Повернення до "будапештського формату": шанс на мир в Україні чи чергова утопія

Слідом за візитом до Берліна міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і глава Офісу президента Андрій Єрмак поїдуть і до Парижа. Дата поки не називається, але станеться це до зустрічі голів МЗС "Нормандської четвірки", яку 2 червня в Берліні анонсували Кулеба і його німецький колега Гайко Маас. Цікаво, що напередодні візиту української делегації до Берліна на порталі американського аналітичного центру Atlantic Council вийшла стаття віцепрем'єр-міністра і представника України на переговорах в Мінську Олексія Резнікова про необхідність повернення до "будапештського формату". Експерти вважають, що таким чином Офіс Володимира Зеленського намагається повернути до переговорів США. Але чи погодиться Росія?

Що таке "будапештський формат"

Всі, хто говорять про "будапештський формат" або формат "Будапешт+", так чи інакше ґрунтуються на Будапештському меморандумі. Документ підписали 5 грудня 1994 року. В обмін на здачу Україною ядерного потенціалу підписанти меморандуму – Росія, Велика Британія і США (до яких пізніше приєдналися Франція і Китай) – надавали Києву свої гарантії безпеки. Так вважалося до весни 2014 року.

Після анексії і окупації Росією Криму та початку прямого військового вторгнення на Донбас виявилося, що всі шість пунктів Будапештського меморандуму абсолютно не зобов'язують його підписантів захищати Україну від військових посягань інших держав. Єдине, що точно передбачає меморандум, – це скликання консультацій його підписантів. Але юридичних механізмів, як підписанти повинні діяти, якщо на Україну напали, в документі немає.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У квітні 2014 року Україна скликала консультації підписантів Будапештського меморандуму. Зібралися на той момент міністр закордонних справ України Андрій Дещиця, держсекретар США Джон Керрі і міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг. Голова МЗС РФ Сергій Лавров від участі відмовився, заявивши, що Росія не порушувала Будапештський меморандум, оскільки не загрожувала Україні ядерною зброєю.

У квітні 2014 року Україні також вдалося вийти на "женевський формат". У Женеві 17 квітня зібралися Андрій Дещиця, Джон Керрі, високий представник ЄС Кетрін Ештон і Сергій Лавров. Сторони навіть підписали заяву з чотирьох пунктів, але жоден з них Росія так і не виконала.

Будапешт чи Будапешт+

За шість років війни з Росією майже всі українські політики пропонували повернутися до "будапештського формату" на основі Будапештського меморандуму. 2016 року, будучи президентом, на основі Будапештського меморандуму Петро Порошенко пропонував створити формат "Женева+" щодо повернення Криму. За словами експертів, пропозиції про створення "будапештського" або формату "Будапешт+" були і в передвиборчих програмах партій на парламентських виборах 2019 року. Говорили про це і в "Слузі народу". Але ніколи ще такі ідеї, по-перше, не сприймалися на Заході, а по-друге, в Росії.

Навіщо ж про "будапештський формат" знову заговорили? І головне, чи погодиться на це Росія? У своїй статті Олексій Резніков пише, що спочатку переговори в "будапештському форматі" можна вести і без Росії. Але який тоді сенс?

"Я б був дуже обережний, намагаючись замінити "нормандський формат" "будапештським". Росія і Путін особисто беруть участь, часто не дуже продуктивно, в "нормандському форматі" з Францією, Німеччиною та Україною. Але в квітні 2014 року, коли Україна скликала зустріч міністрів закордонних справ на основі Будапештського меморандуму, прийшли міністри закордонних справ США і Великої Британії. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього не зробив. Чи візьме участь Росія в "будапештському форматі" сьогодні? Сумніваюся", – сказав сайту "Сьогодні" Стівен Пайфер.

До того ж, за словами члена правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Анни Шелест, свого часу Вашингтону пропонували офіційно приєднатися до переговорного формату. Тоді Курт Волкер ще був спецпредставником Держдепу з українського питання, і в США відповіли, що цього поки вистачить. Однак після відходу Волкера його місце продовжує пустувати, а Штати і президент США Дональд Трамп з головою занурилися в свої внутрішні проблеми і передвиборчі перегони.

"Чому зараз в Україні вважають, що ситуація змінилася і США раптом в рік виборів будуть готові приєднатися? Я не бачу, які для цього є оптимістичні основи. Щоб просто поговорити про формат? Все, що є в Будапештському меморандумі, – це консультації, які і так скликаються. Британці про це постійно говорять, французи... Я навіть від деяких політиків чула, що до "будапештського формату" вони хочуть ще й Китай, адже він же підписант. Для мене Будапешт – це мінус Німеччина. Що це тоді дасть? Або ви хочете зробити "будапештський формат" + Німеччина? До того ж, без Росії це не матиме сенсу. Росія теоретично може погодитися. Для неї це буде навіть краще. Це буде розмивання переговорних форматів, як це було свого часу в Боснії. Коли плодяться переговорні формати, це дає агресору можливість маніпулювати", – сказала сайту "Сьогодні"Анна Шелест.

Нагадаємо, за підсумками переговорів в Берліні 2 червня голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що жодних прямих переговорів Києва з проросійськими бойовиками на Донбасі не буде: