В Україні почав діяти Виборчий кодекс

/ Фото: AFP

1 січня 2020 року набирає чинностіВиборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс.

Виборчий кодекс набуває чинності з 1 січня 2020 року, за винятком декількох підпунктів перехідних положень, один з яких вводиться в дію з 1 липня 2020 року. Положення, що стосуються здійснення повноважень органів адміністрування та органів ведення держреєстру виборців регіональними та територіальними представництвами Центральної виборчої комісії, починають діяти з дня, наступного за днем прийняття ЦВК рішення про початок роботи її регіональних і територіальних представництв.

Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи відповідно до єдиних списків кандидатів в депутати в загальнонаціональному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій", – йдеться в законі.

Кодекс гарантує, що перші дев'ять кандидатів партійного списку потрапляють в парламент, якщо партія подолала п'ятивідсотковий бар'єр.

Під час формування партійних списків політичні сили зобов'язані дотримуватися гендерного балансу: в кожній п'ятірці кандидатів має бути не менше двох осіб кожної статі.

"При формуванні загальнодержавного і регіонального виборчих списків партія повинна забезпечити присутність в кожній п'ятірці (місцях з першого по п'яте, з шостого по десяте тощо) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)", – йдеться в Кодексі.

Відповідно до закону, чергові вибори до Верховної Ради проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку після опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень ВР.

Вибори президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори президента проводяться після закінчення конституційного строку повноважень президента України, позачергові – у зв'язку з прийняттям відповідної постанови ВР. Серед причин проведення повторних виборів – не обрання жодного з двох кандидатів, включених до бюлетеня; зняття кандидатур усіма кандидатами, включеними до виборчого бюлетеня; визнання виборів такими, що не відбулися.

Чергові вибори президента проходять в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента і призначає їх ВР.

Позачергові та повторні вибори президента проходять в останню неділю дев'яностоденного терміну з дня призначення їх Верховною Радою.

Одна особа не може бути президентом України більше ніж два строки підряд. "Особа, яка двічі підряд обиралася на пост президента України не може бути висунута кандидатом на цю посаду", – йдеться у Виборчому кодексі.

Особа, повноваження якої на посаді президента припинені достроково з підстав, встановлених Конституцією, не може бути висунута кандидатом на пост президента на позачергових виборах, призначених у зв'язку з указаним припиненням повноважень.

У законі також зазначається, що офіційними спостерігачами на виборах не можуть бути громадяни або піддані держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом.

Загальнодержавні вибори, як президентські, так і парламентські, можуть проводитися одночасно з місцевим референдумом, позачерговими, повторними, проміжними, першими, додатковими місцевими виборами.

До статті про загальне виборче право кодекса внесена норма, згідно з якою право голосу на виборах депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим мають право виборці, які проживають на території АРК. Право голосу на виборах депутатів місцевих рад та міського голови мають виборці, які належать до відповідної територіальної громади.

Право голосу на додаткових виборах депутатів місцевих рад мають виборці, які належать до територіальної громади, яка приєдналася до об'єднаної територіальної громади міста в порядку, визначеному законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Відповідно до закону громадяни України, які проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за рішенням суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади і не мають права голосу на місцевих виборах.

Кодекс забороняє будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров'я, за мовними або іншими ознаками.

ЦВК і територіальні виборчі комісії можуть для перевірки наявності або відсутності підстав для прийняття рішення про реєстрацію або про скасування реєстрації кандидатів робити запити в МВС, МЗС, Держприкордонслужбу, Державну судову адміністрацію. "Суб'єкти, яким адресовано цей запит, зобов'язані невідкладно, але не більше ніж протягом двох днів з дня його надходження надати Виборчої комісії відповідну інформацію", – наголошується в законі.

При цьому підкреслюється, що відсутність відповіді на запит не є підставою для прийняття рішення про реєстрацію або про скасування реєстрації кандидата на відповідних виборах. Однак якщо відповідь на запит ЦВК / тервиборчкому отриманий після рішення про реєстрацію і відповідь підтверджує наявність обставин, за якими кандидат не має права бути обраним, то це є причиною про скасування реєстрації кандидата.

Контроль над звітами про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних і місцевих виборах здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції.

Як повідомлялося, Виборчий кодекс (законопроєкт № 0978) був прийнятий Верховною Радою восьмого скликання 11 липня 2019 року, на підпис президента Володимира Зеленського спрямований 27 серпня, повернутий до парламенту з пропозиціями глави держави 13 грудня, а 19 грудня парламент повторно прийняв кодекс, погодившись з усіма 17 пропозиціями Зеленського до законопроєкту.

Президент підписав Виборчий кодекс 27 грудня 2019 року.