Уже кілька місяців на кордоні з анексованим Кримом триває блокада – активісти перекрили рух вантажівок, а минулого тижня підірвали опори ЛЕП. Через кілька днів уряд зажадав від РНБО розробити "заходи для повернення Криму". Про те, які кроки зробила українська влада для повернення півострова, і чи стане Крим знову українським, з'ясовував сайт "Сегодня.ua".
Президент розповів, як повернути Крим
У перші місяці після незаконної анексії Криму Росією багато політиків роздавали обіцянки про повернення півострова. Приміром, відразу після призначення на пост міністра оборони в 2014-му Валерій Гелетей (зараз – начальника Управління держохорони) заявив, що Україна обов'язково переможе, а парад Перемоги проведуть в українському Криму. "Я впевнений, що Україна переможе. І повірте мені, парад в Криму обов'язково буде в українському Севастополі", – сказав Гелей біля трибуни у Верховній Раді.
"Я впевнений, що Україна переможе. І повірте мені, парад в Криму обов'язково буде в українському Севастополі", – сказав Гелей.
Про повернення півострова регулярно висловлюється президент Петро Порошенко. Як заявив він минулого тижня, українська влада не "зрадить" кримських татар, які залишилися на анексованій території.
"Що таке Крим? Це сотні тисяч кримських татар, які знаходяться під страшним тиском з боку РФ, майже геноцидом. Вони (російська влада – ред.) заарештовують кримських татар тільки тому, що вони кримські татари. Вони ліквідують їх медіа, забирають їхню власність. Чи можемо ми зрадити цих людей? Ні!" – Заявив президент.
Україна повинна повернути Крим, запропонувавши йому кращі перспективи, впевнений головнокомандувач. У той же час він виключив силовий варіант вирішення конфлікту: "Чи використовуємо ми силу, щоб звільнити Крим від російської анексії? Ні!".
"Чи використовуємо ми силу, щоб звільнити Крим від російської анексії? Ні!", – Сказав президент.
На думку Порошенка, кримчани можуть вибрати перспективну Україну.
"Україна повинна залучати тим, що ми – вільна країна з вільною пресою, вільними виборами, з перспективами інвестицій. А які інші перспективи має Крим? Подивіться на Придністров'я, яке 20 років у такій ситуації. Це ж катастрофа! Подивіться, що відбувається в Абхазії, в Південній Осетії", – обґрунтував він свою позицію.
З позицією президента згоден політолог-міжнародник Олег Волошин. За його словами, повернути Крим можна буде тільки після того, як на материковій частині країни жити стане краще, ніж у Росії. Крім того, політолог зазначає, в результаті блокади України налаштовує жителів півострова проти себе.
"Я бачу настрої в Криму – там немає світла у садочках, в лікарнях. Ніхто не буде нам повертати Крим тільки тому, що ми влаштували блокаду – так Крим не повернути", – прокоментував Волошин енергоблокаду Криму.
Фото: ТАСС
Політолог Олексій Гарань впевнений, Україна поверне Крим у результаті геополітичних змін, а не військової операції. Швидше за все, припускає експерт, півострів не вдасться повернути при чинній російській владі. При цьому експерти, як і українська влада, зазначають – повернути Крим силою не вийде.
"Я думаю, що Україна Крим поверне, але зрозуміло, що це відбудеться не в результаті якоїсь військової операції або в результаті одномоментних дій. Я думаю, що повернення Криму буде пов'язано з серйозними геополітичними та внутрішньополітичними змінами в Росії", – говорить політолог.
"Я думаю, що повернення Криму буде пов'язано з серйозними геополітичними та внутрішньополітичними змінами в Росії", – говорить політолог.
Експерт зазначає, до того моменту, поки Україна не повернула Крим, повинна бути вироблена стратегія поведінки з анексованою територією.
"Повинно бути зрозуміло: торгуємо ми з півостровом, чи ні, як ми працює, щоб дотримати міжнародних санкцій, яка стратегія нам потрібна, як ми підтримуємо проукраїнські сили", – говорить політолог.
Повернення Криму в Україну Олексій Гарань порівняв з розпадом СРСР – сказати точно, коли це станеться, ніхто не може, однак рано чи пізно це станеться.
"Це як передбачення, коли розпадеться Радянський Союз. Так, передбачали, що він розпадеться в 1984-му, відома книга була, а виявилося, що люди помилилися на якихось сім років. Але коли вони написали цю книгу, на них дивилися як на вижилих із розуму", – говорить експерт.
Кого торкнулися санкції "по Криму"
Європейський Союз після анексії півострова Росією ввів "Кримські санкції". На цей момент вони продовжені до літа 2016-го, проте якщо до цього часу Крим не повернеться до складу України, санкції будуть продовжені.
У першу чергу санкції стосуються підприємств, які працюють на території анексованого півострова. Фірмам заборонено експортувати свою продукцію а Євросоюз, а іноземним компаніям заборонили інвестувати свої кошти в бізнес на півострові.
Крім того, в кримських портах, за винятком аварійних ситуацій, не можуть зупинятися європейські круїзні кораблі. Відразу після анексії порти виявилися незатребуваними. "Міністерство транспорту" Криму заявило, що планує розвивати їх виключно під внутрішні потреби півострова.
"Навіть якщо ми привеземо до Криму 90-100 млн тонн вантажів на рік, ми не зможемо вивезти всі ці вантажі далі в РФ по мосту", – сказав в травні 2014-го "міністр" Юрій Шевченко.
Також після окупації частини України Росією президент США Барак Обама підписав указ "Про блокування власності певних осіб і заборону певних операцій, що мають відношення до українського регіону Крим". Крім того, Обама дозволив міністрові фінансів вводити санкції щодо певних осіб і підприємств.
Санкції торкнулися, в першу чергу, кримських чиновників. Так, "глава" республіки Олексій Аксьонов, разом з усією кримською делегацією, не зміг потрапити на Міжнародний економічний форум "Китай-Росія".
"Ці санкції зачіпають тільки ті компанії, які ведуть свою діяльність в Криму. Це найчастіше російські компанії, ось на них діють санкції. Україна також потрібно визначити свою роль у цих санкціях", – пояснив професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Дії України: економічна зона, блокада і втрати
Після анексії на півострові Вільну економічну зону (ВЕЗ) створили і Україна (на десять років), і Росія (на 25 років). У Криму діє вільна митна зона, при цьому на території не стягуються загальнодержавні податки і збори. До вересня 2015-го го материкова Україна активно продовжувала торгувати з півостровом. Згідно з даними Держкомстату, за ці дев'ять місяців Україна ввезла на анексовані півострів товарів на $654,6 млн, а вивезла на $25,5 млн.
Відповідно до закону "Про створення Вільної економічної зони "Крим", на півострові не діє податок на прибуток підприємств, податок на дохід фізосіб, податок на додану вартість, акцизний, екологічний податки, рентна плата і мита.
Також українська влада підписала контракт на постачання електроенергії до Криму. Як розповів експерт з питань енергетики Іван Надєїн, контракт став частиною домовленості з Росією: вони нам закривають дефіцит електроенергії, який виник через обстріли і руйнування на Донбасі, а ми не залишаємо Крим без світла.
"Сталося це в грудні минулого року, коли по всій Україні йшли віялові відключення. З тих пір ми двічі припиняли імпорт з РФ, але справно постачали електроенергію в Крим, ще й заробляючи на цьому", – говорить Надєїн.
Але вже незабаром Арсеній Яценюк повідомив, в контракті сказано – всі спірні питання вирішуються в московському суді. Більш того, в документі півострів називають "Федеративним округом". Обурений прем'єр заявив про те, що з чиновниками, які підписали такий контракт, розберуться в Генпрокуратурі.
Кілька місяців тому представники кримсько-татарського Меджлісу при підтримки активістів "Правого сектора" оголосили блокаду Криму. У районі всіх трьох пунктів пропуску з Україною (Чонгар, Чаплинка, Каланчак) зупинився рух вантажного транспорту. Офіційно влада в акцію по блокаді не підтримувала.
Фото: Facebook.com
Проте минулого тижня, після того, як невідомі підірвали опори ЛЕП і Крим залишився без української електрики, уряд і президент блокаду підтримали. На сайті президента 23 листопада з'явився лист до Кабміну, що датується 4 листопада, в якому Порошенко просить уряд ввести блокаду півострова. У той же час на сайті уряду заявили – блокаду ввели з ініціативи прем'єра Яценюка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наслідки енергоблокади Криму. Мільйонні збитки і ризики для економіки
Політолог Володимир Фесенко впевнений, Україні необхідно скасувати в Криму вільну економічну зону, а вже після цього вирішувати, в якому обсязі проводити блокаду. Крім того, експерт зазначає, позиція держави в питанні блокади кардинально не змінилася – українська влада і раніше, як мінімум, не втручалася в блокаду Криму, влаштовану активістами.
Крім того, більше місяця тому українська влада заборонила прямі рейси з України до Росії авіакомпаніям, які здійснюють польоти в окупований Крим. А минулого тижня "українське небо" і зовсім закрили для росіян.
Збитки України від анексії склали більше 1 080 млрд гривень. Як повідомив міністр юстиції Павло Петренко: "Ця цифра постійно змінюється. Станом на 28 травня 2014-го вона сотавом 1 080 352 млн грн".
Також за інформацією міністерства оборони на території Автономної Республіки Крим залишилося 35 одиниць кораблів, катерів і судів. Йдеться про корвет "Тернопіль", "Луцьк", "Хмельницький", ракетному корветі "Придніпров'я", кораблі управління "Славутич", морських тральщиках "Чернігів" та "Черкаси" тощо.
Як повідомляється на сайті президента, органи влади подадуть до міжнародних судів для того, щоб відновити право власності на майно, яке знаходиться в Криму. На даний момент за позовом України вже відкрито три виробництва в Європейському суді проти Росії, а також більше 1400 індивідуальних звернень.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми