Все для фронту: скільки отримає українська армія в 2016 році

8 грудня 2015 8:04

Ігор Ветров

На фронт дадуть менше грошей, ніж очікувалося. Експерти: потрібна стратегія

Витрати на оборону і безпеку України наступного року можуть сильно збільшити. Міністерство фінансів у проекті Державного бюджету на 2016 рік пропонує виділити на ці потреби до 100 млрд грн. Майже половина цієї суми – 49,8 млрд – повинна піти на забезпечення Збройних сил. Однак Міністерство оборони має намір домагатися фінансування у розмірі 57 млрд грн, оскільки саме такі кошти, на думку військових, дозволять підвищити грошове утримання контрактників. Втім, в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони кажуть, що міністерство ще не витратило всіх грошей, які виділялися в році, що минає.

Реклама

ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ. На початку минулого тижня Мінфін оприлюднив проект Держбюджету на наступний рік. Документ був опублікований без доповнень, за якими можна судити про конкретні витрати для кожного міністерства, проте в уряді вже повідомили, що на оборону і безпеку нашої країни в майбутньому році планується витратити 100 млрд гривень.

У свою чергу, секретар РНБО Олександр Турчинов уточнив, що 100 млрд грн будуть виділені безпосередньо із загального фонду держбюджету. Ще 13 млрд будуть забезпечені за рахунок спеціального фонду та державних гарантій. У сумі, за словами Олександра Турчинова, витрати на оборонний сектор в наступному році складуть 113 млрд грн, або 5% від ВВП. "РНБО затвердила оборонний бюджет нашої країни. Відповідно до Стратегії нацбезпеки та Військової доктриною – це 5% від ВВП. Це той мінімум, який дозволить нам протистояти агресії", – заявив журналістам Олександр Турчинов.

Проти суми в 100 млрд не заперечують і у Верховній Раді. За словами члена парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука ("Народний фронт"), комітет не підтримав би той варіант бюджету, в якому витрати на сектор безпеки були б менше, ніж в 2015 році. "Минулого року було 90 млрд. У наступному – 100. Тобто членів комітету така ситуація влаштовує", – уточнив Тимчук. Він пояснив, що вказана сума призначена на всі силові структури, включаючи Збройні сили.

ЩО ОТРИМАЄ АРМІЯ. У неділю начальник Генштабу Віктор Муженко заявив, що з 1 січня планується збільшення грошового утримання військовослужбовців. Він зазначив, що контрактник отримуватиме близько 7000 грн, командир бригади – 14000, командир батальйону – 12000, командир роти – 10000, а командир взводу – 9000 грн. Втім, як уточнили в Генштабі, таке збільшення можливе в тому випадку, якщо уряд і Верховна Рада візьмуть до уваги позицію Міністерства оборони, яке просило виділити в 2016 році на потреби армії 57 млрд грн (2,5% ВВП). "Поки ж нам виділяють всього 49,8 млрдгрн (2,2% ВВП). А от сума в 57 млрд якраз і дозволяла підняти зарплату контрактникам до 7000 (зараз бійцям у зоні АТО платять в середньому 5-6 тисяч. – Авт.)", – пояснили в Генштабі. Відзначимо, що в 2015 році загальні витрати на функціонування армії також становили близько 50 млрд грн.

Реклама

У Генштабі розповіли, на що саме Міноборони збиралося витратити ці гроші. Так, у пропозиціях МОУ з 57 млрд грн планувалося направити 30,4 млрд на грошове утримання військовослужбовців, а 12 млрд – на розвиток озброєнь. А ось Кабмін готовий направити на ці ж цілі 24,6 і 10,6 млрд грн, відповідно. При цьому інші фінансові пропозиції Міноборони залишилися практично без змін. "Міністр оборони Степан Полторак не погодився з варіантом у 49,8 млрд і не підписав його. Ми будемо домагатися фінансування у розмірі 57 млрд, тим більше що ця сума підтримана парламентським комітетом з питань нацбезпеки і оборони", – заявили в Генштабі.

ЩО ГОВОРЯТЬ ДЕПУТАТИ. Дмитро Тимчук, у свою чергу, зазначив, що опублікований варіант Держбюджету містить лише загальні показники, а розподіл коштів по конкретних статтях ще не розглядалося. Він звернув увагу на те, що Міністерство оборони не витратило дуже багато коштів, виділених у 2015 році. "Наприклад, в міністерстві рапортують, що здали близько 700 квартир для військовослужбовців, а в реальності прийнято від сили 200. При цьому Кабмін виділив кошти на закупівлю 2,5 тисячі квартир. Тобто з 1 мільярда 140 мільйонів гривень, станом на листопад, освоєно всього 119 мільйонів. За чиєюсь злочинній недбалості до вересня кошти взагалі не витрачалися. Це коли в країні йде війна, кошти на оборону видирається із соціальної сфери, а на фронті завжди чогось не вистачає. Я не знаю, чому так відбувається, але думаю, в цій ситуації конкретні посадові особи мають понести конкретну відповідальність", – пояснив Тимчук.

За його словами, спеціально для того, щоб з'ясувати це питання, на засідання комітету з питань нацбезпеки і оборони, яке відбудеться 9 грудня, запрошений замміністра оборони Юрій Гусєв. "Ми повинні зрозуміти, чому Міноборони не витрачає виділені кошти, а вже потім приймає рішення по бюджету", – пояснив Тимчук.

Не пропусти!
Французькі вболівальники переплутали Бухарест і Будапешт. Їх прийняли за українців
Французькі фани приїхали до Бухареста замість Будапешта

До слова, 24 листопада Юрій Гусєв заявив, що йде у відставку, і вже передав міністру оборони відповідну заяву. Свої дії Гусєв пояснив у Facebook підготовленою на нього "інформаційною атакою": "За моїми даними, планується розширена прес-конференція, на якій мене будуть звинувачувати у причетності до корупційних схем під час підготовки до Євро-2012 і в тому, що фірми моєї дружини витісняють виробників, отримуючи контракти в Міноборони". При цьому Гусєв підкреслив, що не мав відношення до організації Євро-2012, а його дружина не є засновником якихось фірм.

Після такої заяви колеги і товариші Гусєва влаштували в інтернеті флешмоб, закликаючи його змінити рішення. Швидше за все, це здобуло свою дію, оскільки 25 листопада помічник міністра оборони Юрій Бірюков повідомив в Facebook, що "відставки Гусєва немає і не передбачається". "Юра написав заяву про відставку десь в середині лютого. Відразу вступаючи на посаду. Віддав мені, і ось лежить воно в мене... А мою заяву про складання повноважень теж написано при вступі на посаду", – пояснив при цьому Бірюков.

Реклама

Менше, ніж очікувалося. У кожному разі, ні 49, ні 57 млрд грн і близько не відповідають початковим бажанням військових. Як уже писала "Сегодня", у вересні Міноборони направило в Кабмін бюджетний запит на 2015 рік у розмірі 86,9 млрд грн. Причину такого різкого внаслідок скорочення фінансування ніхто толком не пояснив. На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, це могло статися тому, що Міністерство оборони не може конкретно сформулювати пріоритети у своєму розвитку на найближчі три-п'ять років, тому Мінфін і Мінекономіки визначили фінансування, виходячи з прогнозних показників, а не реальних потреб армії. "У нас не прийняті держпрограми розвитку озброєнь і збройних сил. Тому абсолютно незрозуміло, які орієнтири ставить перед собою армія в наступному році. Відповідно, ми навіть не можемо оцінити ризики, який несе в собі саме такий рівень фінансового забезпечення", – пояснив Згурець.

І все ж, на його думку, бюджет ЗСУ в обсягах 49-57 мільярдів означає як мінімум "зменшення уваги до розвитку високотехнологічних видів озброєнь, таким, як авіація і ППО, які потребують великих витрат". "Європейський досвід говорить, що для нормальної підготовки одного солдата потрібно $ 100 000, а збройні сили чисельністю в 100 тисяч чоловік коштують $ 10 млрд на рік. Це розрахунки для армій таких країн, як Німеччина чи Польща. Чисельність нашої армії – 250 000", – уточнив Сергій Згурець. Виходить, що їм необхідно, за західними мірками, $ 25 млрд (591 млрд грн), тобто в 10 разів більше, ніж зараз...

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти