Військова допомога Україні: чому Захід зараз не хоче йти на поставки озброєнь

10 березня 2015, 19:19

Дар`я Нинько , Олексій Біловол

На думку експертів, вирішальним фактором стане виконання Мінських угод

За підсумками вчорашньої зустрічі з президентом США Бараком Обамою президент Європейського Союзу Дональд Туск заявив про те, що ЄС і США єдині у своїй позиції щодо України. Зокрема, мова йде про повне виконання Мінських угод і готовність не скасовувати санкції відносно Росії доти, поки це не буде досягнуто. При цьому, рішення щодо поставок США летальної зброї Україні президентом Обамою так і не було прийнято.

Реклама

Американської зброї поки не буде

Президент США Барак Обама раніше заявляв, що "можливість поставки летальних оборонних озброєнь є одним з тих варіантів, які розглядаються", але підкреслював, що остаточне рішення не прийнято.

Однак президент США зробив ставку на дипломатичні та економічні способи врегулювання ситуації на Сході України.

Як стало відомо сьогодні зі слів посла Німеччини в США Петера Віттіга, Барак Обама ще місяць тому вирішив не поставляти Україні летальну зброю. За словами дипломата, Обама прийняв таке рішення після зустрічі з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Реклама

Як повідомив Віттіг, Обама погодився з главою німецького уряду в тому, що важливо "дати певний час дипломатичним і політичним зусиллям" щодо врегулювання конфлікту.

Про те, що на разі в поставках летальної зброї Україні немає необхідності, заявив і міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хеммонд. Однак, політик не виключив, що Лондон в майбутньому може здійснити поставки зброї в Україну.

"Поточна обстановка не передбачає поставок летальної зброї (в Україну – ред.), але ситуація динамічно розвивається, і ми не виключаємо цього в майбутньому", – заявив він.

Експерти: Всі визначить імплементація Мінських угод

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський рішення Обами не поставляти летальну зброю Україну називає неостаточним. На думку експерта, остаточне рішення буде прийнято після того, як стане ясно, спрацювали чи нові Мінські домовленості.

Реклама

"Я так розумію, в питаннях постачання зброї на Обаму вирішальний вплив справила пані Меркель, яка, по суті, є співзасновником кампанії з мирного вирішення конфлікту в Україні. І їй не з руки зізнаватися в тому, що домовленості Мінськ-2 не те, що буксують, але вже відбуксовують назад. І хочеться остаточно або переконатися, або зруйнувати міф про те, що Путін готовий на якесь мирне вирішення цього конфлікту", – сказав Сунгуровський.

У тому, що рішення тимчасове, згоден з Сунгуровським і політолог Олександр Палій. Експерт зазначає, що зараз з боку США виходять протилежні сигнали на адресу України.

"З одного боку, йдеться про готовність навчання наших військових... в тому числі і з західним озброєнням. Британія вже прийняла рішення, а США ще в процесі відправки інструкторів. І одночасно з цим в США дають ще один шанс для виконання Мінських угод. Тобто вони пробують ще, чи працює мирна стратегія з Росією, хоча я думаю, що вони, швидше за все, переконаються, що вона не працює", – сказав Палій.

Політолог зазначає, що ситуація з постачанням зброї може дуже швидко змінитися, адже частина американського політикуму вже налаштована на таке рішення.

"Всіма діями США показують, що вони не хочуть йти на поставки озброєнь, поки є шанс вирішити конфлікт мирним шляхом. Але якщо ситуація не буде вирішена, вони демонструють готовність до більш серйозних кроків, аж до поставок озброєння в Україні", – сказав експерт.

Реклама

Крім того, Палій підкреслив, що в Обами та Меркель зберігається єдина позиція щодо того, що Санкційний тиск на Росію потрібно зберігати, а при ескалації конфлікту – посилювати.

Політолог Андрій Міселюк теж пов'язує рішення Обами з його переговорами з Меркель.

"Вони не зацікавлені в тому, щоб після поставок зброї конфлікт перейшов у нову якість, і всі колишні договори виявилися б зруйнованими. Тому логічно, що Європа блокувала постачання озброєння до України в найближчому майбутньому, для того щоб реалізувати Мінські домовленості в повному обсязі", – сказав він.

Однак, експерт також упевнений, що рішення про постачання Україні американської летальної зброї досі "на столі" в Білому домі.

Як заявив політолог Володимир Фесенко, Європа і частина США побоюються, що поставка озброєння спровокує новий виток військового протистояння між Україною та Росією. Однак, експерт також упевнений, що рішення не постачати зброю все ж тимчасове.

В тренді
Чому звільняють Степанова? Шмигаль відповів
В тренді
Українці в пастці. Зеленський відреагував на форс-мажор у Непалі
Володимир Зеленський на нараді в Офісі президента
В тренді
Кива знову захищатиме дисертацію? У Авакова приголомшили заявою
Ілля Кива на вулиці під Верховною Радою

"Американські джерела, причому абсолютно різні, включаючи і керівника американської розвідки, – всі вони говорять про те, що в разі якісно нової ескалації конфлікту в Україні Україна отримає зброю", – сказав Фесенко.

Як зазначив політолог Вадим Карасьов, Україна отримує нелетальну зброю і від США, і від ряду інших країн. Що ж стосується летальної – то в цьому питанні ставка була зроблена на дипломатичне вирішення конфлікту.

"Зараз наші партнери розраховують на дипломатичне вирішення конфлікту в Донбасі, тому зараз від них чекати масштабної летальної зброї не варто, як і масштабної військової допомоги. Треба враховувати, що у нас є свій військово-промисловий комплекс, який може виробляти зброю", – сказав Карасьов.

На думку експерта, поки залишається надія на невійськове вирішення конфлікту і на імплементацію Мінських угод, очікувати поставок летального озброєння не варто.

Замість зброї – санкції

Замість поставок летальної зброї США продовжили термін дії низки обмежувальних заходів відносно Росії на рік.

Санкції стосуються як ряду російських компаній енергетичного, фінансового та оборонного секторів, так і окремих росіян, жителів Криму і бойовиків. Під санкції потрапили банк "Росія", Банк Москви, Внешэкономбанк, Газпромбанк, ВТБ, Россельхозбанк, компанія "Роснефть", підприємство "Базальт", Феодосійська нафтокомпанія, концерн "Радіоелектронні технології", компанія "Созвездие", НВО машинобудування, концерни "Алмаз-Антей", "Калашников", КБ Приладобудування, компанія "Уралвагонзавод", ВАТ "НОВАТЕК", ТОВ "Авіа Груп" (Шереметьєво), ТОВ "Авіа Груп Норд" (Санкт-Петербург), ІнвестКапіталБанк, Собинбанк, банк "Північний морський шлях", ТОВ "Стройгазмонтаж", ТОВ "Трансойл", "Стройтрансгаз Холдинг". США заморозили військові зв'язки з Росією, відмовилися співпрацювати з нею в галузі боротьби з наркотиками, а потім і в космосі, за винятком проекту МКС.

Не відстає і ЄС – про готовність Союзу ввести додаткові санкції відносно Росії заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

"Одне очевидно: якщо Мінськ не буде працювати, тоді держави-члени ЄС і Єврокомісія готові до жорсткіших санкцій", – сказала Меркель.

Умовою скасування обмежувальних заходів РФ керівництво ФРН називає повне виконання домовленостей, досягнутих у Мінську. Як наголошується в документі, опублікованому на початку березня за підсумками відеоконференції лідерів США, ФРН, Франції, Великобританії, Італії та голови Євроради, "співрозмовники вказали на тісний зв'язок між введеними санкціями і дотриманням мінських домовленостей".

Крім того, в документі також позначена можливість посилення санкцій відносно Росії у разі подальшої ескалації конфлікту на Сході України.

У ЄС немає єдності

У той же час, всередині ЄС є інші думки. Раніше президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що країни Євросоюзу не готові до введення додаткових санкцій проти Росії.

За його словами, незважаючи на те, що зафіксовано вже більше однієї тисячі порушень перемир'я, про яке сторони конфлікту домовилися в лютому, в Європі в даний час неможливо досягти єдиної думки з питання введення нових санкцій. Дональд Туск також заявив, що єдність Європи та США може покласти край агресивній політиці Росії щодо її сусідів.

"Сьогодні ми можемо побачити з повною ясністю, що вони намагаються розділити нас всередині Європи, а також Європу і Америку. Тільки коли ми єдині, ми зможемо покласти край агресивній політиці Росії щодо її сусідів", – заявив Туск.

Крім того, глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив упевненість, що санкції ЄС проти Росії і надання зброї Україна не можуть стати панацеєю для врегулювання конфлікту. Він зазначив, що процес врегулювання ситуації в Донбасі буде довгим і висловив думку про необхідність надавати Україні фінансову підтримку зважаючи на складну ситуацію в її економіці.

А міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Гарсія-Маргальо заявив, що не бачить передумов для розширення санкцій Євросоюзу стосовно Росії. Більше того, він заявив, що санкції проти Росії нікому в ЄС не вигідні, зокрема Іспанія зазнає великих збитків у зв'язку з падінням експорту та туристичної сфери.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти