Віхи тижня: "Офшоргейт", банкопад, мирова і коаліція на двох

Головною темою для всього світу на цьому тижні став скандал навколо офшорних компаній провідних політиків цілого ряду країн. Україна не стала винятком.

ОФШОРНА КАМПАНІЯ. Спливли в неділю "панамські" документи (точніше, їх перша порція) зачепили в Україні двох політичних лідерів – Петра Порошенка і Юлію Тимошенко. Але ім'я лідера "Батьківщини" швидко загубилася, оскільки там мова йшла про давню історію з Павлом Лазаренком. А ось президент опинився в центрі уваги. Що, втім, цілком природно.

Сам глава держави пояснив ситуацію зі своїми офшорними компаніями в середу, скориставшись для цього прес-конференцією в Токіо. Втім, і до цього цілий ряд юристів вже пояснили, що нічого незаконного в діях президента немає. Створювати офшорні компанії українцям не заборонено, злочином це стає тоді, коли такі компанії використовують для ухилення від податків. А Порошенко, як він пояснив, що не перевів на рахунки своїх офшорів "жодного пенса".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Інша справа, що будь-яка дія глави держави розглядається, перш за все, з політичної точки зору. І тут уже ставлення двояке. Цілком можливо, що створення офшорних компаній було одним з етапів підготовки "Рошен" до продажу. Але вся ця ситуація все одно принесла Порошенку репутаційні витрати, так як прості українці звикли, що слово "офшор" – виключно лайливе. Загалом, треба підвищувати економічні знання країни.

ЯПОНІЯ І СВІТ. "Офшоргейт" відсунув на другий план власне тему візитів українського президента в США і Японію. Хоча питання, які піднімалися на переговорах там, насправді для країни важливіші.

Зокрема, після зустрічі з віце-президентом США Порошенко вже в Японії заявив, що мирний план по Донбасу повинен бути виконаний, навіть якщо заради цього доведеться піти на непопулярні в суспільстві кроки. Це дуже серйозна заява, оскільки протягом останнього року влада намагалася лавірувати між виконанням мінського плану і тим, як він буде сприйнятий радикальною частиною суспільства. Але тягнути далі в питанні відновлення миру в країні не можна, цього рішення чекає більшість українців.

В Японії президенту пообіцяли виділити $13 млн на відновлення Донбасу, а також продовжити програму фінансування підтримки українських реформ на $1,8 млрд – і це означає, що міжнародна підтримка у виконання мінського плану є.

КОАЛІЦІЯ НА ДВОХ. Більш чіткі контури придбала майбутня коаліція, яка на наступному тижні таки може бути проголошена в парламенті.

"Батьківщина" слідом за "Самопоміч" оголосила про перехід в опозицію. З одного боку, це означає, що Юлія Тимошенко починає тривалу підготовку до парламентських і президентських виборів. З іншого – що залишилося лише два можливих формати коаліції: Блок Порошенко плюс "Народний фронт" з Радикальною партією Ляшка або без неї. Причому все реальніше стає саме варіант коаліції на двох, оскільки Олег Ляшко за свою участь в коаліції вимагає, на думку БПП і НФ, занадто багато. А тому зараз головна інтрига – вже не в складі коаліції, а в тому, кого "коаліція двох" висуне прем'єром – Арсенія Яценюка або Володимира Гройсмана. Виходячи з розкладів після "офшоргейта", позиції першого виглядають краще.

"ХРЕЩАТИК", "ХРЕЩАТИК"... Виникли нові серйозні проблеми в банківському секторі: на цьому тижні визнаний неплатоспроможним "Хрещатик". 18-й банк країни за активами, "Хрещатик" займає особливе місце насамперед в житті столиці. Мерія володіє 25% акціями банку, його мережа банкоматів – одна з найбільших в місті, а головне – саме на "Хрещатик" була заведена соціальна картка киянина, що передбачає пільги для незахищених верств населення. Причому саме на неї отримували пенсії та інші соцвиплати.

Про труднощі банку почали говорити ще в кінці минулого року, однак справжні проблеми почалися тільки зараз. Проблеми пенсіонерів та інших киян, які отримують соцдопомогу, влада обіцяє вирішити. Однак є й інша проблема: ліквідація будь-якого банку з першої двадцятки супроводжується серйозними коливаннями на валютному ринку, як тільки починаються виплати вкладникам. Для гривні, яка в останні два тижні не тільки стабілізувалася, але навіть зміцнилася до курсу нижче 26 за долар, зараз такі новини зовсім ні до чого.