В Україні 28 вересня набуває чинності закон "Про освіту", який передбачає 12-річну освіту в школі і підвищення ролі української мови.
Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, може викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримують в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримують в ліцеї або закладах професійної освіти.
Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною.
Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.
На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, виділятиметься 7% ВВП.
Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, може викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримують в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримують в ліцеї або закладах професійної освіти.
Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною.
Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року.
Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.
На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, виділятиметься 7% ВВП.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада прийняла реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту". 25 вересня Петро Порошенко підписав відповідний закон.
Невдоволення освітнім законом, крім Угорщини, висловили Румунія, Молдова, Росія..
У свою чергу міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.
Читайте також:
- Гриневич розповіла, які зміни можуть внести до освітньої реформи
- Імплементацію "мовної статті" закону про освіту уточнять – Гриневич
- Скандал із законом про освіту: Держдума РФ готує заяву в ООН проти України
- Скандал з законом про освіту: чому обурилася Угорщина і що робити Україні
- Закон про освіту: Клімкін пропонує невдоволеним країнам сісти за стіл переговорів
- Віце-прем'єр про новий закон про освіту: Хотіла б бачити менше емоцій з боку різних країн