Крістіна Зеленюк
політичний оглядач У Брюсселі, нарешті, дали чітку відповідь, як буде виглядати європейська політика Східного партнерства після 2020 року. За словами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС сфокусується на п'яти пріоритетах: економіка, верховенство права і права людини, стійке партнерство, цифрова трансформація і клімат. Такі домовленості були досягнуті 18 червня на віртуальному саміті Східного партнерства (СП) – політики ЄС, яка включає Україну, Грузію, Молдову, Білорусь, Вірменію і Азербайджан.
Для Володимира Зеленського цей саміт став першим. У травні минулого року, коли СП відзначало 10-річний ювілей, в Брюсселі відмовилися від проведення повноцінного саміту, замінивши його конференцією, в якій брав участь Петро Порошенко. Відмовилися тоді в ЄС і від конкретних ініціатив щодо оновлення політики СП на наступні десять років, запустивши консультації з країнами-учасницями Східного партнерства. Вилитися вони повинні в конкретну стратегію, яка і буде включати п'ять озвучених пріоритетів. Офіційно їх затвердять на повноцінному саміті СП у березні 2021 року. Однак заповітної для України перспективи членства там, як і раніше, немає.
Чому ЄС зменшує швидкість
Останні соцопитування, які Євросоюз проводив в Україні, показують, що майже 70% українців довіряють ЄС. Більше ніж у половини українців (51%) склався позитивний образ ЄС. Однак, у порівнянні з 2019 роком, показник знизився на 5% (минулого року 56% українців позитивно ставилися до ЄС). За даними опитування КМІС за квітень 2020 року, 46,1% українців підтримують вступ України до ЄС. Разом з тим, минулого року за євроінтеграцію виступали 49% опитаних.
Сайт "Сьогодні" неодноразово писав, що після зміни влади в Україні, в Офісі президента, Верховної Ради та Кабміні менше говорять про вступ України до ЄС і НАТО. Це більше було і залишається фішкою команди п'ятого президента Петра Порошенка. З іншого боку, Брюссель неодноразово давав зрозуміти, що про вступ України до ЄС говорити поки рано.
За традицією саміти СП відбуваються раз на два роки. Останній повноцінний саміт за участю лідерів всіх країн-членів ЄС та СП відбувся у листопаді 2017-го. Кореспондент сайту "Сьогодні" був тоді в Брюсселіта зустріч на найвищому рівні назвати безхмарним було важко. Уже тоді нам дали чітко зрозуміти, що свій максимум Україна отримала – безвіз і зону вільної торгівлі з ЄС – і попереду ще довга дорога імплементації Угоди про асоціацію, як політичної, так і торговельної частини.
Але ні для кого не секрет, що європейська політика СП давно потребує перегляду і апгрейду, хоча б тому, що за швидкістю зближення з ЄС Україна, Грузія і Молдова давно обігнали Білорусь, Вірменію і Азербайджан, які, до слова, ніколи і не декларували, що хочуть вступити в ЄС. Вони досі перебувають в орбіті впливу Росії, будучи учасниками ОДКБ і ЄАЕС.
За останні два роки і Адміністрація Порошенко, і Офіс Зеленського виступали з ініціативами щодо перегляду політики СП – виділити Україну, Грузію та Молдову в окремий трек в рамках політики ВП. Назви звучали різні: від "Східного партнерства +" до "Тріо стратегія-2030". Під час міністерської відеоконференції минулого тижня глава українського МЗС Дмитро Кулеба запропонував створити в рамках СП формат посилених діалогів "ЄС + 3". У цьому Київ підтримують Тбілісі та Кишинев.
Що Україна отримала в результаті
Від саміту до саміту СП і Україна-ЄС, Київ постійно наполягав, щоб у підсумкових комюніке Брюссель визнав за Україною перспективу членства. Але в ЄС справедливо нагадували, що політика СП з самого початку не передбачала такої мети. Тому в підсумкових документах записували лише європейські прагнення країн-учасниць СП, які визнає ЄС.
Незважаючи на несфокусованість шостого українського президента і його команди на темі європейської та євроатлантичної інтеграції, на вчорашньому віртуальному саміті ВП Володимир Зеленський чітко заявив: "Східне партнерство не має обмежувати амбіції партнерів. Комусь достатньо політичного діалогу, комусь – стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне до інтеграції до спільного ринку на основі "чотирьох свобод", а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС " .
У коментарі сайту "Сьогодні" віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина також зазначила, що СП корисне, якщо наближає нас до членства в ЄС. Політичний діалог, за її словами, має бути амбітнішим з перспективою сформувати загальний внутрішній ринок з ЄС. Крім цього, кожен раз на зустрічах у різних форматах Україна наголошує, що безпекова тематика має бути у фокусі уваги Східного партнерства.
"Саме тому Україна прагне до тіснішої взаємодії в сфері інформаційної та кібербезпеки, а також цивільного захисту. Є підтримка в цьому питанні низки країн-членів ЄС, які розуміють, що наша безпека – це безпека Європи загалом. Будемо продовжувати переговори, щоб безпекова тематика була належним чином представлена в оновленому баченні СП, яке буде оприлюднене наступного року. У цьому ж контексті для України цікава можливість підвищення власної стійкості (як кажуть в ЄС – resilience – Авт.), зокрема, в контексті протидії коронавірусу", – сказала сайту "Сьогодні" Ольга Стефанішина.
Також дуже важливо, за її словами, посилити регіональний вимір СП, а це – більше спільних, зокрема, і транскордонних проектів між країнами СП і державами-членами ЄС.
"Окремі розмови, які у мене були з представниками держав-членів, показали підтримку нашої пропозиції щодо посилення міжрегіонального співробітництва. Тому я налаштована досить оптимістично. І ще один важливий сигнал цього саміту – найближчий саміт СП відбудеться вже у березні 2021 року. Це час необхідно використовувати для посиленої роботи над певними пріоритетами ", – підсумувала віцепрем'єрка.
За словами експертів, відеосамміт СП продемонстрував зацікавленість ЄС у подальшому розвитку цієї ініціативи. Не виключено, що формування майбутнього СП буде серед пріоритетів німецького головування в Раді ЄС у другій половині цього року. Втім, виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталій Мартинюк наголошує, якщо поглянути на загальний контекст відеосамміту та зроблені після його проведення заяви, стає очевидним підтвердження незмінності підходу Брюсселя до СП – ця ініціатива не про членство.
"Про це сказав президент Європейської Ради Шарль Мішель, назвавши СП для ЄС пріоритетом зовнішньої політики. Для порівняння, країни Західних Балкан, які прагнуть до вступу до ЄС, не належать до вимірювання зовнішньої політики ЄС. Озвучені президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн п'ять пріоритетів теж не передбачають ніяких перспектив членства. До речі, серед них немає і безпекових пріоритетів, які є актуальними для країн СП. Озвучені пріоритети, навпаки, вказують, що Брюссель хотів би "підтягнути" такі країни як Білорусь, Азербайджан і Вірменію хоча б до рівня України, Грузії і Молдови. У цих же межах ЄС поки що залишає й Україну – партнерство і співробітництво. Схоже, що Брюссель поки прагне максимально використовувати можливості Угоди про асоціацію у відносинах з нашою державою, залишаючи перспективи членства поза порядком денним", – підсумував Віталій Мартинюк.
Нагадаємо, у жовтні 2020 року в Брюсселі має відбутися саміт Україна-ЄС. Попередній, в якому вперше взяв участь Володимир Зеленський, відбувся у липні в Києві, :
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми