Венеціанська комісія оцінила закон про люстрацію. П'ять основних висновків

Венеціанська комісія (ВК) в цілому схвалила український закон про люстрацію, але зазначила, що він поширюється на дуже широке коло осіб і суддів.

Відповідний висновок підтримали на засіданні Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) 19 червня після довгих місяців вивчення закону "Про очищення влади".

Громадський люстраційний комітет переклав 5 ключових тез європейських юристів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Венеціанська комісія визнала право України на "автоматичну" люстрацію.

"Дискваліфікація певних осіб на підставі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича в 2010-2014 роках або під час подій на Майдані на рубежі 2013-2014 років... апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що йдеться про посади у відомствах, які відповідальні за серйозні порушення прав людини і винні у серйозних випадках недбалості", — йдеться у висновку комісії.

У той же час Венеціанська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути значним бюрократичним навантаженням, проте залишає за українською владою право вирішувати, які посади відігравали значну роль у зловживанні владою при режимі Януковича в 2010-2014 роках або під час подій на Майдані в кінці 2013-го – на початку 2014 року.

Також експерти вважають, що норми про майнову перевірку потрібно або деталізувати, або вилучити із закону.

Крім того, Венеціанська комісія вважає невиправданим поширення дії закону на події до 1991 року (радянські часи і комуністична еліта).

Разом з тим Венеціанська комісія пропонує українській владі перенести антикорупційну складову в іншу частину законодавства (закон "Про засади запобігання і протидії корупції") або модифікувати процедуру "очищення", щоб відобразити відмінності між люстрацією в традиційному розумінні і боротьбою з корупцією.

У комісії схвалюють, що судді Конституційного суду також підпадають під люстрацію.

Також її члени підтвердили, що Україна має право вимагати від кандидатів на виборні посади інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко підписав закон про люстрацію ще 9 жовтня.

Як повідомлялося, міністр юстиції Павло Петренко прогнозує проведення люстраційної перевірки всього державного апарату протягом 2-3 років.

Закон про люстрації ("Про очищення влади") набув чинності 16 жовтня 2014 року. Закон забороняє для високопоставлених чиновників режиму екс-президента України Віктора Януковича займати посади в органах державної влади на 10 років, для інших — 5.

Крім того, під люстрацію потрапили чиновники, які:
• займали посади в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року і не були звільнені з відповідної посади за власним бажанням;
• були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії СРСР або на керівних посадах ЦК ЛКСМУ;
• були штатними працівниками або негласними агентами КДБ СРСР, інших союзних республік СРСР, Головного розвідувального управління Міністерства оборони СРСР, які закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).

За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, під дію закону підпадає 1 млн різного роду чиновників. Прем'єр також заявив, що для люстрації державних службовців, суддівського корпусу та працівників прокуратури буде потрібно два роки.

Мін'юст України заявляв, що напрацював зміни в закон про люстрацію, і він проходить перевірку у Венеціанській комісії.