Російська Федерація стягує війська. Переговори у "нормандському" і "мінському форматі" зайшли в глухий кут. Режим припинення вогню в зоні проведення Операції об'єднаних сил порушений. З Донбасу все частіше надходять відомості про загибель українських військовослужбовців. У столиці та прикордонних регіонах формуються партизанські бригади на випадок повномасштабного вторгнення військ держави-агресора. У вітчизняному повітряному просторі з'явилися американські і британські літаки-розвідники.
За словами голови центру досліджень "Пента", політолога Володимира Фесенка те, що відбувається, можна назвати найсерйознішим загостренням протистояння між Росією і Україною за всю каденцію президента Володимира Зеленського. 8 квітня президент особисто відправився на передову, щоб на власні очі побачити те, що відбувається в зоні ООС.
"Сьогодні" шукають відповідь на питання про те, чи загрожує нам війна. І навіщо Кремлю ініціювати новий виток військового протистояння.
У чому причина загострення
Найнеприємніше в цій ситуації в тому, що неясно, навіщо Росія нарощує військову присутність. Для неї подібні переміщення військ – дороге задоволення. В прямому сенсі. Це витрати, які не заплановані держбюджетом. Масштабні військові навчання також не планувалися на весну цього року. Тобто діють росіяни не просто так. Але навіщо? Найчастіше експерти – українські та зарубіжні – називають такі причини:
- вибори до Держдуми у вересні 2021: кращим результатам партії влади допомогла б невелика, але переможна війна, наприклад, з Україною;
- Росія категорично проти наміру Києва прискорити вступ до НАТО. Нещодавно Володимир Зеленський озвучив ці наміри;
- можливо, посиленням агресії РФ шантажує Сполучені Штати, які намагаються заблокувати "Північний потік – 2" буквально за кілька метрів до фінішу
В українських експертів ці версії не знаходять підтвердження. А ось які здаються дуже ймовірними:
- Росія тисне на Україну, щоб змусити виконувати мінські угоди так, як це зручно Кремлю;
- Москва перевіряє на міцність нового президента США Джо Байдена.
Зі зброєю – за водою для Криму
Днями впливовий аналітичний центр в області міжнародних відносин Atlantic Council з'ясував думку про військове загостренні на Сході України відомих на Заході експертів.
"Росія нарощує чисельність військ у північній частині Криму і вздовж східного кордону України. Метою може стати захоплення Маріуполя або каналу в Херсонській області, по якому вода з Дніпра постачалася до Криму", – не виключає директор Євразійського центру при Atlantic Council Джон Гербст .
Разом з тим старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд передбачає, що дії Кремля обумовлені вересневими виборами до Держдуми РФ: "Улюбленою передвиборчою тактикою Путіна є військова перемога", - каже Аслунд.
Військова істерія вже не вперше допомагає Росії мобілізувати прихильників Путіна під час виборчої компанії. Але українські експерти сумніваються, що нарощування військового контингенту держави-агресора на кордонах з Україною пов'язане з виборами.
"Виборча компанія в Росії ще навіть не стартувала. До виборів (вони призначені на вересень) ще півроку. Наступати на Україну, щоб повернути воду до Криму і виграти вибори – Кремль, найімовірніше, не стане. Такі дії були б нелогічними", – наголошує Володимир Фесенко.
А директор Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов уточнює:
"Кремль не піде на повномаштабні військові дії. Росія член ООН, член Радбезу ООН. У Москві розуміють яких втрат через подібні дії можуть зазнати її міжнародно-економічна та дипломатична політика".
/ Фото: Getty Images
Бази НАТО як привід для війни
Не розглядають українські експерти і версію про те, що ймовірною причиною ескалації військового конфлікту між Росією і Україною стали заяви нашої держави про бажання вступити до НАТО. Адже наразі йдеться лише про висловлення намірів з української сторони. Сам Північноатлантичний альянс поки не відреагував жодними конкретними кроками.
"У Москві чудово розуміють, що навіть якщо цей сценарій коли-небудь стане реальністю, це відбудеться не скоро", – наголошує Карасьов.
Шантаж Заходу заради "Північного потоку – 2"
І тут знову проблема! Версія про те, що брязкання зброєю біля кордонів України обумовлене спробою тиску Росії на США і захистом "Північного потоку – 2", зустрічає свої резонні контраргументи.
"Річ у тім, що керівництво США продемонструвало гнучкий підхід до вирішення питання щодо "Північного потоку – 2". Найімовірніше, американці, як і раніше, чинитимуть санкційний тиск на Німеччину і РФ. Але врешті-решт об'єкт добудують. Адже Німеччина на цьому наполягає. Загалом, у цьому питанні все залежатиме від відносин між Заходом і Росією. Думаю, що до військової ескалації конфлікту в Україні "Північний потік – 2" відношення не має", – вважає Фесенко.
Примушення до миру
Вадим Карасьов вважає, що Росія тисне на Україну, оскільки застопорилися переговори щодо мінських угод.
"У тому, що відбувається, немає нічого нового. Кремль намагається примусити Україну до виконання мінських угод на своїх умовах і закріпити в Конституції особливий статус Донбасу. Крім того, не дозволяє нам заморозити конфлікт за зразком Придністров'я. Не випадково російські пропагандисти зараз активно проводять паралелі з ситуацією в Грузії 2008 року. Мовляв, ми повинні примусити Україну до миру", – вважає Вадим Карасьов.
Аналогічної точки зору дотримується і Володимир Фесенко. "Військова ескалація – традиційна тактика Кремля в умовах кризи у переговорному процесі. До того ж в Москві відчувають сильне роздратування через те, що Володимир Зеленський не йде на поступки, що його не вдається переграти. Вони ж всі вважали його хлопчиком.
За словами експерта, в січні у відповідь на непоступливість української сторони Росія зірвала переговори у "нормандському форматі". А з другої половини січня де-факто порушила перемир'я і активізувала бойові дії на Донбасі.
Перевірити Байдена на міцність
На думку експертів, не можна відкидати й бажання російського керівництва перевірити на міцність нового господаря Білого дому. Особливо на тлі загального погіршення відносин між Кремлем і Вашингтоном.
З одного боку, в Москві хотіли подивитися, як Байден відреагує на ситуацію в Україні. З іншого, там грає роль особиста образа. Байден публічно назвав Путіна вбивцею. Кажуть, особисті мотиви у відносинах з господарем Кремля часто грали важливу роль.
"Природно, в Москві образилися. Ось і вирішили показати Байдену "кузькіну мать", шляхом концентрації військ на наших кордонах", – зазначає Фесенко.
Як зазначає Фесенко, Америка відреагувала дуже оперативно – зовсім не так слабо, як 2014 року. Байден провів телефонні переговори із Зеленським. Ціла низка високопоставлених американських чиновників – від радника з нацбезпеки президента США до міністра оборони і держсекретаря – зв'язалися з керівництвом Офісу українського президента.
"Показово, що голова об'єднаного комітету начальників штабів США розмовляв не тільки з українським колегою, але і з російським. Отже, американці послали Кремлю сигнали про те, якими негативними можуть бути наслідки для РФ в разі вторгнення до України", – зазначає політолог.
Байден не вводитиме санкції проти "Північного потоку-2" / Фото: Reuters
Чи відповість Америка росіянам у разі агресії
Ні, воювати за нас США не стануть. В цьому експерти одностайні. Але вони можуть надати дипломатичну і організаційну допомогу. Від добре відомих санкцій – до нестандартних і поки що малопрогнозованих рішень. Хороша новина в тому, що до військового протистояння, ймовірно, не дійде.
Експерти так само вважають, що зусилля, докладені США для стримування російського агресора, дають нам підстави сподіватися, що повномаштабного військового конфлікту очікувати не варто. "Зараз йде тонка гра нервів і м'язів", – вважає Карасьов.
А Фесенко наголошує, що Росія і США зараз з'ясовують, хто сильніший. За його словами, зараз вони поводяться як альфа-самці у тваринному світі. Також Фесенко наводить дані американської розвідки про те, що в російських військових підрозділах, які зосереджені на кордоні РФ і України, немає польових госпіталів. А це означає, що поки росіяни до повноцінної війні не готуються.
Є й поганий сценарій
Втім, госпіталів не було і 2014 року. Вони з'явилися пізніше. Тому не можна зовсім відкидати поганий сценарій. Він полягає у тому, що Росія може спробувати загнати в оточення основні сили армії України. Буде новий котел – як в Іловайську або Дебальцевому. Потім росіяни спробують змусити українську владу підписати мінські угоди у новій редакції. Вадим Карасьов не виключає такого розвитку подій.
Показово, що регулярні частини армії РФ підтягуються до України відразу з трьох боків – південь (Крим), схід (Ростовська область) і північний схід (Воронезька область). Також, за даними джерела "Сьогодні", українська сторона, стурбована агресією, також стягує до південно-східних регіонів значну кількість своїх підрозділів і техніки. "Все, що у нас ще їздить і стріляє, – все перекинуте на схід", – стверджує наше джерело.
Точно так же колишній президент Петро Порошенко підписував мінські угоди після Дебальцевого. Тепер Путін, мабуть, домагатиметься введення на Донбас своїх миротворців. Тобто, по суті, легалізації військової присутності у так званих "ДНР" і "ЛНР". Директор Євразійського центру при Atlantic Council Джон Гербст так само вважає, що Росія прагнутиме до легалізації перебування своїх військових частин в "республіках". У нових мінських угодах також можуть бути закріплене постачання прісної води до Криму.
Раніше сайт "Сьогодні" повідомляв, де і як Росія стягує війська до українського кордону. Також, як ми писали, за даними Міноборони України, Кремль розмістив 28 тактичних груп біля східного кордону нашої країни. Про те, як президент Володимир Зеленський 8 квітня відвідав позиції української армії на Донбасі через загострення бойових дій, дивіться в сюжеті: