У четвер має вирішитися доля мораторію на продаж сільгоспземель, дія якого закінчується 31 грудня. "Сегодня" з'ясував, скільки подано до парламенту законопроектів про мораторій і чим вони відрізняються один від одного.
Проекти
Перші ініціативи про продовження заборони на продаж землі з'явилися на сайті ВР ще наприкінці листопада. Сьогодні їх уже 11 штук і відрізняються вони переважно термінами. Нардепи з аграрного комітету, наприклад, традиційно хочуть продовжити заборону на рік – до 1 січня 2020-го. Автори інших проектів пропонують приурочити запуск ринку землі до "червоних" дат радянського календаря – дня народження Леніна, створення СРСР, річниці Жовтневої революції і навіть Дня праці. Мовляв, заборона на продаж землі – спадщина СРСР. Треті хочуть відкласти питання до 2024 або 2030 року. Але є ще два проекти з вагомішими змінами: перший забороняє назавжди продаж сільгоспземель, другий – дозволяє створити ринок землі, але тільки після Всеукраїнського референдуму.
За і проти
Аргументи різні. Нардепи Юрій Левченко та Андрій Іллєнко, які виступають за повну заборону, бояться, що землю скуплять великі латифундисти і іноземці, і це загрожує продовольчою кризою для країни. У профільному комітеті говорять про інше: наразі навіть не створена база законів для відкриття ринку. Нардеп від НФ Максим Бурбак вважає, що над цим питанням повинен працювати вже наступний склад ВР.

"Формування ринку землі – необхідна складова для розвитку ринкової економіки, і Україні доведеться пройти цей шлях. Але передумовами повинні стати створення земельного кадастру і розробка методики визначення мінімальної ціни на землю, з урахуванням її родючості", – йдеться в пояснювальній записці ініціативи "Опозиційного блоку".
При цьому в травні цього року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зобов'язав Україну зняти мораторій. Це рішення набуло чинності 22 серпня.
"У разі продовження мораторію ЄСПЛ присуджуватиме компенсацію майнових втрат для позивачів", – зазначалося в рішенні суду.
У листопаді суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська додала: через заборону до суду можуть звернутися близько 7 млн українців. В Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" попереджають про суттєві втрати бюджету країни.
"Обсяги відшкодувань для кожного можуть становити від 2 до 75 тис. євро. Крім того, країні загрожують іміджеві втрати – в цій ситуації Україна виступить як країна, де масово порушуються права людини", – зазначають в організації.
З урахуванням цих цифр є ризик заплатити з держбюджету майже півмільярда гривень.
"Крайнощі мораторію – це піар"
Експерти вважають, що є всі шанси на продовження мораторію, хоча не наважуються сказати, на який саме термін.
"Крайнощі начебто повної заборони або запуску ринку землі до дня народження Леніна відкинемо. Це все нісенітниця і піар-ігри. Найпрогнозованіший варіант – продовження на рік. Зараз, щоправда, є лобісти відмови від мораторію, але я думаю, що більшість депутатського корпусу не зовсім готова до цього, – пояснює політолог Володимир Фесенко. – Просто тому, що це рішення має йти в пакеті з іншими законодавчими актами. І вони повинні створити реальний і ефективний ринок землі – щоб не було ризиків для стихійних процесів, рейдерських захоплення і так далі".
А ось політексперт Руслан Бортник сумнівається, що цього року мораторій все ж продовжать. На його думку, це рішення варто чекати до кінця цієї сесії (триватиме до 18 січня).
Нагадаємо, цей тиждень – останній робочий року для нашої Верховної Ради. "Під дзвін дзвіночків" депутати планують розглянути законопроекти щодо безпеки і оборони, медицини, теплоенергетичного комплексу та аграрної політики. Детальніше про це в матеріалі: Останній робочий тиждень ВР 2018 року: займуться булінгом і штрафами водіїв