиротворення" України. А далі це все може набути загрозливих форм пошуку компромісу всередині країни, для просування необхідного Росії і бойовикам політичного порядку денного", – вважає Олена Снігир.

За словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, базисом для завтрашньої зустрічі в Берліні стане виконання результатів паризького саміту (зустрічі лідерів "нормандського формату" 9 грудня 2019 року в Парижі. – Авт.).

"Повертаючись до їхнього тексту, ми констатуємо, що частково було виконано перший пункт про припинення вогню. Але, зрозуміло, від кого насамперед залежить припинення вогню – від російської сторони. Тобто ми бачимо, що в певний момент Росія може дати команду припинити вогонь, і дотримуватися перемир'я вона буде доти, доки їй це вигідно. Коли ми говоримо про політичне рішення врегулювання конфлікту, тут також є абсолютно діаметрально протилежні бачення сторін. Представники України бачать це, як рішення між Росією і Україною. Тобто в якийсь момент РФ повинна відмовитися від продовження війни. Росія ж вкладає в це політичне рішення прямі переговори між ОРДЛО і центральною владою України з виконанням політичної частини Мінських домовленостей в тій послідовності, як вони прописані в самому тексті", – сказав сайту "Сьогодні" Олексій Мельник.

Нагадаємо, з півночі 27 липня на Донбасі діяв безстроковий режим припинення вогню, який проросійські бойовики зірвали якраз перед зустріччю політрадників лідерів "нормандського формату" в Берліні:

Всі подробиці в спецтемі Інспекція позицій в Шумах

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти